Місцеві ЗМІ широко інформували про наближення дати і більшість підприємств добре до неї підготувались. Звісно, проросійські «ботоферми» активно розганяли ненависть до мови та фейки довкола нового закону у соцмережах, але відчутних наслідків ця діяльність не мала.
В день запровадження норми Суспільне телебачення зробило невеличкий моніторинг сфери послуг, виявивши порушення лише в маршрутному таксі, водій якого відмовився говорити українською. Решта закладів в повній мірі виконали мовний закон.
Єдиною конфліктною ситуацією, що вийшла у публічний простір, став скандал в кафе Dva Coffe, де бариста відмовився говорити з клієнтами українською. Обурена клієнтка написала допис на своїй сторінці Facebook і власник одразу відреагував, заявивши, що працівник не виконав внутрішніх інструкцій і за це був покараний. Проте перед клієнтами власник так і не вибачився. Що цікаво, власник закладу раніше активно займався волонтерською діяльністю, за що постраждав, адже саме це кафе йому спалили ще на початку війни.
Читайте також: Програми переможців. Що чекатиме на Кропивницький і область, якщо народні обранці реалізують офіційні обіцянки
Загалом така ситуація у Кропивницькому виникла не на порожньому місці, їй передувала системна робота патріотичних громадських організацій і окремих активістів. У 2017 році у Кропивницькому провели «мовний моніторинг», за результатами якого на карті відмітили заклади, лояльні та нелояльні до україномовних клієнтів.
Кампанія супроводжувалась постійним висвітленням проблеми у медіа та соцмережах, подачею скарг до Держпродспоживслужби і навіть судовим позовом до аптеки «ЯМТ», в результаті якого суд зобов’язав заклад обслуговувати клієнтів українською.
Окремо, починаючи з 2015 року, у місті відбувалося щорічне вручення антипремії «Вата року», де журі з активістів, ветеранів та журналістів визначало діячів, які зробили найбільше антиукраїнських дій, у тому числі і в питанні української мови обслуговування.
Читайте також: Вибори у Кропивницькому та області. Впевнена перемога чинних голів, провал кампанії «слуг»
Не пасли задніх і депутати Кропивницької міськради, які у 2018 році ухвалили рішення «Про заходи щодо забезпечення регіональної мовної політики у місті Кропивницькому».
Тенденції до покращення мовної ситуації в місті показали й результати соціологічного дослідження, проведеного Асоціацією Політичних Наук у 2020 році. За його результатами, 59% мешканців області спілкуються лише або переважно українською, в той час як російською – лише 13%. Решта спілкуються обома мовами в рівній мірі.
Окрім як перевірками та інформуванням, просування української мови у Кропивницькому забезпечувалось і соціальною рекламою на біл-бордах та лайт-боксах, яку профінансувало управління зв’язків з громадськістю при ОДА, теж за ініціативи громадських організацій. Отже, якщо громадськість активна, то і зміни відбуваються безболісно та безповоротно, а суспільство їх сприймає.