Після загострення. Чи стало легше знайти інформацію про бомбосховища на Харківщині

Політика
7 Липня 2021, 11:37

Навесні 2021 року однією з головних тем новин знову стала російська агресія. “Росія стягує війська”, “Росія накопичила 100 тисяч військ на кордонах і в окупованому Криму”, “Росія збудувала військове наметове містечко під Воронежем”, таких заголовків було десятки і не тільки в українській пресі. Зараз ситуація дещо заспокоїлася. Кількість обстрілів на сході зменшилася, але за даними розвідки, більшість російських військ та техніки на кордонах залишилася. У момент найбільшої кризи по всій країні почалися масові військові навчання. Відбулися збори і в загонах територіальної оборони. 

Окремо стоїть питання готовності місцевих влад та адміністрацій. Харків – місто, яке зовсім поруч з Росією. Вже за 90 км Бєлгород, а до кордону з РФ ще ближче. У 2014 році завдяки активістам та спецпризначенцям з “Ягуару” вдалося зламати російські плани. З того часу минуло вже сім років, але загроза нікуди не поділася. Саме через близькість з РФ Харківщина мала б стати прикладом того як місто готує інфраструктуру для захисту цивільного населення. Чи достатньо проінформоване населення про необхідні дії у випадку нападу? Що робити, якщо одного дня місто прокинеться від сигналу сирен? Куди йти і що брати із собою в першу чергу?

Бомбосховища 

Найперше, що приходить у голову – це сховатися у бомбосховищі, але де їх шукати? Взагалі потрібно зробити ремарку, що в українському законодавстві немає поняття “бомбосховище”, а є різні види об’єктів укриття, тимчасових або протирадіаційних.

Читайте також: Нарід чи чернь

 Тому для пошуку відповідей на запитання, де знайти укриття у своєму місті, ми відправили запит у Харківську ОДА і деякі міськради області. В Харківській ОДА нам відповіли, що дізнатися про те, де є укриття у Харкові або ж у вашому місті можна, подзвонивши за номером 112. Також кожне відділення “Житлокомсервісу” має дані про безпечні укриття у відповідному районі. На сайті “Міській інформаційний центр” є мапа з усіма укриттями та описом, що це за приміщення. Перейти можна за посиланням (до речі, нещодавно КМДА оновила сайт з об’єктами укриття у столиці, він доступний тут). При цьому в Харкові здано в оренду 228 об’єктів у підвальних приміщеннях будинків комунальної власності.

Як заявляв начальник відділу цивільного захисту населення Харкова Орест Толоченко, тимчасові укриття в місті можуть прийняти 1,2 млн населення. Це майже 90% мешканців. До таких об’єктів належать: усі станції метрополітену (36), 53 переходи, понад 20 паркінгів та 4200 підвалів. Якщо про метрополітен більш-менш питань немає, то щодо стану підвалів є. Навіть чиновники визнають, що далеко не кожне підвальне приміщення готове прийняти людей, і не кожен підвал житлового будинку є безпечним. У квітні місцевим журналістам показали стан одного з таких приміщень. 

Джерело: Накипіло

Як видно зі світлин, стан сховища поганий. У ньому не можна буде перебувати довгий час. Варто зазначити, що ще у 2016 році тодішній голова Департаменту цивільного захисту населення казав, що до кінця року укриття в стані “готовий” та “обмежено готовий” мають складати 75%. У 2018 році таких укриттів, за даними міської влади, було 68%. Станом на тепер їхня кількість мала б зрости, але свіжої інформації поки немає. 

Тиждень надіслав аналогічні запити стосовно бомбосховищ у два інших міста області: Вовчанськ (17,9 тис населення), який розташовано у 13 км від кордону та Дергачі (17,6 тис населення), що у передмісті Харкова. Окремо ми ставили питання, чи виділяються кошти для утримування таких об’єктів.

У міськраді Вовчанська повідомили, що мають 37 протирадіаційних укриттів, з яких 26 готові або обмежено готові прийняти до 14,6 тисяч громадян. Утримують їх балансоутримувачі. А в органі проводять розрахунки щодо потреби державних коштів на облаштування чи утримання захисних споруд. Також повідомили, що мапу розташування всіх об’єктів мають опублікувати на сайті Харківської ОДА. Станом на момент публікації відповідної інформації на сайті ОДА журналісту знайти не вдалося.

У Дергачах відповіли, що з міського бюджету планують виділити 100 тис. грн на утримання захисних споруд цивільного населення в цьому році.

Читайте також: Реінтеграція до цивільного життя

 Усього у місті та двох селах є сім комунальних укриттів, з яких лише половина готові для використання. Всі сім об’єктів у підвалах багатоквартирних будинків. Три сховища, потребують додаткового ремонту, вони захаращені, інші – готові. Автор наніс їх на мапу, яка доступна за посиланням.

Підсумовуючи можна сказати, що ситуація з об’єктами укриття для населення в області відрізняється від міста до міста. У Харкові ще треба зробити дуже багато. Балансоутримувачі далеко не завжди належним чином ставляться до підвалів. Часто на вулицях немає жодного позначення, що в будинку є укриття. У кожному будинку має бути відповідальна людина з ключем від сховища. Підвали можуть бути захаращені, забудовані, без води або без світла (це залежить від типу сховища, але навіть ті, де має бути світло і вода, не завжди це мають).

Політичні заяви

На центральному рівні і президент, і міністр оборони, й секретар РНБО постійно говорили про загрозу військового вторгнення та готовність воювати. Проте на місцевому рівні влада не була такою активною. Основні заяви робилися перед якимись зборами або нарадами з представниками Кабміну. 

Наприклад, під час зборів територіальної оборони або під час ревізії роботи прикордонників Харківщини. Тоді й Айна Тимчук (голова Харківської обласної державної ради), й Артур Товмасян (голова Харківської обласної ради)  казали про готовність до захисту України. Також під час зборів тероборони Айна Тимчук казала, що забезпечення порядку на території області має відбуватися спільно з СБУ, Нацгвардією та ЗСУ. 

“Харківщина – прикордонна область. Сьогодні головне для нас – гарантувати безпеку для жителів регіону та забезпечити громадський порядок. І територіальна оборона відіграє в цьому досить важливу роль. Головні задачі нашої бригади – захист державного кордону, оборона важливих об’єктів і комунікацій, боротьба з диверсійно-розвідувальними силами. Тож для нас дуже важливо провести навчання бригади тероборони Харківщини на належному рівні”, – заявляла Тимчук.

На засіданні ОДА 14 травня Айяна Тимчук заявляла що, в області є місця у захисних спорудах майже на 3 млн населення. Проте мова йшла лише про кількість, а не про реальний стан. Остання ревізія показала, що з восьми тисяч будинків у Харкові для укриття людей придатна половина, кажуть у міському управлінні цивільного захисту. 

Якщо порівняти, то місто Вовчанськ розташоване найближче до кордону, але не виділяє коштів на ремонт об’єктів укриття розраховуючи на балансоутримувачів. У Дергачах є й ремонт за кошти платників податків. Тепер ще й мапа з їхнім розташуванням. А Харків, в якому проживає приблизно 1,3 млн людей, за 7 років так і не зміг вивести показники укриттів до стану “готовий” або “обмежено готовий” до 75%, як заявлялося ще у 2016 році. Хоча прогрес таки є. У 2014 році, як заявляв тодішній голова ХОДА Ігор Балута, лише 36% укриттів були готові прийняти людей, а 25% знаходились у “задовільному стані”.