Жанна Безп’ятчук заступники редактора відділу "Світ"

Півроку для стрибка в Європу

ut.net.ua
24 Липня 2009, 00:00

 

У владній структурі ЄС сформувалося проукраїнське керівництво – унікальна для України ситуація. Президентом представницького органу Євросоюзу обрано поляка Єжи Бузека, який завжди підтримував курс України на євроінтеграцію. У Європарламенті створено нову політичну групу Європейських консерваторів і реформістів, адвокатів розширення ЄС на Схід. І, нарешті, в ЄС до кінця 2009 року головуватиме Швеція – чи не найпослідовніший партнер України з-поміж країн Західної та Північної Європи. Одна справа, коли ідею найширшого залучення України до європейського простору лобіює Польща, країна нової Європи, і зовсім інша, коли те саме просуває Швеція, одна з найуспішніших і найстабільніших демократій Старої Європи.
 
Насамперед ідеться про можливість пролобіювати за підтримки країни, яка головує, і президента Європейського парламенту конкретні проекти, які, власне, й становлять зміст процесу зближення України з Європою. У Європейській політиці сусідства та програмі «Східне партнерство» можна знайти чимало пріоритетів, що так і не переведені в площину дієвої конкретики.
Ключовим завданням української зовнішньої політики на найближчі півроку є переговори щодо підписання Угоди про асоційоване членство України в ЄС. На недавній зустрічі з журналістами заступник міністра закордонних справ України Костянтин Єлісєєв наголосив: «Ми, по суті, одні, а проти нас грає команда з 27 гравців плюс Єврокомісія…» Для України принципово важливо обстояти інтереси українських виробників у переговорах щодо зони вільної торгівлі з ЄС і гарантувати українській продукції реальний доступ (без митних обмежень) до європейських ринків. Щоправда, ще не відомо, чи припаде розв’язка цих складних переговорів на час головування Швеції (липень – грудень 2009-го).
 
За підтримки Швеції Україна мала б долучитися до перспективних транспортних та екологічних проектів у Балтиці. Найактуальніший – участь у Гельсінській конвенції з охорони середовища водозбірного басейну Балтійського моря 1992 року. Присутність у виконавчому органі Конвенції (Гельсінському комітеті – HELCOM), де Україна наразі має лише статус спостерігача, дала б українським дипломатам змогу на рівних співпрацювати з балтійськими колегами, зокрема визначити вплив на довкілля російсько-німецького газопроводу «Північний потік», який планують прокласти по дну Балтійського моря в обхід України. Члени Конвенції Швеція та Фінляндія до кінця літа взяли тайм-аут для аналізу проектної документації. Попередньо Швеція негативно оцінила вплив газогону на морську екосистему. Відтак Україна могла б перетворити екологічну співпрацю з країнами Балтії на важливу геополітичну гру. Але поки що ні відповідальне за приєднання України до Конвенції Міністерство охорони навколишнього природного середовища, ні Верховна Рада України нічого не зробили для якнайшвидшого довершення справи.
Зрештою, кон’юнктура – річ минуща. Лише за поступального розвитку всередині країни можна почуватися впевнено на перемовинах з ЄС незалежно від того, яка країна головує в ньому і яких поглядів дотримується президент Європарламенту.

[1442]

 
ЄВРОКОН’ЮНКТУРА

 

Єжи Бузек – президент Європейського парламенту
 
Прем’єр-міністр Польщі в 1997 – 2001 роках. Йому вдалося реалізувати кілька радикальних економічних і соціальних реформ. Свою політичну кар’єру розпочав у першій половині 1980-х як один з активістів демократичного антикомуністичного руху. У 1999-му очолив громадський рух «Акція Виборча Солідарність»
 
У 2004 – 2009 роках був членом Комітету Європарламенту з промисловості, досліджень та енергії, рішуче лобіював енергетичні проекти, спрямовані на диверсифікацію джерел енергопостачання
 
У попередньому складі Європарламенту Єжи Бузек був також членом делегації Комітету з парламентської співпраці між Україною та ЄС, активно підтримує ідею надання Україні перспективи членства в ЄС
 
ЗРОБЛЕНО ДЛЯ УКРАЇНИ
  • Грудень 2004 року – представляв Європарламент на перемовинах у Києві щодо мирного врегулювання політичної кризи. Був першим поляком, який виступив на Майдані 
  • Січень 2006 року – в розпал російсько-української газової війни був одним з авторів відкритого листа європейських політиків, у якому Росію звинуватили у використанні «енергетики як знаряддя впливу на сусідні країни, що орієнтуються на Захід»
  • 2007 рік – лобіював підтримку Європарламентом рекомендацій Раді ЄС та Єврокомісії щодо мандата на переговори про нову поглиблену угоду між Україною та ЄС, у якій мала бути закріплена перспектива членства у ЄС
  • 2008 рік – один з ініціаторів програми «Східне партнерство» 
  • Жовтень 2008 року – Європарламент визнав Голодомор злочином проти людства. Єжи Бузек був одним із найактивніших лобістів цього рішення
 
Політична група європейських консерваторів і реформістів (European Conservatives and Reformists Group)
 
Нова політична група у складі Європарламенту. Налічує 54 депутатів і є п’ятою за чисельністю
 
До неї увійшли Консервативна партія Великої Британії, польська партія «Право і справедливість» (ПіС), чеська Громадська демократична партія. Очолив групу молодий польський політик Міхаїл Каменський (член ПіС, сили, що виступає за надання Україні перспективи членства в ЄС)
 
Ініціаторами створення цієї групи були британські консерватори, відомі своєю активною підтримкою ідеї розширення ЄС на Схід, зокрема надання перспективи членства Україні 
 
Швеція – країна, що головує в ЄС
 
Шведське королівство очолюватиме ЄС впродовж наступних півроку (липень – грудень 2009-го).
 
Розвиток макрорегіональної співпраці в Балтії Швеція називає стратегічним пріоритетом свого президентства 
 
ЗРОБЛЕНО ДЛЯ УКРАЇНИ  
  • 1996 – 2009 роки – вклала у розвиток Української держави та громадянського суспільства $71 млн. 
  • 2000 – 2009 роки – навчання українських студентів та молодих дослідників в університетах Швеції у межах Visby Program 
  • 2003 – 2009 роки – профінансувала і реалізувала в Україні 39 правозахисних, соціальних, екологічних та освітніх проектів 
  • 2008 рік – разом із Польщею виступила з ініціативою програми «Східне партнерство» 
 МОЖУТЬ ПРОЛОБІЮВАТИ
 
  • Institutional capacity building. Фінансування Євросоюзом тренінгів із розбудови інституційної спроможності. Навчальні заходи для державних службовців, молодих фахівців із міністерств; тренінги для українських правників з адаптації українського законодавства до єесівського 
  • Проекти у сфері міграційної політики та управління кордонами. Тренінги для українських прикордонників та митників за спеціальними європейськими програми, обмін досвідом і впровадження європейських стандартів 
  • MARCO POLO.Програма ЄС, спрямована на переведення якомога більших обсягів вантажопотоку з доріг на залізниці та водні шляхи 
  • Український культурний центр у Брюсселі. Сприяння у відкритті такого Центру 
  • HELCOM. Участь України у Гельсінській конвенції з охорони середовища водозбірного басейну Балтійського моря 1992 року та членство у її виконавчому органі – Гельсінському комітеті HELCOM 
  • Єврорегіон «Балтика».Участь у роботі єврорегіону Закарпатської, Львівської та Волинської областей