У неділю, 23 квітня поблизу селища Пришиб, що неподалік від Слов’яносербська в окупованій частині Луганській області, вибух пошкодив один з двох автомобілів патруля СММ ОБСЄ, які здійснювали моніторинг. Внаслідок цього один співробітник місії (попередньо – американський медик) загинув на місці, ще двоє отримали травми і доправлені до лікарні. Інцидент стався на території, яка підконтрольна так званій «ЛНР», що підтверджують і ОБСЄ, і бойовики «народної міліції» на оприлюдненому відео з місця події. Селище розташоване на південь від річки Сіверський Донець, природнього кордону між силами АТО та терористичними угрупуваннями. Характер ушкоджень броньованого автомобіля вказує на детонацію міни, ймовірно протитанкової, або саморобного вибухового пристрою (СВП) аналогічної потужності і практично виключає можливість застосування гранатомету чи великокаліберної артилерії.
Враховуючи характер мінування місцевості в зоні АТО, часто хаотичний, без складання відповідних карт та документів, патруль СММ ОБСЄ міг випадково виїхати на частину мінного поля, яке не було позначено. Патруль пересувався на броньованих машинах, тому їхньої ваги достатньо для спрацювання протитанкової міни. У свою чергу, на користь застосування СВП каже той факт, що постраждала машина, яка рухалася другою (у випадку наявності міни, вона повинна була вибухнути під першим автомобілем). Крім того, згідно до офіційного звіту СММ, патруль рухався цією дорогою вже не перший раз і до цього на маршруті мінних загороджень не було виявлено, як не було встановлено й спеціальних показчиків мінних загороджень.
Читайте також: В ОБСЄ заявили, що загиблий на Донбасі член патруля СММ був громадянином США
Після отримання першої інформації про інцидент представники «ЛНР» одразу перейшли до обвинувачень української сторони. На думку терористів, вибуховий пристрій був закладений українською ДРГ, а провокація спеціально організована для дискредитації «ЛНР». При чому, всі висновки робляться до проведення будь-якого слідства або експертиз, виходячи виключно зі свідчень українських полонених спецпризначенців, які були захоплені в березні цього року. Раніше їм вже намагалися приписати ліквідацію керівника управління «Народної міліції ЛНР» Анащенка.
Своєї чергою в штабі АТО інцидент також розцінюють як диверсію, але спрямовану проти України та її Збройних Сил. А Міністерство закордонних справ назвало атаку на патруль «спробою Москви та її маріонеток залякати спостерігачів ОБСЄ». Свої співчуття рідним загиблого висловив й Президент України під час розмови з держсекретарем США Рексом Тіллерсоном, засудивши перешкоджання роботі спостерігачів. Крім того, торкаючись теми інциденту, Порошенко наголосив на необхідності активізації обговорення розміщення на Донбасі міжнародного миротворчого контингенту під егідою ООН.
Втім, інцидент навряд чи стане серйозним приводом для прискорення цього процесу. Питання зміни мандату СММ ОБСЄ на озброєну поліцейську місію повинно бути ухвалено всіма членами організації, в тому числі й Росією, що малоймовірно. Також не варто очікувати появи «блакитних шоломів» ООН, адже і там РФ має право вето в Раді безпеки. З іншого боку, поки що немає інформації й про припинення діяльності СММ ОБСЄ в Україні через втрати. Раніше, спостерігачі ОБСЄ вже потрапляли у полон бойовиків та під обстріли в зоні АТО, що не мало суттєвого впливу на їхню роботу. Разом з тим варто згадати події 1999 року в Косово, коли верифікаційна місія ОБСЄ була вимушена виїхати до Македонії через чисельні порушення режиму припинення вогню і ризик для спостерігачів. До якого з варіантів може схилитися керівництво ОБСЄ стане зрозуміло вже найближчим часом.