«Правительственные войска» – так уперто називає українську армію один із найпопулярніших одеських новинних сайтів, «Таймер», який, кажуть, належить одіозному лідерові партії «Родіна» Ігорю Маркову. Щоб пересвідчитися в небезпідставності «чуток», варто зазирнути до розділу «Інтерв’ю». З останніх 10 розмов журналістів видання три саме з одіозним проросійським політиком. «Юго-Восток не сдастся», – запевняє він одеситів. «Не сдастся», – вторить «Таймер». І вперто називає проросійських терористів «повстанцями», у новинах нерідко посилаючись на інформацію із власних джерел серед бойовиків…
«Сепаратистів у місті зараз майже не видно. За останній час вони наважилися хіба що на підпали відділень «Приватбанку» на околицях. Окрім того, де-не-де можна побачити написи на стінах: «ДНР», «Новоросія» тощо», – розповідає Тижню одеський націоналіст Костянтин Василець. Каже, що підтримкою хлопців на Сході в Одесі опікується здебільшого молодь із середовища націоналістів та футбольних фанатів.
Є одесити й на передовій. Не тільки у ЗСУ (в місті, до речі, подейкують про масштабний призов: нібито вже наступного тижня військкомати мають «зацікавитися» 4 тис. одеситів віком до 45 років), а й у лавах добровольчих батальйонів. Це, зокрема, «Азов» та «Січ».
Читайте також: П’ята війна
Водночас певні питання викликають одеські батальйони територіальної оборони – їх два. Саме на них, розповідають активісти, нібито зосереджує свою увагу міська влада (доволі сумнівна, адже мером тепер є регіонал Геннадій Труханов). «Ці підрозділи не публічні, – зауважує Костянтин. – Є інформація, що зараз частина одеських бійців із їхнього складу поїхала на Схід… Але ми не розуміємо, хто там служить. Не знаємо їх. Там немає людей, які, скажімо, були в Самообороні одеського Майдану. Немає наших хлопців – а вони намагалися потрапити туди! Їм не те щоб відмовили, але й не віддзвонилися. Деталі функціонування цих одеських батальйонів для міста є таємницею».
Інше південне українське місто – Херсон – свого часу так і не зміг відвідати після «теплого прийому» в Миколаєві Олег Царьов. І, здається, йому пощастило.
Адже Херсонщина була й залишається згуртованою та проукраїнською. І, здається, активнішою за Одесу, яка свого часу відбила атаку сепаратистів. Можливо, річ у тому, що поки на одеських пляжах про війну не нагадує ніщо, в Херсонській області вона доволі актуальна: на справжніх, а не умовних, як у багатьох центральних регіонах, блокпостах тут чергують українські військові. Зовсім поруч окупований Крим.
«Херсонці, репостніть! Військові просять холодильники б/в, – звертається з черговим проханням до земляків місцевий активіст Євген Матковський. – Самі розумієте, яка там неймовірна спека, все псується. Сьогодні Олег Гаврилко відвіз деяку гуманітарку їм. Бойовий дух у них на високому рівні, готові їхати й утюжити сєпаратів, частина їх уже передислокувалась на Схід».
Читайте також: Убити сепаратиста
Каже, допомагають охоче. «Херсонці, як і більшість українців, люди з великим добрим серцем, – усміхається Євген. – Іще під час подій на Майдані жителі міста активно зносили гуманітарну допомогу для відправки в Київ тим, хто боровся проти тирана. Нині просто змінилася географія допомоги: вона йде вже нашим солдатам Збройних сил, які воюють проти кремлівського карлика. У міру можливостей допомагаємо й бійцям, які стоять на кордоні з Кримом, і тим, що в зоні антитерористичної операції. Для прикладу: нещодавно небайдужі люди, дізнавшись, що частини, які дислокувалися на Херсонщині, перекидатимуть на Схід, зібрали кошти й закупили прилади нічного бачення».
«Сьогодні можна з упевненістю сказати, що звичайні херсонці вже зрозуміли: на Сході країни відбувається не АТО, а повноцінна війна, – розмірковує хлопець. – Адже ми встигли поховати чимало своїх земляків, які полягли на Сході в боротьбі за Україну».
Це, зокрема, командир взводу 128-ї окремої механізованої гірсько-піхотної бригади Віталій Бєліков, 28-річний солдат із бригади ВДВ Олег Лифинцев, що загинув у збитому біля Луганська літаку Іл-76, батько трьох дітей Андрій Тихолоз, який дістав вогнепальне поранення під час бойового вильоту в складі екіпажу гвинтокрила Мі-8 у районі АТО… Наразі херсонці – як у ЗСУ, так і у складі добровольчих батальйонів – воюють за нашу країну пліч-о-пліч із побратимами з різних її куточків.
Читайте також: Перейшли межу
Сепаратисти? «Є парочка «підпільних», – визнає Євген. – Але публічно вони перестали вилазити в місті. Останні їхні акції були ще разом із КПУ, під час березневих подій у Криму, але в Херсоні вони активно «накривались» проукраїнськими акціями…
Жодного разу вони не зуміли ніде триколор вивісити», – з усмішкою додає хлопець.