Едвард Лукас старший віцепрезидент Центру аналізу європейської політики (CEPA, Варшава й Вашингтон)

Піймалися: за лаштунками шпигунських війн

20 Вересня 2023, 18:07

У Великій Британії вирує шпигунська лихоманка. Один зі скандалів пов’язаний із Крісом Кешем — молодим фахівцем із Китаю, який працює в парламенті та, як нещодавно з’ясувалося, був заарештований у березні на підставі закону «Про захист державних таємниць». Кеш провину заперечує, і звинувачення йому не висунули. Він був директором China Research Group — політичного осередку Консервативної партії, що проводить дослідження для протидії Китаю.

Минулого місяця теж із запізненням випливло, що в лютому британська розвідка заарештувала трьох громадян Болгарії та висунула звинувачення. Подано це було як масштабне розслідування у сфері національної безпеки. Подробиць обмаль, але мені вдалося довести, що один з підозрюваних Орлін Руссев розмістив неправдиву інформацію у своєму профілі на LinkedIn про те, що нібито навчався у Квінслендському технологічному університеті протягом 1997–2001 років. Австралійський університет повідомив мені, що в базі немає студента з таким іменем. Цікаво буде дізнатися, чим насправді займався Руссев у ті роки. Сподіваюся, зі слідства ще випливе багато подробиць про всіх трьох загадкових болгар.

Те, що нам уже відомо, скидається на сценарій шпигунського трилера. Руссев продавав оснащення для стеження одному з найбільш розшукуваних у Європі втікачів Яну Марсалеку, який народився в Австрії, а нині мешкає в Росії.

Марсалек був членом правління Wirecard — німецької фінансової компанії, яка зазнала краху 2020 року й не дорахувалася майже $2 млрд. Те, що раніше видавалося справою з махінаціями, тепер заслуговує нового погляду крізь призму контррозвідки. Згідно з розслідуванням Христо Грозева з Bellingcat, Марсалек підтримував тісні стосунки з представниками Головного розвідувального управління (ГРУ) Генерального штабу ЗС РФ. З якихось причин, які досі ніхто не пояснив, Марсалек спромігся швидко виїхати на схід з допомогою високопосадовця Австрійської служби безпеки. Грозев і собі мусив полишити свою оселю у Відні, позаяк потрапив у «розстрільний список» Росії і австрійська влада не може гарантувати йому безпеки.

Читайте також: Індустрія цифрового шпигунства. Що таке spyware та як країни намагаються врегулювати галузь

Практичне захоплення Росією Австрії — нібито надійної демократичної держави — описане в новій дивовижній книжці Пітера Ґрідлінґа «Несподівана атака» («Surprise Attack»). Автор — колишній очільник служби безпеки BVT (Bundesamt für Verfassungsschutz und Terrorismusbekämpfung). Ґрідлінґ звинувачує праворадикальну Австрійську партію свободи, представники якої обіймали деякі важливі посади в коаліційному уряді, що прийшов до влади 2017 року. Міністр внутрішніх справ Герберт Кікль усунув Ґрідлінґа нібито за вихід за межі мандату, і поліціянти проти всіх правил влаштували рейд у штаб-квартирі BVT й вилучили чимало документів. Зокрема (напевно, не випадково) документи, пов’язані з підтримкою праворадикалів Росією.

Іноземні служби розвідки, обурені тим, що таємниці, якими вони ділилися з австрійськими колегами, можуть потрапити в руки росіян, припинили співпрацю.

Співробітництво досі до кінця не налагодилася, почасти тому, що запеклий пропутініст і налаштований проти Заходу Кікль нині очолює Австрійську партію свободи, якій за нинішніх тенденцій (30 % голосів, згідно з опитуваннями) світить перемога на запланованих на жовтень 2024 року парламентських виборах. Доведеться Ґрідлінґу публікувати друге видання своєї книжки.

Тим часом у Великій Британії мисливці на шпигунів, що мають справу з Росією, відкорковують шампанське. Кремлівських шпигунів із дипломатичних місій повідправляли додому. Знайдено важливі зачіпки, які допоможуть викрити незаконні мережі. Більше головного болю спричинюють радше китайські операції. Понад усе турбують спроби китайців завербувати відставних чиновників, про що було зазначено у відповіді уряду на розгромну доповідь парламентського комітету з питань розвідки й безпеки. Розслідування моїх колег із Times показало, як шпигун у Пекіні може проводити такі операції віддалено, використовуючи сайт для бізнес-нетворкінгу LinkedIn.

Читайте також: Шпигунські скандали у ФРН: Російські кроти в німецьких норах

Суть у тому, що шпіонаж полягає не лише у викраденні державних таємниць, а й у пошуку іншої внутрішньої інформації про зв’язки, вразливі місця й тенденції (зокрема й у таких організаціях, як China Research Group, що намагаються протидіяти Китаю).

Шпигунські агентства також ведуть залаштункову роботу, щоб сприяти певному розвитку подій, як-от створювати підґрунтя для великої австрійської традиції — путчу.