1. Що таке праймеріз?
Всі існуючі визначення праймеріз так чи інакше зводяться до одного: це внутрішньопартійні вибори. Тобто, визначення найсильнішого кандидата через голосування членів партії. Іншими словами, для того, щоб вибрати кандидата в президенти від демократичних сил, потрібно визначитись з партією, на базі якої проводити ці праймеріз. Визначити найбільш відкриту, усталену партію, з прозорим фінансуванням і наявністю реальних членів. А кандидатам, які виявили бажання брати участь в таких праймеріз, необхідно вступати до лав партії, де її члени (виборщики) будуть визначатися, хто саме, на їхню думку, найбільш відповідає посаді президента.
Якщо сьогодні вибирати з партій, на базі яких можна провести праймеріз і які відповідають критеріям, то, на мою думку, таких партій три: "Демократичний Альянс", "Сила Людей" і "Громадянська Позиція". Остання, до речі, входить в Європейську партію АЛДЄ (Альянс лібералів і демократів за Європу). Саме вони мають історію і широко представлені в регіонах.
Іншу базу, на основі якої можна було б провести такий процес, я просто не уявляю. Наприклад, якщо це будуть "праймеріз", в яких зможе взяти участь кожен бажаючий, а не член партії. Яким чином за такий короткий термін ми зможемо провести широку роз'яснювальну кампанію? Хто здатний організувати цей неймовірно складний процес у всій країні? І що не менш важливо, хто готовий оплатити цей недешевий процес?
Читайте також: Класовий підхід. Новий тренд української політики
2. Хто може перемогти на праймеріз?
Припустимо, суто теоретично, що праймеріз виграв я. А чому ні? У теорії, я міг би перемогти, і мені вдалося б переконати виборців. Відповідно, я став єдиним кандидатом від усієї демократичної опозиції. Чи вірите ви, що я зможу виграти вибори після цього? Навіть якщо всі демократичні сили дійсно відкинуть амбіції і 6 місяців працюватимуть над тим, щоб спочатку підняти мою впізнаваність, а потім ще й переконати людей віддати за мене голос. Я переконаний, що реальних шансів для перемоги у мене не з'явиться. Брати участь у виборах і навіть потрапити в п'ятірку – можна. Перемогти – шансу немає. Очевидно, що яким би принциповим, чесним і переконливим не був переможець праймеріз, якщо у нього вже зараз немає рейтингу, перемогти він не зможе. Як би всім нам цього не хотілося, але жоден з "українських Макронів" не зможе виграти у Порошенка, Тимошенко, Бойка та інших.
Тому, просто бажання і амбіції брати участь в праймеріз повинні підкріплюватися впізнаваністю та можливістю виграти президентські вибори. Адже головне завдання – перемогти, а не просто взяти хороший результат. У нас немає часу робити помилки і чекати ще 5 років.
3. Хто здатний оплатити праймеріз?
Давайте поговоримо про бюджет праймеріз. Якщо ми говоримо про внутрішньопартійні процеси, то оповіщення членів партії і проведення голосування в офісах видається цілком можливим і не дуже витратним. Якщо ж в праймеріз зможе взяти участь кожен бажаючий у всіх містах України або хоча б в районних центрах, – це величезні кошти. Провести інформаційну кампанію для виборців в кожному місті, орендувати приміщення, його обладнати, утримувати організаційну групу, яка на постійній основі буде готувати процес. За моїми підрахунками, це обійдеться як мінімум від 500 тисяч до кількох мільйонів доларів, в залежності від кількості дільниць.
Де знайти такі гроші? Чи потрібно витрачати ці ресурси на визначення кандидата, який може програти з тріском? І чи буде довіра до цього процесу? Відповідей на ці питання поки немає.
Читайте також: Вибори з багатьма невідомими
4. Чи є у нас час на праймеріз?
Іноді мені здається, що виступити з ідеєю праймеріз саме зараз – це гра на руку Банковій. Якщо і потрібно було говорити і закликати до проведення праймеріз, то десь півтора роки тому. Той, хто так чи інакше має уявлення про виборчий процес, повинен усвідомлювати, що той кандидат, який не почне підготовку до виборів з вересня, програє. Вересень – це дедлайн початку виборчої кампанії. Звичайно, юридично виборчий процес почнеться 31 грудня, але фактично Порошенко і Тимошенко його вже почали. Написання стратегії, збір ресурсів, формування команди на місцях, поїздки по регіонах, пошук довірених осіб в 225 виборчих округах, члени окружних виборчих комісій і величезна кількість членів ДВК. Не зробивши все це вчасно, можливості надолужити НЕ буде. Конкуренти це розуміють, і будуть тільки раді, якщо кандидат від демократичних сил застрягне в метушні з праймеріз, упустивши головні питання кампанії: організація команди, агітація, захист голосів.
Я зараз не хочу говорити про інші ризики, про те, що влада не упустить можливості зірвати і дискредитувати праймеріз. Способів безліч – від дискредитації одним з кандидатів, який заявить, що тут все нечесно, до корумпованості виборщиків.
5. Чи є альтернатива праймеріз?
Я розумію бажання окремих партій і кандидатів зробити з праймеріз шоу: влаштувати дебати, виступи на сцені, голосування тощо. Для них це можливість заявити про себе і збільшити власну впізнаваність. Але якщо виходити саме з подібних завдань, то все це досягається набагато легшим шляхом.
Кандидати в президенти можуть домовитися про такі публічні дебати та їх проведення в обласних і районних центрах. Більш того, щоб змагання були не тільки на словах, всі кандидати можуть подати свою програму в "експертну раду". Створити її можна з авторитетних громадських організацій, які здатні експертно оцінити програми і зробити висновки про їх реалістичність. Ці презентації також можуть бути публічними і стати основою гострих дискусій з кандидатами.
Але результатом подібних дебатів і/або дискусій, щоб визначити кращого і здатного перемогти, все ж має стати спільне соціологічне дослідження. Тільки так ми зможемо визначити кандидата з найвищою підтримкою. Подобається це комусь чи ні, але інших, більш ефективних і репрезентативних засобів, ще не придумали.
Читайте також: Уроки попередників
Подібна спільна робота безлічі кандидатів і лідерів думок над єдиною програмою, яка була б найбільш актуальна і відповідала на всі критичні питання, могла б стати гарантією послідовності і зрозумілості єдиного кандидата. Тоді як соціологічне дослідження позбавляє нас від складнощів і проблем організації польової частини "праймеріз" і в той же час дозволяє визначити не статиста, а реального кандидата в президенти.
Замість висновків:
Ще раз хочу підкреслити, я виступаю за висунення єдиного кандидата від демократичної опозиції. Похід на вибори п'яти осіб з цього середовища призведе нас, країну, до поразки. Жодна участь заради тренування, отримання досвіду, майбутніх перемог НЕ буде виправданною, коли країна знову на п'ять років опиниться в руках клептократів і мародерів.
Але якщо ми дійсно хочемо висунути єдиного кандидата, а не внести розкол в наразі не дуже згуртовану спільноту, то потрібно відкинути красиве, але непрактичне теоретизування і спрямувати всі зусилля на реальні, дієві та ефективні рішення.