Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган та наслідний принц Саудівської Аравії Мухаммед бен Сальман Аль Сауд у середу, 24 жовтня, обговорили "спільні кроки", щоб прояснити ситуацію з убивством саудівського журналіста Джамаля Хашукджі. Так, 23 жовтня стало відомо, що тіло убитого опозиціонера було виявлено на території резиденції саудівського генконсульства в Стамбулі. За даними ЗМІ, щонайменше п'ятеро людей, яких турецька поліція назвала підозрюваними у справі Хашукджі, пов'язані з саудівським принцом.
Тиждень.ua зібрав прогнози іноземних медіа щодо впливу вбивства саудівського опозиціонера на міжнародну політику.
Експерт Європейської ради з міжнародних відносин Асли Айдинташбаш у статті для американського видання The Washington Post зазначає, що нещодавня промова турецького президента Ердогана щодо справи навколо вбивства саудівсього журналіста означала про тиск на Саудівську Аравію. "Зрозуміло, що турецький президент хоче реальної мети, визнання того, що злочин був "навмисним" та розпорядженням вищих осіб", – пише автор.
Зокрема, Туреччина хоче, щоб Сполучені Штати зменшили свої партнерські відносини з сирійськими курдами, які частково фінансуються саудівським режимом, і, можливо, сподіваються на звільнення від імпорту нафти та газу у рамках майбутніх санкцій проти Ірану.
Але, що більш важливо, Анкара прагне відрегулювати вашингтонську політику в регіоні. Після вбивства Хашукджі склалося так, що США опинилися на межі побудови всієї своєї політики на Близькому Сході навколо Мухаммеда бен Сальмана. Катастрофа епічних розмірів. Водночас Ердоган хоче, щоб Штати перейшли на більш традиційну співпрацю в регіоні, безумовно, віддаючи Туреччині важливу роль.
На думку журналіста, проблема полягає у тому, що Туреччина не може повністю претендувати на позицію моральної переваги "Так, важливо заманити американців ідеї підтримки установ та демократично обраних урядів на Близькому Сході, на відміну від репресивних режимів, що створюють нестабільні результати…Але щоб бути альтернативою Саудівській Аравії, "турецька модель" повинна повернутися до свого коріння", – йдеться у матеріалі.
Журналіст Дженніфер Рубін у статті для американської газети The Washington Post зауважує, що вбивство Хашукджі забезпечило Ердогану "рідкісну можливість перейти у наступ". Турецький лідер вирішив звільнити Брансона(американського пастора, арешт якого спричинив серйозну кризу між Анкарою та Вашингтоном), а далі, провести кампанію, щоб збентежити Ер-Ріяд і порушити відносини, які Трамп і його зять Джаред Кушнер вибудовували з Мухаммедом бен Сальманом.
"Поки Туреччина займатиметься діяльністю, яка підриває інтереси США у боротьбі з Іраном, між двома країнами, ймовірно, не буде ніякого поліпшення. Наступна найкраща думка, з точки зору Ердогана, завдає шкоди альянсу США-Саудівська Аравія, і в цьому відношенні його останні дії здаються успішними", – вважає автор.
Крім того, маневрування Ердогана повинно переконати Білий дім, що єдиним дієвим шляхом у даній ситуації є міжнародне, неупереджене розслідування у справі Хашукджі. "Ердоган, незалежно від його мотивів, вказує на єдине можливе рішення: Саудівська Аравія повинна погодитися на міжнародне розслідування та виведення з гри Мухаммеда бен Сальмана, можливо, назавжди", – йдеться у матеріалі.
У статті редакційної колегії американського видання The New York Times відзначається, що Ердоган розглядає справу Хашукджі як шанс "прогнати" Саудівську Аравію, регіонального та релігійного суперника. Зокрема, під час промови турецький лідер назвав вбивство навмисним і виклав хронологію того, що сталося. Він також зажадав від Саудівської Аравії надавати більш детальну інформацію. Малоймовірно, що на Ердогана вплинуло вбивство журналіста, враховуючи його рекорд за обмеженням свободи преси. "Якщо не свобода слова, то які принципи захищає Ердоган?", – йдеться у публікації.
Деякі американські чиновники та експерти вважають, що Ердоган бачить можливість використовувати вбивство, щоб вимагати гроші у Саудівської Аравії, щоб зміцнити турецьку економіку. Турецька ліра постійно падає, а інфляція зростає", – нагадує редколегія американської газети.
Однак, говорячи про винуватців вбивства журналіста, Ердоган лише натякнув, а не прямо вказав пальцем на Мухаммеда бен Сальмана. "Він просто торгує і підвищує ціну", – сказав один дипломат. Також підкреслюючи, що Саудівська Аравія є убивцею мешканця сусідів, Ердоган тепер може згуртувати турецький народ навколо спільного ворога.
Джо Макарон, автор статті на сайті арабської телемережі AlJazeera, вважає, що такі сміливі політичні кроки Саудівської Аравії не відбулися, якби Білий дім не був таким поблажливим. Молодий саудівський принц випробовував межі і поступово думав, що, якщо він матиме підтримку Трампа, ніщо не може його стримувати. Однак Саудівська монархія повинна мати довгострокові плани на випадок надзвичайних ситуацій, якщо Трампа не буде переобрано на наступних виборах в США., оскільки наступний президент, ймовірно, буде менш схильний до політики Саудівської Аравії.
На думку автора, персоналізація саудівського правління є безпрецедентною і несе ризик для монархії, оскільки вбивство Хашукджі стало явним. Мухаммед бен Сальман створив "культуру страху" серед своїх суперників, і якщо його зчеплення з владою не ослабне або вбивство саудівського позиціонера пройде без підзвітності, цей страх буде домінувати в саудівській політиці десятиліття.
Навіть якщо саудівському принцу вдається "вижити" у результаті цього політичного землетрусу, він завжди буде пов'язаний з вбивством Хашукджі. Це буде пляма, яку буде дуже важко видалити з його політичної репутації.