Вже 24 травня Лукашенка підписав зміни до законодавства про ЗМІ та масові зібрання, які створюють додаткові підстави для закриття нелояльних ЗМІ і фактично забороняють протести. Так, закон про ЗМІ забороняє публікацію результатів соцопитувань, що стосуються суспільно-політичної ситуації, "проведених без необхідної акредитації". Також не дозволяються посилання на "заборонену" інформацію.
Генпрокурор та обласні прокурори отримують право обмежувати доступ до інтернет-ресурсів та мережевих видань, через які "поширюється інформація, спрямована на пропаганду екстремістської діяльності або що містить заклики до такої діяльності, а також інша інформація, поширення якої може завдати шкоди національним інтересам". Закон також передбачає "мінімізацію іноземного впливу" в інфопросторі країни.
ЗМІ можуть позбавити акредитації за "порушення встановленого порядку акредитації, або поширення інформації, що не відповідає дійсності і завдає шкоди репутації організації, яка акредитувала журналіста, або протиправний вчинок під час професійної діяльності".
Читайте також: Україна-Білорусь. Після дружби
Зміни до закону про масові заходи передбачають, що будь-які масові заходи потребують дозволу місцевих органів влади. Забороняється "збір, отримання і використання коштів та іншого майна, виконання робіт, надання послуг для покриття витрат, зумовлених притягненням до відповідальності за порушення порядку проведення масових заходів". Забороняється висвітлення у реальному часі масових заходів, які проводяться "з порушенням встановленого порядку" – у тому числі для ЗМІ. Встановлюється відповідальність політичних партій та громадських об’єднань за публічні заклики їхніх керівників і членів керівних органів до проведення масового заходу до того, як на нього отримали дозвіл.
Обидва закони набули чинності через місяць після публікації.
8 червня Лукашенко підписав поправки до Кримінального кодексу, які криміналізують критику уряду та "несанкціоновані" демонстрації у Білорусі.
У червні Мін'юст Білорусі розпочав перевірку діяльності "Білоруської асоціації журналістів"(БАЖ), вимагаючи від організації надати протягом двох днів "тисячі документів". БАЖ назвала вимоги влади необґрунтованими і негайно направила скаргу міністрові юстиції з проханням надати асоціації "адекватні терміни подачі документів".
Читайте також: Білоруський культурний бастіон
Вже 14 липня білоруські силовики прийшли до офісу БАЖ з обшуками, виламавши вхідні двері. 15 липня Мін'юст Білорусі виніс попередження "Білоруській асоціації журналістів" через "несвоєчасне надання документів". Правоохоронці опечатали офіс асоціації, також влада заморозила проведення будь-яких операцій з банківськими рахунками БАЖ. 21 липня стало відомо, що Міністерство юстиції Білорусі звернулося до Верховного Суду з позовом про ліквідацію "Білоруської асоціації журналістів".
5 липня стало відомо, що у Білорусі закривають кореспондентський пункт "Єврорадіо" (Європейське радіо для Білорусі), яке здійснювало мовлення білоруською мовою в FM-діапазоні на Західну Білорусь, поширюючи інформацію також через супутник, сайт в Інтернеті і сторінки в соціальних мережах, позиціонуючи себе як білоруське ЗМІ. Місією радіостанції заявлено "надання білоруським слухачам актуальної, свіжої, незалежної, сучасної і правдивої інформації про події в Білорусії і світі, а також поширення демократичних цінностей".
У серпні 2020 року в Білорусі заблокували доступ до сайту радіо, після чого редакція переїхала на дзеркало euroradio.pl.
8 липня у Білорусі заблокували сайт одного з найбільших незалежних видань "Наша Ніва" та затримали головного редактора Ягора Марціновіча, в редакції та вдома у частини колективу провели обшуки. В Міністерстві інформації Білорусі заявили про обмеження доступу до сайту видання нібито "за розміщення забороненої інформації".
Ще 19 травня до Марціновіча приходили з обшуками, але у зв’язку зі справою, що не була безпосередньо пов’язана з виданням. Перед тим у квітні суд оштрафував "Нашу Ніву" на 8700 рублів за "незаконну підприємницьку діяльність" за друк на принтері 20 примірників газети, хоча не було доведено, що компанія, яка надрукувала примірники, отримала від того прибуток. Водночас низка книгарень зняли з продажу часопис "Наша історія", який видає редакція "Ніви".
Читайте також: Альгєрд Бахарєвіч: Білорусь протягом десятиліть мала чіткий поділ на офіційні та неофіційні культуру й медіа
Марцинович в одному з останніх інтерв’ю "Радіо Свобода" розповідав, що з часу серпневих подій 2020 року вже всі 20 співробітників видання побували на допитах у Слідчому комітеті, але ніхто не звільнився.
Увечері 8 липня заступник начальника слідчого управління КДБ країни Канстанцін Бічек в ефірі телеканалу "Білорусь 1" заявив, що "у Білорусі проходить широкомасштабна операція із зачистки від радикально налаштованих осіб".
