У Гаазі завершився саміт НАТО, щодо якого серед аналітиків та західної преси було чимало побоювань та застережень. Зокрема, вони стосувалися того, що фактично до останнього не було впевненості, чи вдасться досягти консенсусу щодо збільшення оборонних витрат до п’яти відсотків. Крім того, були вагання, чи та — найголовніше — що саме говоритимуть про війну в Україні та допомогу їй.
Однак підсумковий документ саміту, який, як і очікувалося, значно коротший, ніж минулого року, є доволі позитивним. По-перше, країни Альянсу засвідчили відданість колективній обороні, закріпленій у статті 5 Вашингтонського договору.
По-друге, об’єднавшись перед загрозами та безпековими викликами, які становить Росія для євроатлантичної безпеки, члени НАТО зобов’язалися щорічно інвестувати 5% ВВП в основні оборонні потреби, а також у видатки, пов’язані з обороною і безпекою, до 2035 року. З них члени Альянсу щорічно виділятимуть до 1,5% ВВП на захист критичної інфраструктури, мереж, забезпечення цивільної готовності і стійкості, розвиток інновацій і зміцнення оборонно-промислової бази.
«Наші інвестиції забезпечать нам сили, можливості, ресурси, інфраструктуру, боєготовність і стійкість, необхідні для стримування і оборони відповідно до наших трьох основних завдань — стримування і оборони, запобігання кризам і врегулюванню криз, а також безпеки на основі співробітництва», — йдеться у фінальному документі.
У коментарі Тижню почесний співробітник Стокгольмського центру східноєвропейських досліджень (SCEEUS) Фредрік Весслау заявив, що занадто довго європейці віддавали свою безпеку на аутсорсинг США, а тому Дональд Трамп мав рацію, вимагаючи від них п’яти відсотків на оборону.
«Ухвалене рішення означатиме масове нарощування європейського оборонного потенціалу. Ключовим питанням буде те, як інвестувати ці гроші, щоб переконатися, що вони перетворяться на реальне стримування, і зробити це швидко, щоб забезпечити стримування від спроб Росії переозброїтися. Збільшення витрат на оборону — це спосіб стримати Росію від випробування Альянсу», — переконаний він.
Члени Альянсу також підтвердили свої зобов’язання надавати підтримку Україні, заявивши, що «її безпека сприяє нашій безпеці». З цією метою країни блоку включатимуть прямі внески на оборону України та її оборонну промисловість у розрахунок оборонних видатків. Крім того, Рада Україна-НАТО таки відбулася на рівні міністрів закордонних справ, хоча напередодні було чимало заяв, що свідчили, що захід скасують.
Фредрік Весслау зазначає, що переважна більшість європейських членів Альянсу підтримує Україну і продовжуватиме це робити. «Тепер їм доведеться компенсувати відсутність підтримки України з боку США. Підтримка окремих членів Альянсу, а не НАТО як інституції, на цьому етапі має найбільше значення. Може відбутися паралельний захід за участю групи країн-членів Альянсу і України, а також нові зобов’язання щодо надання військової допомоги Україні», — каже він у коментарі Тижню.
Під час заключної пресконференції генеральний секретар НАТО Марк Рютте також заявив, що союзники виділяють рекордно високий обсяг допомоги для України, і що у першому півріччі вона може досягти рекордно високого рівня. «Очевидно, що ми всі також працюємо над тим, щоб досягти мирної угоди або довгострокового припинення вогню, і тоді ми повинні переконатися, що Україна має все необхідне, щоб не дозволити Путіну ніколи спробувати зробити це знову в майбутньому», — сказав Рютте.
Фактично під час саміту вдалося залишити статус-кво щодо майбутнього членства України в НАТО. Як підкреслив у нещодавньому інтерв’ю Sky News Володимир Зеленський, воно — «це взаємна можливість і потреба, і НАТО потрібні українці», однак «сьогодні це неможливо». З огляду на це, за словами співробітника Стокгольмського центру східноєвропейських досліджень, основою довгострокової безпеки України зараз має бути її власна здатність захищати себе і завдавати шкоди Росії.
«Європейські члени Альянсу повинні зробити все можливе, щоб підтримати Україну в розбудові її обороноздатності. Це включає в себе інвестиції в оборонний сектор України. Це також передбачає, що європейці — і в ідеалі американці — будуть брати більшу участь у грі, збільшуючи зобов’язання з безпеки, такі як сили заспокоєння і патрулювання повітряного простору після припинення вогню (якщо таке буде). Це збільшить ціну для Росії. Зрештою, членство в НАТО для України залишається найефективнішим і найдешевшим способом запобігти майбутньому нападу з боку Росії», — наголосив Тижню Фредрік Весслау.
Крім того, країни НАТО зобов’язалися працювати над усуненням торговельних бар’єрів у сфері оборони між членами Альянсу і використовувати партнерства для розвитку оборонно-промислового співробітництва. Це може позитивно вплинути на процес закупівлі необхідного озброєння.
«Бонусом» саміту стала особиста розмова українського та американського президентів. Після неї Трамп пообіцяв, що Сполучені Штати перевірять, чи зможуть надати Україні ракети до систем ППО Patriot. Зеленський також повідомив, що під час зустрічі обговорював закупівлю американських систем ППО.
«Україна готова це обладнання купити та підтримати американських виробників озброєння. Європа може допомогти. Також говорили про можливе співвиробництво дронів. Можемо посилити одне одного», — написав президент.
Тож позитивні сигнали для України є, однак тепер уже залежатиме від того, як стрімко країни блоку зможуть наростити свій потенціал. Той факт, що НАТО офіційно визнало Росію довгостроковою загрозою для безпеки, дає надію, що на Заході таки усвідомлюють рівень небезпеки.