Після балу

Переповнені коридори, перелякані обличчя, нервові перешіптування, діти й батьки встають навшпиньки перед дошками оголошень та гарячково перевіряють наявність усіх документів у течках – іде вступна кампанія- 2008.

 

Абітурієнти переказують один одному чутки й плітки, які в цих коридорах поширюються з неймовірною швидкістю. Більшість уже давно визначилися з факультетами та спеціальностями й цілеспрямовано подають документи на обраний фах. Дехто ще перебуває в пошуку. Абітурієнтка Київського національного університету імені Та раса Шевченка, задумливо дивлячись на дошку оголошень, ділиться сумнівами з мамою: «На іспанську мову й літературу – 7 осіб на місце, на французьку – 5, а на переклад з іспанської – тільки 3…» Мама зітхає і дивиться на годинник: «На російську – взагалі 27 чоловік на 20 місць, визначайся вже швидше!»

 

 

Але як тут так просто визначишся? Завдяки цьогорічному зовнішньому тестуванню більше не треба складати окремі іспити до кожного окремо взятого вишу, документи можна подавати скільки завгодно й куди завгодно, не потрібно підлаштовуватися під кожний навчальний заклад і щоразу переживати стрес під час наступних вступних випробувань. Тож відгуки про нову систему вступу загалом позитивні.

 

Надія Рибук із Запоріжжя претендує на вступ до Національного технічного університету «КПІ». Її середній бал з трьох предметів – 170 (200 – максимум). Надя подає документи у дев’ять вищих навчальних закладів. Який саме обере, якщо вступить, не знає, але визначилася, що хоче вивчати економіку. «Тестування в цілому сподобалося, документи вже подала, екзаменів немає, тепер залишається чекати на результати… хотілося б, звичайно, залишитися в Києві, але в Запоріжжі документи теж подала, як запасний варіант».

 

Загалом, майже ніхто з абітурієнтів не вступає на одну спеціальність чи до одного навчального закладу. Як мінімум, у два, а переважно не менше, ніж у чотири. Хоча в той-таки КПІ вступає киянин Андрій, в якого з двох профільних предметів – 124 бали (це найнижча межа, з меншою кількістю балів ВНЗ просто не мають права при ймати документи). Хлопець щиро вірить у свій успіх: «Конкурс маленький, може, й пройду…»

 

 

Як правило, більшість навчальних закладів України зараховують студентів на підставі конкурсу серти- фікатів, як КПІ та Львівський національний університет імені Івана Франка. Але на те й нові правила, аби до них знайшлися давні винятки. Так, у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка до конкурсу сертифікатів додали окремі конкурси: в Інституті міжнародних відносин додатково складатимуть англійську, особливі умови вступу є також для деяких спеціальностей Інституту філології, географічного та економічного факультетів. Творчий конкурс в Інституті журналістики складається з трьох етапів: твір за результатами прес-конференції, організованої для студентів; аудіювання на знання державної мови (перевірятимуть грамотність і культуру мови, бесіду записуватимуть на диктофон); культура письма (абітурієнти повинні написати текст на 260 слів).

 

На запитання, наскільки справедливі такі окремі конкурси для абітурієнтів, яким завдяки зовнішньому тестуванню обіцяли однакові умови та єдиний механізм вступу, в приймальній комісії університету з обуренням заявили, що це абсолютно природний і логічний процес. Мовляв, спеціальності «Міжнародна економіка» (на неї слід проходити окремий конкурс) та «Економічна теорія», наприклад, суттєво відрізняються за специфікою навчання, а, отже, потребують різної підготовки.

 

Що ж, можливо, так воно і є. Але, якщо переглянути умови вступу, окремі конкурси запроваджують лише на найпрестижніші спеціальності. Та ж таки «Економічна теорія», так само як і спеціальності «Економічна кібернетика», «Економіка підприємства», «Фінанси і кредит», «Облік та аудит» має конкурс 5,6 осіб на місце, а «Міжнародна економіка» – 40! Причому, як зауважили в тій-таки приймальній комісії, якщо абітурієнт не проходить внутрішнього конкурсу, шансів вступити в нього майже немає, а, отже, зовнішнє тестування фактично перетворюється на фікцію. А внутрішній конкурс – це та сама відкрита для хабара долоня конкретного керівника вишу, котрий за довгі попередні роки звик брати «своїх» за таємними списками, що складають іще з зими. І перехопити гроші, які пливуть у цю долоню, стало ще важче, ніж досі – лічені виші «для обраних» підвищили й ступінь втаємниченості корупційних дій, і, відповідно, плату «за ризик». Тому на сьогодні маємо хіба обережні натяки батьків, які згодні віддати останнє за щастя дитини.

 

І КНУ не єдиний у своїх починаннях. У Національному університеті «Києво-Могилянська академія» поряд із конкурсом сертифікатів необхідно пройти внутрішній конкурсний відбір, обов’язковий для всіх спеціальностей, у вигляді іспиту з англійської та тестування. Для цього вступникам примусово пропонують придбати збірник тестів вартістю 100 грн, чи 180, якщо абітурієнт претендує на два напрями навчання. Скільки зароблено завдяки такій умові вступу, в приймальній комісії «Могилянки» коментувати відмовилися.

 

 

Але, звичайно, справжні й уже оприлюднені заробітки вишів – не від продажу брошур. За оцінками фахівців, цього року українські ВНЗ знову підвищили ціни на навчання в середньому на 30%. Як і рік тому, найдорожчими професіями залишаються фінанси, банківська справа і стоматологія. Оплата за рік навчан ня на цих спеціальностях зросла на 45–55%. Треба платити більше в межах 40% на економічному, архітектурному й товарознавчому факультетах.

 

Абітурієнтка «Могилянки» Ольга Шарій із Дніпропетровська все ж таки сподівається вступити на бюджетну форму навчання, платне відділення її родині не потягнути. Маючи середній бал 198, вона могла би бути впевненою, проте йде до «Могилянки», там своє тестування, а «в нас у школі діти отримували вищі бали, ніж їм учителі оцінки ставили…» Для гарантії, що не втратить рік, Ольга подала документи на факультет кібернетики КНУ, але туди не дуже хочеться…