9 липня силовики знову прийшли з обшуками до місцевих журналістів. Так, міліція обшукала квартири співробітників гомельського порталу "Сильные новости", редакції видання "Информ-Прогулка" в Лунинці та "Ганцавiцкi час" у Ганцевичах, а також квартири окремих журналістів. Окрім того, обшуки відбулися у брестських журналістів Максіма Хлібца й Алега Супрунюка, адміністратора порталу "Виртуальный Брест" Андрея Кухарчика, кореспондентки порталу Onliner в Мінську Анастасії Занько, редактора Павела Дайліди з Іванцевичів і журналістки Таццяни Смоткіної з міста Глибокого.
За даними правозахисного центру "Вясна", станом на вечір 15 липня, силовики провели обшуки в понад 30 офісах та помешканнях, а після цього затримали та доставили на допит 19 осіб. Зокрема, представники влади прийшли до громадських об'єднань "АКТ", "Гавары правду" "Таварыство беларускай мовы", Спілки письменників Білорусі, Білоруської асоціації журналістів, "Імен", "За свободу", Білоруського Гельсінського комітету, лабораторії "Новак", "Гендерні перспективи" та інших.
По всій Білорусі 14 липня затримали 11 правозахисників "Вясни", серед затриманих на 72 години – керівник центру та його заступник. Деяких відпустили після допитів.
19 липня суд виніс вироки 11 учасникам телеграм-чату "радикального спрямування". Їх засудили на терміни від 5 до 9 років колонії посиленого режиму. У свідченнях фігурують кілька чатів – зокрема, "ОГСБ", "Подработка Мінськ", "100", "101". Декілька політв'язнів заявляли про катування під час затримки чи написання "щиросердечних зізнань". Правозахисники повідомляють, що прокуратура також звинувачувала учасників чату в намірі "пошкодити або знищити три" Табакерки".
22 липня Аляксандр Лукашенка на зустрічі з керівництвом Ради міністрів Білорусі порушив питання громадянського суспільства, заявивши, що в "невеликій країні" Білорусі понастворювали близько двох тисяч недержавних і некомерційних організацій – "бандитів і іноземних агентів".
Згодом стало відомо, що Міністерство юстиції країни ліквідує низку неурядових організацій – наразі відомо про понад 50 НГО, які за кілька днів опинилися в процесі примусової ліквідації чи щодо яких судові слухання про ліквідацію мають відбутися найближчим часом.
Насамперед йдеться про організації, які підтримують громадянське суспільство, європейське спрямування Білорусі, надають правову інформацію і юридичну допомогу, займаються правозахисною, екологічною й природоохоронною діяльністю, виступають за свободу слова чи є об’єднаннями журналістів і письменників (такими, як Білоруська асоціація журналістів чи Білоруський ПЕН-центр), займаються культурною освітою й розвитком, захищають права інвалідів, працюють задля захисту й розвитку білоруської мови, чи й навіть об’єднують любителів тварин. Але всі вони незалежні від нинішньої влади.
Читайте також: Виконавча Рада Українського ПЕН оприлюднила заяву на підтримку Білоруського ПЕН
22 липня стало відомо, що Мінюст звернувся до Верховного суду країни з позовом про ліквідацію Білоруського ПЕН-центру, який очолює нобелівська лауреатка, представниця президії Координаційної ради білоруської опозиції Святлана Алєксієвич.
Раніше, 19 липня, влада заарештувала рахунок ПЕН-центру. Також арешт наклали на банківський рахунок благодійного видання "Імена". В організації не знають, що стало підставою для цього рішення. Так, Білоруський ПЕН втратив можливість робити будь-які платежі і переводити проектам гроші, зібрані на їх роботу.
26 липня стало відомо про зникнення диспетчера "Белаеронавігації" Олега Галегова, який, імовірно, вів переговори з пілотами літака Ryanair, на борту якого перебував колишній головний редактор телеграм-каналу Nexta Роман Протасевич. За даними видання "Наша Ніва", на початку липня після відпустки Галєгов мав вийти на зміну за заздалегідь затвердженим розкладом, але на роботі не з’явився.
Читайте також: Білорусь. Повітряна в’язниця
"Ходять чутки, що він зник. Колеги не можуть із ним зв’язатися і переживають: до нього неможливо додзвонитися, він видалив свої акаунти в соціальних мережах. Начальство офіційно нічого нам не повідомляло. Але я за нього особливо не переживаю, думаю, він просто перестрахувався і поїхав. Він чудовий фахівець, без проблем знайде роботу в будь-якій країні", – сказав колега Галегова.
Олег Галегов – етнічний грузин, у Мінську він жив разом із родиною. Інший його колега припустив, що він поїхав до родичів у Грузію.
Також 26 липня Генеральна прокуратура Білорусі заявила про завершальний етап підготовки матеріалів для визнання біло-червоно-білої символіки екстремістською. Силовики нібито зібрали нові "підтвердження" того, що відповідна символіка "використовувалася під час Другої світової війни каральними батальйонами як обов'язковий елемент уніформи".
Читайте також: Білорусь: війна за ідентичність
27 липня генпрокурор Білорусі Андрэй Швед заявив про понад 50 позовів щодо заборони діяльності інтернет-ресурсів. За його словами, в країні порушено вже понад 4,2 тис. кримінальних справ, пов'язаних з "екстремізмом і тероризмом".