Україна отримає від Республіки Корея пільгові кредити — 2,1 мільярда доларів протягом наступних п’яти років на відбудову через Фонд економічного розвитку та співробітництва (EDCF).
Проєкт відповідної рамкової угоди між урядами України та Республіки Корея Кабінет міністрів схвалив на засіданні 2 квітня. «Зроблено ще один крок до фіналізації всіх потрібних внутрішніх процедур і початку практичної реалізації домовленостей з нашими корейськими друзями. Україна або резидент України, який отримає державну гарантію, матимуть змогу залучити пільгові кредити від EDCF. Кошти будуть спрямовані на закупівлю обладнання й на проєкти відновлення», — зазначила віцепрем’єр-міністр України — міністр економіки України Юлія Свириденко. Уряди України та Республіки Корея мають визначити проєкти-кандидати в тісній співпраці один з одним, а деталі, сума й умови кредитування будуть визначені в окремих кредитних договорах, укладених між EDCF і позичальником.
One Team Korea в дії
Під час візиту до України в липні 2023 року президент Республіки Корея Юн Сок Йоль оголосив Ініціативу миру та солідарності для України, яка поряд із фінансовою, нелетальною та гуманітарною допомогою включає участь у післявоєнній відбудові. 15 вересня 2023 року до Києва прибула офіційна делегація One Team Korea у складі 18 державних і приватних компаній на чолі з міністром земельних ресурсів, інфраструктури й транспорту Республіки Корея Вон Хі Рьоном. Під час цього візиту відбулася церемонія підписання угоди щодо кредитів від Фонду економічного розвитку та співробітництва в присутності Володимира Зеленського й Вон Хі Рьона. Також було досягнено домовленості щодо реалізації шести пілотних проєктів відновлення України, які стосуються міського розвитку, очищення води, реконструкції та розвитку транспортної інфраструктури.
Деякі з них уже запущено в роботу. Корейська корпорація з інфраструктури та розвитку міст (KIND) нині розробляє новий генеральний план і транспортну модель Київщини, а також 2024 року розпочне проєкт водовідведення й очищення стічних вод для міста Бучі, який у перспективі може охопити весь північно-західний регіон.
Компанія K-Water є першим корейським державним підприємством, яке приєдналось до реконструкції України. Пілотним проєктом компанії у співпраці з Корейською агенцією міжнародного співробітництва (KOICA) стане відновлення Козаровицької дамби, пошкодженої в перші дні повномасштабного вторгнення.
Вона потребує термінової відбудови, щоб захистити від підтоплення населені пункти на узбережжі річки Ірпінь нижче Київського водосховища. Також K-Water розробляє генплан «розумне місто» для міста Умані, який передбачає запровадження нової мобільності, громадських систем реагування на стихійні лиха й виробництво електроенергії на основі відновлювальної енергії, і планує технічну співпрацю з управління водними ресурсами в місті Городку Львівської області. Окрім того, компанія планує взяти участь у проєкті реконструкції Каховської греблі й модернізації застарілих об’єктів гідроелектростанції, зруйнованої росіянами 2023 року. Однак через воєнні дії робота над ним відкладається.
Читайте також: «Build Back Better». За цим принципом пропонують відбудовувати Україну, але в чому саме він полягає?
Korea Airports Corporation (KAC) та Hyundai E&C підписали меморандум з міжнародним аеропортом «Бориспіль», який передбачає аналіз поточного стану аеропорту й визначення можливостей спільної реалізації проєктів відновлення й подальшої модернізації. Також передбачено реконструкцію та розширення термінала й злітно-посадкової смуги міжнародного аеропорту Києва на суму близько 983 мільйони доларів. Окремо Hyundai E&C в партнерстві з Holtec International — атомною енергетичною компанією — планує розвивати проєкти малого модульного реактора (SMR) для відновлення енергетичної інфраструктури України.
Компанія POSCO International має намір побудувати на території Миколаївської області завод з виробництва сталевих модулів для відновлення житлової та соціальної інфраструктури. Використання модульних конструкцій може скоротити час будівництва до 60 %. У перспективі POSCO International прагне розвивати співпрацю в трьох сферах: агробізнес з акцентом на перероблювання, металургія з використанням екологічно чистих технологій і будівництво з повним циклом виробництва матеріалів в Україні. Компанія активно працює в Україні у сфері агробізнесу й напередодні війни інвестувала в зерновий термінал, розташований у порту Миколаєва. Отже, участь у відбудові й розширення діяльності має цілком логічне та прагматичне підґрунтя.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час зустрічі із генеральним директором компанії POSCO Чон Таком 14 листопада 2023 року у Києві. Джерело: Урядовий Портал
Фокус на перспективу
Проєкти реконструкції — це й реальні можливості для бізнесу: нині український уряд спільно зі Світовим банком, Єврокомісією та ООН оцінюють вартість реконструкції та повоєнного відновлення приблизно 486 мільярдів доларів. Серед них — відбудова житла (17 % загальної суми), транспортна інфраструктура (15 %), торгівля й промисловість (14 %), сільське господарство (12 %), енергетика (10 %), управління вибуховою небезпекою (7 %). Фактично в усіх цих галузях Південна Корея має великий потенціал і високотехнологічні рішення. Для корейських компаній відкривається чимало перспективних сфер інвестування, тоді як для України це можливість не тільки відновити втрачене, а й зробити значний технологічний поступ.
