За даними оголошеними після екстреного засідання РНБО, в ніч на 6 червня приблизно о 02:50 російські окупанти (в повідомленні вжито термін «терористи») підірвали внутрішні конструкції Каховської ГЕС. Згодом Комітет Верховної Ради з питань захисту довкілля оприлюднив оперативну довідку Держводагенства про руйнування греблі та ГЕС Каховського водосховища станом на 12:00, 6 червня. Ось ключові дані з неї:
- Дамба Каховської ГЕС зруйнована лише частково, тому рівні води підіймаються повільно. Максимальні рівні очікуються 6 червня о 12-14 годині (тобто вже зараз).
- У зоні ризику підтоплення в основному окупований лівий берег Дніпра. Водночас ухвалене рішення про евакуацію низки правобережних населених пунктів: села Миколаївка, Ольгівка, Львово, Тягінка, Понятівка, Іванівка, Токарівка, Придніпровське, Садове, а також частина Херсона — мікрорайон Корабельний.
- Окрім затоплення понижених ділянок Херсона та Берислава, на правому березі відбудеться підвищення рівня води у ріці Інгулець до Снігурівки Миколаївської області, а також можливе підвищення рівня води у Бузькому лимані. По Миколаївській області можливе часткове затоплення прибережних територій Кінбурської коси.
- Рівень води у Каховському водосховищі у районі Нікополя станом на 12:00 6 червня знизився трохи менше, ніж на метр (з 16,8 м до 15,93 м за Балтійською системою висот (БС)). Рівень у водосховищі знижується по 15 см за годину.
- За найгіршим сценарієм, рівень у водосховищі знизиться до відмітки рівня мертвого об’єму 12,7 м БС (чи можливо нижче, до відмітки 10,7 м БС), наразі точно оцінити рівень спрацювання неможливо. Зниження рівнів води до вказаних відміток може відбутися за півтори-дві доби. При цьому нормальний підпірний рівень Каховського водосховища становить 16 м БС.
- За оперативною усною інформацією Укргідроенерго, внаслідок руйнувань ГЕС відбулося витікання мастила обсягом близько 150 т (з можливих 300 т). Швидкість течії є дуже великою, що унеможливлює формування масляної плями та уловлювання забруднення. З урахуванням швидкості потоку, мастило могло досягти Чорного моря орієнтовно о 10 ранку.
СБУ відкрило провадження за двома статтями. Одна з них про «екоцид»
Розслідування розпочате за статтями 438 (порушення законів та звичаїв війни) та 441 (екоцид). Зараз на Херсонщині відбуваються перші слідчі дії. За словами голови СБУ, Росія має відповісти «і на полі бою, і в міжнародних судах».
Екоцид, за українським законодавством, є одним зі злочинів проти миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку. Його формулювання таке: «Масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу». Обвинуваченим загрожує від восьми до 15 років позбавлення волі. Однак стаття існує вже 20 років і до зовсім недавнього часу за нею не було жодного ухваленого рішення судів.
Наприкінці квітня прокуратура оголосила про першу в історії передану до суду справу щодо ймовірного екоциду. За даними слідства, на Хмельниччині начальник та майстер підрозділу тепловодопостачання Понінківської картонно-паперової фабрики з жовтня 2017-го по січень 2021 року не забезпечували очищення та скидали забруднюючі речовини у притоку ріки Случ. Це призвело до повного знищення донної фауни на відстані 4 км навколо. Суд уже встиг призначити розгляд справи по суті. Перше засідання у ній відбудеться 29 червня.
Читайте також: Чому мовчить Ґрета Тунберг?
Напередодні великої війни, улітку 2021-го, в Україні утворили Спеціалізовану екологічну прокуратуру, яка й розслідує злочини екоциду. Станом на листопад 2022-го було 10 проваджень, пов’язаних із діями РФ. Серед іншого, йдеться про пошкодження внаслідок ракетних ударів ядерної установки «Джерело нейтронів» та атомних електростанцій; масову загибель птахів на Чорнобаївській птахофабриці, що призвело до екологічної катастрофи; цілеспрямовані атаки на нафтобази. Ще 36 проваджень про шкоду довкіллю внаслідок російської війни розслідують за статтею 438 (порушення законів та звичаїв війни).
На міжнародному рівні злочин екоциду визнано у невеликій кількості держав. Навіть на рівні ЄС ще тільки тривають дискусії про визнання такого злочину. Немає статті про екоцид і в Римському статуті, який є основою для судочинства у Міжнародному кримінальному суді (МКС). Водночас група активістів у 2021-му запропонувала формулювання такої статті для включення у Римський статут. Воно таке: «Для цілей цього Статуту «екоцид» означає незаконні або безрозсудні дії, вчинені з усвідомленням, що існує значна ймовірність серйозної, широкої та/або довготривалої шкоди навколишньому середовищу, спричиненої цими діями». Однак дискусія про розширення триває вже досить довго. Автором самого терміну «екоцид» називають прем’єр-міністра Швеції 1970-х Улафа Пальме. Якщо ж Римський статут таки розширять, то це станеться вперше з 1945-го.
При цьому можна хибно зрозуміти, що відсутність відповідної статті стане перешкодою для притягнення Росії в міжнародних судах. Це не так. У Римському статуті вже існує пункт іv статті 8(2)(b) про воєнні злочини. Його викладено так:
«Умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або заподіє шкоди цивільним об’єктам чи масштабної, довготривалої та серйозної шкоди навколишньому природному середовищу, яка буде явно надмірною в порівнянні з конкретною та безпосередньо очікуваною загальною військовою перевагою».
Полеміка щодо розширення Римського статуту статтею про екоцид пов’язана з засудженням тих, хто коїть подібні злочини у мирний час або під час громадянських воєн. В українському випадку війна міжнародна, тому теоретична можливість засудження Росії саме за статтею 8(2)(b)(iv) існує, але доведення «серйозної, широкої та довготермінової шкоди навколишньому середовищу» може стати непростим через погану визначеність термінів. Такої думки дотримуються правники Кевін Йон Геллер та Джесіка Лоуренс у науковому матеріалі, присвяченому цій проблематиці. Про практичний досвід судів за статтею 8(2)(b)(iv) даних немає.