Залякування проукраїнських активістів
У серпні в Криму затримали проукраїнського активіста Віктора Неганова, з нагоди Дня Незалежності у Севастополі. Автомобіль Неганова зупинили працівники кримської «ДАІ», заявивши що авто перебуває в розшуку, як викрадене. «Правоохоронці» доставили активіста до Гагарінського райвідділу "поліції Севастополя".По дорозі у Неганова забрали телефон та погрожували розправою.
В райвідділку його допитували, але згодом, не висунувши офіційних обвинувачень, відпустили.
У вересні, в будинку кримської активістки і блогера Єлизавети Богуцької влаштували обшук. "Силовики" прибули у супроводі автоматників та зазначили, що підставою для обшуку стало те, що в травні Богуцька брала участь у зустрічі лідера кримських татар Мустафи Джемілєва в Армянську.
Крім того, Богуцькій влаштували кількагодинний допит у "центрі протидії екстремізму". Вийшовши на волю, активістка виїхала з півострова.
Дискримінація кримських татар
В ніч на 2 вересня невідомі атакували будівлю Меджлісу. Стіни будівлі вандали розписали непристойними написами, антитатарськими закликами та символами неонацистів.
В ніч на 15 вересня троє невідомих в масках, заблокувавши вхідні двері будівлі Меджлісу, зірвали прапор України з фасаду. За словами очевидців, один з нападників мав при собі вогнепальну зброю.
Вранці 16 вересня у Сімферополі будинок Меджлісу кримськотатарського народу оточили автоматники, проводили обшук. У МВС і Слідчому комітеті Криму від коментарів відмовилися. Обшук тривав більше дев’яти годин. Під час обшуку вилучили протоколи деяких засідань Меджлісу кримськотатрского народу, кілька релігійних книг, комп'ютерну техніку, а також особисті речі народного депутата України Мустафи Джемілєва. Крім того, відповідно до постанови суду, фонду «Крим», якому належить приміщення, заборонили експлуатацію будівлі Меджлісу та наклали арешт на рахунки організації. Крім того, судові виконавці склали акт про стягнення з фонду «Крим» 50 тисяч рублів штрафу через нібито невиконання фондом та представниками меджлісу розпорядження щодо звільнення приміщення. Представники кримської «влади» також вимагають виключити з кола засновників фонду лідера кримськотатарського народу Мустафу Джемілєва, якого Росія оголосила персоною «нон-грата», та заборонила в’їзд до окупованого Криму строком на п’ять років.
Крім того, у Криму ліквідували одну з головних кримськотатарських бібліотек – "Кримськотатарську бібліотеку ім. Ізмаїла Гаспринського".
Також у вересні поліція анексованого Росією Криму прийшла з обшуком у гімназію-інтернат в Бахчисарайському районі. Дітей кримських татар змусили зняти національну символіку.
Поліцейські цілеспрямовано почали перевірку з бібліотеки гімназії, і знайшли там три книги, які перебувають в списку забороненої ісламської літератури. За підсумками обшуку склали адміністративний протокол. Працівники гімназії переконують, що знайдені книги підкинули, оскільки раніше їх не було у фонді бібліотеки.
Крім того, працівники «прокуратури» провели «перевірку» мечеті у сімферопольському мікрорайоні «Фонтани», під час якої вилучили книжки зі списку ісламської літератури, забороненої в Росії. Крім того, працівники «прокуратури» цікавилися, як в мечеті проходять намази і чи не займаються там екстремізмом.
За повідомленням «прокуратури», в результаті «перевірки» вилучили три книжки зі списку «заборонених» і ще п’ять книжок взяли на перевірку.
Також російські прикордонники не дали виїхати з території окупованого Криму голові Ревізійної комісії Курултаю кримськотатарського народу Алі Озенбашу, який їхав до Львова.
Озброєні люди, застосувавши силу – вивертання рук, захват голови, виштовхали Озенбаша з потяга на станції Армянськ, заявивши, що влада «має право сама визначати, кому можна виїжджати з Криму, а кому – ні».
Окрім згаданих випадків, у Криму проводять обшуки і перевірки в місцях компактного проживання кримських татар.
Так, в Криму, у селищі Кам’янка, в будинках братів Аметових – Нарімана і Екрема – відбулися обшуки. Силовики прийшли близько п’ятої ранку, не надавши посвідчень, показали припис, але не дозволили його сфотографувати. Крім того, людям не дозволили зателефонувати знайомим чи адвокату.
Під час обшуку «силовики» вилучили мобільний телефон, два ноутбуки, а також нібито заборонену літературу – книги «Фортеця мусульманина» і «Лікування за ісламом». Молодих людей відвезли до Сімферополя на допит, де їх протримали до кінця робочого дня і відпустили, попередньо зажадавши розписку, що моральної і фізичного шкоди їм не заподіяли. Вилучене майно не повернули.
Крім того, відбувся обшук в будинках кримських татар в селі Кольчугіно під Сімферополем.
Загалом, за даними лідера Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, з часу анексії з Криму виїхали близько 8 тисяч кримських татар. Чубаров заявив, що ці люди збираються повертатися до Криму і чекають від влади конкретних механізмів для реалізації цієї мети.
Ліквідація посольств
У вересні через російську інтервенцію США припинили роботу свого посольства в окупованому Криму.
За повідомленнями дипломатів, діяльність установи «припинили на невизначений термін у зв'язку з російським втручанням».
Також через складну ситуацію в Криму Польща ліквідувала своє генконсульство в Севастополі.
Крім того, «влада» півострова не пустила на територію анексованого півострова експертів ООН. Моніторингова група зверталась з проханням відкрити офіс у Криму, але дозволу від тамтешньої «влади» не отримала.
«Наїзди» на бізнес
У вересні представники так званої "самооборони Криму" заблокували роботу найбільшого автотранспортного підприємства анексованого півострова – Кримавтотрансу, якому належать 62 автостанції в Криму. Таким чином «кримська влада» намагалася «націоналізувати» підприємство.
За словами «глави Криму» Аксьонова, рішення про примусовий викуп обумовлено «численними податковими порушеннями компанії, а також необхідністю організації безпечного транспортного сполучення в республіці».
Крім того, «влада» Севастополя заявила про намір «націоналізувати» компанії "Севастопольенерго" і "Севастопольгаз".
Зокрема псевдогубернатор Севастополя Сергій Меняйло повідомив про переговори щодо викупу компаній.
На питання про те, чи готові власники до продажу, Меняйло заявив: "Як вони можуть відмовитися? У будь-якому випадку все буде за законом. Якщо це російські власники, то одна розмова, якщо іноземні, то інший. Але все буде зроблено цивілізовано".
Так, замість українського "Севастопольгазу" було створено однойменне російське підприємство.
У газовому секторі «влада Криму» також ввела «націоналізацію». В «держвласність» були перевели мережі, що були у користуванні ПАТ "Кримгаз" (контроль – в українського бізнесмена Дмитра Фірташа). Також було прийняте рішення про примусовий викуп приватної частки в самому "Кримгазі". Тепер постачати газом регіон буде держпідприємство "Кримгазмережі".
Крім того, "прокуратура" окупованого Криму наклала арешт на готельно-оздоровчий комплекс "Таврія", який належить Приватбанку Ігоря Коломойського. На півострові пояснили рішення результатами розгляду звернення Генпрокуратури РФ "про можливе фінансування Коломойським тероризму".
Окрім того, в Криму зафіксували низку інших випадків порушення конституційних прав громадян.
Зокрема в окупований Крим заборонили завозити українську періодику. В таких умовах, зважаючи на неможливість доставки періодичних видань на територію Криму, Укрпошта скасувала курсування магістрального поштового маршруту у напрямку "Київ – Сімферополь", а періодичні друковані видання, які прийняли до пересилання раніше, повертатимуть відправникам (видавцям).
Також в МЗС повідомили про 400 в'язнів, які перебувають у місцях позбавлення волі у Криму та просять про переведення до материкової України. За даними відомства, таке прохання зумовлене дискримінацією проукраїнськи налаштованих громадян, а в окремих випадках йдеться про «життя конкретних осіб».
Крім того, у зв’язку з необхідністю будівництва Керченського мосту в окупованому Криму, в Росії розробили законопроект про спрощений порядок резервування земель під будівництво. Згаданий порядок не вимагає письмової згоди власника, тож землі під будівництво переправи у жителів півострова зможуть відбирати.