Відбудова України — це про взаємовигідну співпрацю для обох країн на довгу перспективу. І це розуміють як на урядовому рівні, так і на рівні бізнесу. У лютому 2024 року Республіка Корея приєдналася до Багатовідомчої координаційної платформи донорів (MDCP), ініційованої G7 та іншими агенціями 2023 року, яка координує підтримку негайного фінансування України та майбутніх потреб реконструкції. Завдяки участі в MDCP Сеул зможе брати безпосередню участь у дискусіях великих держав-донорів щодо процесу реконструкції України, що дасть змогу розширити можливості корейських компаній.
Корейські компанії ведуть активну підготовчу роботу, щоб закріпитися в Україні та сусідніх європейських державах, зокрема Польщі, до початку великої відбудови, розв’язуючи юридичні питання для майбутньої діяльності й досліджуючи законодавство щодо створення філій або дочірніх підприємств. Останнім часом у Південній Кореї зріс попит на юридичні консультації з правових питань щодо ведення бізнесу в Україні. Корейські юридичні компанії активно шукають фахівців і будують відносини з українськими партнерами.
Паралельно із цим простежується тенденція розширення присутності в країнах Східної та Центральної Європи, поки в Україні йде війна, корейських компаній з інвестиційного банкінгу, комерційних і державних кредиторів з прицілом на залучення корейського бізнесу до повоєнних проєктів реконструкції України самостійно або в співпраці з європейськими компаніями.
Проєкти відновлення України нині є пріоритетом Сеула у його співпраці з Києвом. Утім, у довгостроковій перспективі розвиток цих відносин може мати ширший європейський контекст. Насамперед це стосується участі корейських компаній у видобутку літію в Україні з подальшим виробництвом літій-іонних акумуляторів для електромобілів — це допоможе європейським ринкам позбавитися залежності від Китаю, чого прагнуть у ЄС. І це тільки один з напрямів, який може відкрити спільні європейські перспективи для українсько-корейської співпраці.
Війна та шлях до трансформації
Водночас слід визнати, що продовження воєнних дій ускладнює реалізацію поточних проєктів з розроблення генеральних планів і підготовчих робіт, які розпочали корейські компанії, а також на невизначений час відтерміновує плани з повоєнної відбудови. Як зазначають наші корейські співрозмовники, фізична безпека — важливий стримувальний фактор для залучення корейських компаній до проєктів з відбудови: «У Кореї не вистачає розуміння, як виглядає Україна. Є уявлення, що країна, яка перебуває у війні, уся в руїнах і від неї нічого не залишилось. Уявлення про війну дуже відрізняється в корейців, українців і решти світу. Україна значно стійкіша й міцніша як для країни у війні, ніж уявляють поза її межами. Коли ми планували візит до України, багато членів делегації боялися й навіть протестували, так само як їхні сім’ї. Це збігається із загальним уявленням про війну, але реальна ситуація інша, і ми маємо міняти ці думки».
У самій Республіці Корея з лютого 2022 року діє заборона на відвідування України. Утім, уряд країни зробив спеціальні винятки для корейського бізнесу, залученого до проєктів реконструкції, надавши дозвіл відвідувати Україну.
Однак є обмеження на одночасну кількість подорожувальників — не більше ніж 30, і тривалість перебування — два тижні на поїздку. Заявки узгоджує МЗС РК. Якщо кількість заявників перевищує квоту, їх просять скорегувати час відвідин. Такі обмеження, за словами наших співрозмовників, не дають можливості достатньо часу приділити обстеженню місця або об’єкта відбудови й напрацюванню потрібних матеріалів для реалізації запланованих проєктів.
Читайте також: Центральна Азія прагне повернутись до Великого шовкового шляху
Крім того, багато корейських компаній визнають, що наразі їм не вистачає знань для початкового виходу на український ринок відбудови. У цій ситуації дуже важлива роль органів місцевої влади — їхнє вміння сформувати інвестиційну пропозицію та готовність сприяти її реалізації. Як приклад представники корейського бізнесу наводили Львівську область, де вони планують реалізувати проєкти індустріальних парків і розумних міст.
Українські та корейські експерти під час зустрічі в Сеулі, грудень 2023 року
Допомогти Україні втілити «диво на Дніпрі» — це амбітне прагнення південнокорейського бізнесу. Про це ми неодноразово чули на зустрічах під час візиту експертів аналітичного центру «Рада зовнішньої політики “Українська призма”» до Сеулу наприкінці грудня 2023 року. Свого часу за підтримки західних союзників Республіка Корея змогла не тільки встояти та піднятися з руїн після нищівної війни, а й стати однією з найрозвиненіших країн світу — створити власний шлях успіху, який часто називають «дивом на річці Хан» (від назви річки, яка, як Дніпро в Києві, перетинає столицю країни Сеул). Тож у корейців поряд з бажанням передати власний досвід відбудови й відновлення є почуття певного боргу та відповідальності перед світовою спільнотою. Утім, щоб диво стало реальністю, Україна має не тільки перемогти російського агресора, а й виконати важливе домашнє завдання — забезпечити страхування воєнних ризиків і гарантії інвестицій; створити сприятливий інвестиційний клімат і довіру до української судової системи; провести недекларативну боротьбу з корупцією та знизити бюрократичні перепони для інвесторів. Відбудова — це не про будівництво, а про трансформацію держави, яка за допомогою наших корейських партнерів може здійснити справжнє економічне й технологічне перевтілення.
Матеріал підготовлено в рамках проєкту “Нові глобальні партнерства – експертна дипломатія та адвокація” за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження»