Безпрецедентна міжнародна безпекова проблема — окупація ядерною державою і постійним членом РБ ООН частини території країни-сусідки і спроба її анексії — потребує концентрованих національних і міжнародних зусиль і механізмів для її вирішення.
За сім років ми досягли чимало. В межах ООН сформована коаліція держав, які послідовно підтримують Україну в кримському питанні. Проголосована в 2014 році 100 голосами резолюція ГА ООН про територіальну цілісність України дала політичну основу для міжнародної політики невизнання спроби анексії Криму, а щорічні резолюції ГА ООН із питань порушення прав людини та мілітаризації півострова і прилеглих морських акваторій є яскравими свідченнями принципової незгоди демократичної спільноти з протизаконними діями Москви. ЄС та його європейські партнери, США, Канада, Австралія та Японія запровадили санкції, пов’язані з Кримом. Міжнародні судові інстанції, зокрема Міжнародний суд ООН, ЄСПЛ і Міжнародний кримінальний суд, розглядають низку заяв України проти Росії у зв’язку з її агресією.
Міжнародний тиск змусив Кремль припинити подальше розширення географії окупації, однак виявився недостатнім для звільнення тимчасово окупованої території. Проблемою для України і всього регіону є й активна мілітаризація Криму окупаційною владою з метою посилення російського впливу в регіоні, передовсім військового. З мілітаризацією та незаконним розвитком інфраструктури Криму, зокрема з будівництвом мосту через Керченську протоку, пов’язані і серйозні екологічні проблеми.
Час завжди працював не на нашу користь. Очікування на сприятливий момент для звільнення Криму може зайняти роки і десятиліття. Щоб змусити Москву до діалогу щодо звільнення півострова, міжнародний тиск на неї вже зараз повинен бути збільшений в рази.
Власне, таке розуміння стало тригером для різкої активізації зусиль на кримському напрямі як усередині держави, так і на міжнародній арені, що відбулося протягом останнього року.
У внутрішньополітичному контексті робота з деокупації і реінтеграції Криму нарешті набуває справді системного характеру. Від лозунгів про важливість і пріоритетність для України звільнення Криму ми переходимо до планомірної роботи задля досягнення цієї мети.
Затверджена Стратегія деокупації і реінтеграції Криму, що визначає ключові принципи, підходи і напрями роботи задля звільнення півострова. Найближчим часом Кабінетом Міністрів буде схвалений план заходів щодо реалізації цієї Стратегії, який надасть конкретні і деталізовані програми роботи на всіх напрямах, для всіх органів державної влади. Ухвалено закон про корінні народи. Скасовано одіозну ВЕЗ «Крим».
Ключовим інструментом зовнішньополітичної частини Стратегії деокупації є Кримська платформа. Зараз ми перебуваємо на завершальній стадії її створення. 23 серпня відбудеться інавгураційний саміт Кримської платформи, який у своїй спільній декларації закріпить досягнуті домовленості, зокрема зафіксує готовність партнерів до скоординованих дій для звільнення Криму, їхню рішучість дотримуватися активної та ефективної політики невизнання спроби анексії півострова аж до його повного звільнення. Декларація міститиме положення про засудження злочинів Росії на півострові, офіційне заснування Кримської платформи та визначення основних напрямів її діяльності.
Початковий скепсис щодо цієї української ініціативи не виправдався. Міжнародні партнери її підтримують і готові до спільної роботи. На сьогодні участь у саміті підтвердили 42 президентів, глав урядів, міністрів, керівників парламентів, міжнародних структур. Створюється Офіс Кримської платформи, який забезпечуватиме практичну роботу на національному рівні.
Метою Кримської платформи є покращення координації міжнародних зусиль на кримському напрямі, а також активне залучення зацікавлених партнерів до реалізації важливих у цьому контексті проєктів. Серед пріоритетних напрямків — удосконалення міжнародної політики невизнання спроби анексії Криму, посилення ефективності санкцій, захист прав і свобод людини в тимчасово окупованому Криму, стримування мілітаризації півострова і прилеглих морських акваторій та протидія її негативному впливу на регіональну безпеку. Ми плануємо займатися й іншими спільними для всього регіону проблемами, пов’язаними з окупацією, зокрема екологічними й економічними. Вже зараз ми розробляємо концепції довгострокової роботи за кожним із пріоритетних напрямків Кримської платформи, працюємо над залученням основних партнерів як лідерів на кожному з них.
Платформа розвиватиметься і в інших вимірах — парламентському та експертному.
На парламентському напрямку важливу роль відіграватиме міжфракційне об’єднання «Кримська платформа», створене у Верховній Раді України у грудні 2020 року. Окрім заходів за участі парламентарів, у межах ключових міжнародних парламентських асамблей планується організація відповідних груп підтримки. Цей процес уже розпочався. Українська делегація в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) ініціювала створення неформальної групи підтримки Кримської платформи та збирає прихильників цієї ідеї. Резолюція ПАРЄ від 23 червня про порушення прав кримських татар стала першим прикладом імплементації цілей Кримської платформи у рішення міжнародних організацій. Створено групи підтримки Кримської платформи в ПА НАТО, в парламентах Литви і Латвії.
Триває активна робота над організацією експертного виміру Платформи. Він об’єднає майже 180 українських та іноземних експертів із 33 країн. Фонд «Східна Європа» започаткував окрему програму для підтримки діяльності експертної мережі, зокрема реалізації дослідницьких проєктів аналітичних центрів та громадянського суспільства, надання інформаційної підтримки Кримській платформі, заходів експертної дипломатії. А 6 серпня відбувся Форум експертної мережі, що офіційно започаткував її діяльність.
Створення такої розгалуженої, багаторівневої міжнародної структури виведе Крим на чільні місця у світовій політиці та надасть новий поштовх для посилення роботи у важливих для його звільнення напрямках.
Безумовно, Кримська платформа не замінить і не планує замінити діяльність міжнародних організацій. Та гігантська робота, яку МЗС вже сім років здійснює щодо Криму в ООН, ОБСЄ, РЄ, ЮНЕСКО, з ЄС і НАТО, триватиме. Однак сподіваємося, що лідерство та координація, що їх надасть Кримська платформа, призведуть до якісного зростання синергії та посилення міжнародних зусиль, що зрештою приведе Крим до деокупації.