Європейська редакція видання Politiсo у своїх підсумках наголосила на ролі сполучених Штатів у сучасному Альянсі, проілюструвавши ідеї виступом Барака Обами на Варшавському саміті.
«Поява Обами у Варшаві складалась не лише із обговорення політичних справ, а також і з надихаючої промови, оскільки він прагнув зміцнити довіру до Альянсу і його здатності реагувати на загрози. Таку ж мету американський президент мав під час останньої поїздки до Європи у квітні», — йдеться у статті.
Були зроблені і практичні кроки у цьому напрямку, адже за результатами саміту західні країни-члени активніше братимуть участь у захисті країн на східному рубежі Альянсу. «Хоч східним членам НАТО, які мають спільні похмурі спогади про радянську окупацію, не вдалося заручитися підтримкою постійних баз НАТО в регіоні, Альянс погодився на майже рівноцінну заміну — розміщення чотирьох мультинаціональних батальйонів там з наступного року. США будуть командувати батальйоном, який буде перебувати в Польщі, Німеччина керуватиме тим, що в Литві, Канада — в Латвії, а Сполучене Королівство — в Естонії. Склад військ буде постійно змінюватись представниками з усіх кінців Альянсу. Батальйони будуть підкріплені силами швидкого реагування складом у 40 тис. чоловік, яка буде швидко розгорнута в регіоні в разі виникнення надзвичайної ситуації», — підкреслює автор.
Читайте також: Перший день Варшавського саміту: ЄС і НАТО йдуть на зближення
У німецькому виданні Die Zeit вважають, що НАТО правильно реагує на світові проблеми — озброюється. Цей висновок автор робить не тільки на підставі введення батальйонів у Польщу та країни Балтії, а і виділення більшої кількості літаків для боротьби з «Ісламською державою» та посилення контингенту в Афганістані.
На думку автора, одним із найважливіших моментів саміту став виступ Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга. «Секретар Столтенберг сказав: «Сьогодні ми вирішили посилити наших партнерів і забезпечити стабільність за межами наших кордонів». Зокрема, стосовно Росії, він також сказав, що НАТО не є загрозою для будь-якої країни. НАТО також не вступила в нову холодну війну. Однак Росія більше не поводиться, як партнер», — підкреслюється у статті.
Виокремлюється і рішення стосовно України. «НАТО вчергове засудило «незаконну та протиправну анексію Криму» Росією і критикувало «триваючу дестабілізацію Східної України». У підсумку союзники прийняли рішення зробити українські армію та органи безпеки більш потужними та продуктивними», — підсумовує автор.
У британському виданні Financial Times дослідили реакцію Росії на підсумки Варшавського саміту.
«Росія в неділю розкритикувала рішення НАТО посилити оборону проти свого східного сусіда і попередила, що Альянс зробив все для того, аби покласти край безпеці Європи, зосередивши увагу на примарній загрозі», — йдеться у статті.
Посилаючись на експертів, автор зауважує, що існує загроза екскалації: «Москва протиставляє себе НАТО вже більше десяти років, стверджуючи, що східне розширення Альянсу ставить безпеку Росії під загрозу, а всі інтервенції блоку — від Балкан до Афганістану — роздмухують конфлікт замість того, щоб запобігти йому. Хоч реакція на саміт у Варшаві і не надто виділяється на фоні інших заяв, постерігачі попереджають про ризик ескалації».
Читайте також: Що Україна везе з Варшавського саміту
Досліджуючи нещодавні слова Горбачова та Путіна про те, що Захід чинить тиск на Росію (перший взагалі говорив про те, що НАТО хоче перевести «холодну війну» в гарячу), автор зауважує, що причиною цьому є важке геополітичне становище Росії. «Це почуття тиску є реальним. Ерозія міці Росії після розпаду Радянського Союзу призвела до того, що багато хто з її колишніх союзників пішли на вступ до НАТО і ЄС, що призвело до колосальної асиметрії між Росією і США», — підсумовується у статті.
Польське видання wPolityce опублікувало думку редактора краківського «Dziennika Polskiego» Томаша Домалевського. Він вважає, що боротьба за східний фланг НАТО була би менш необхідною, якби не французькі та німецькі звивисті інтереси та загравання із Кремлем.
Тандем Німеччини і Франції завжди найактивніше виступав за інтереси партнерів Росії в рамках Євросоюзу. І то як в політичній сфері, так і у економічній. Президенти Франції були захоплені демократичними манерами Путіна, були ледве чи не під його ногами під час численних задушевних зустрічей. Німецькі чиновники, можливо, поводили себе трохи пристойніше, зате стабільно виступали за економічні зв’язки з Москвою, хоча багато їхніх спільних інтересів були ініціативами, шкідливими для Польщі, країн Балтії, не кажучи вже про Україну. Остання гілка Балтійського трубопроводу є найкращим доказом цьому», — зауважує Домалевський.
Наприкінці він зауважує, що «із Кремлем, безперечно, потрібно говорити, але в той же час ті, хто контактує з Москвою, повинні завжди пам'ятати, з ким розмовляють, і чому більшість почутих слів — це брехня».