Активно розвиватися події у нинішньому адміністративному центрі Донецької області почали 13 квітня. Того дня у Маріуполі на мітинг зібралися близько тисячі прихильників так званої "Донецької республіки". Близько 12 години кілька сотень сепаратистів захопили будівлю міської ради.
За свідченнями очевидців, захоплення відбулося без жодного пострілу – міліція здала приміщення та перейшла на бік сепаратистів. На флагштоку міськради вивісили прапори Донецької області та так званої «ДНР». Біля будівлі міськради зібрався гурт молодих чоловіків з палицями.
Під час захоплення будівлі міськради біля будівлі міліції Маріуполя зібралися проукраїнські активісти та провели мирну акцію на підтримку єдності держави.
Згодом близько 500 молодиків з кийками попрямували від міськради до будівлі Маріупольського міськуправління міліції. Там вони стукали у вікна і двері, кричали. Також сепаратисти побили активістів, які виступали за єдність України.
Після захоплення будівлі міськради сепаратисти заявили, що готуються до штурму будівлі. Вони обнесли її колючим дротом та збудували барикади із шин заввишки в два метри. Близько 700 сепаратистів розбили табір в центрі міста.
Згодом мер Маріуполя Юрій Хотлубей заявив, що міліція діяла правильно, здавши приміщення сепаратистам, адже в протилежному разі будівля мерії могла б сильно постраждати. Крім того, міський голова запевнив, що штурму міськради не буде, а з сепаратистами спробують «домовитися».
16 квітня очевидці повідомили про те, що поблизу міськради помітили так званих «зелених чоловічків». Крім того, на будівлі з’явився прапор РФ. Того ж дня відбувся штурм військової частини № 3057, розташованої у Маріуполі. Спочатку поблизу зібралося близько 300 цивільних, серед яких були і жінки, які вимагали від військових "поділитися зброєю". Крім того, біля частини помітили людей в "сірій формі". На місце події прибула міліція, ворота військової частини перекрили двома автозаками та міліцейською машиною. Між двома сторонами (правоохоронцями та військовими з одного боку і невідомими людьми з іншого) почалися переговори. З боку військової частини прозвучали попереджувальні постріли вгору, після чого люди в сірій формі розпочали штурм частини. Кулі влучили в житлові будинки, розташовані поруч. Також загорівся автозак. Згодом військові відкрили вогонь на ураження, після чого багато нападників відступили, однак, деяким вдалося проникнути на територію. Військові не допустили захоплення частини і відбили напад. Силовикам допомагали бійці Нацгвардії.
За даними Донецької ОДА, під час штурму двоє нападників загинули, 15 отримали вогнепальні поранення. Крім того, міліція затримала близько 80 осіб, більшість з яких раніше мали проблеми із законом.
24 квітня у МВС повідомили про звільнення приміщення міської ради Маріуполя від сепаратистів. За словами глави МВС Арсена Авакова, під час звільнення будівлі жертв не було.
"Міськраду забрали. Приймали жорстко, є поранені. У будівлі забарикадувалися невідомі люди. По периметру виставлено оточення. У ГУВС бачили людей у міліцейській формі навіть із кулеметом", – повідомляли у соцмережах сепаратисти.
Крім того, сепаратисти заявляли, що нібито в їхні лави потрапили люди, які оголосили себе лідерами, а потім здали позиції.
Під час огляду приміщення міськради працівники вибухотехнічної служби виявили понад 250 пляшок із запальною сумішшю, бейсбольні і саморобні бити, 2 пістолети невстановленого зразка. Охорону приміщення доручили працівникам ДСО.
30 квітня прапори «ДНР» вивісили на всіх районних адміністраціях міста. 1 травня прапори «ДНР» з’явилися над будівлями міліції, СБУ та прокуратури. Крім того, під час мітингу сепаратисти змусили піти у відставку новопризначеного очільника місцевої міліції Валерія Андрущука.
2 травня близько 30 сепаратистів намагалися захопити приміщення окружної виборчої комісії, однак членам ОВК цього вдалося не допустити.
Увечері 3 травня в центрі Маріуполя розпочалася стрілянина, горіли шини та центральний офіс Приватбанку. Крім того, в ніч на 4 травня невідомі розгромили офіс тодішнього кандидата в президенти Петра Порошенка. Сепаратисти заявили, що таким чином вони оборонялися від АТО, яка розпочалася в місті. Влада спростувала цю інформацію, заявивши, що масові безлади у місті в ніч на 4 травня були провокацією.
Ввечері 6 травня поблизу аеропорту Маріуполя почалася стрілянина, в центрі міста горіли шини. На ранок 7 травня силовикам вдалося розблокувати міськраду та вивісити на флагшток прапор України, однак вже через три години поблизу мерії зібралося кілька сотень сепаратистів, які змусили силовиків залишити приміщення.
8 травня силовики розпочали спецоперацію. Біля будівлі міськради знову підпалили шини. Периметр міськради оточили правоохоронці з автоматами.Охорону об'єкту здійснювали працівники міліції і спецбатальйон "Дніпро", а також – війська ВВ. Поруч перебували близько 200 мітингувальників. Міліціонери намагалися заспокоїти людей. Проте мітингувальники продовжували кричати і звинувачувати правоохоронців у тому, що вони допустили військових у центр міста.
Близько 18:00 спецбатальйон "Дніпро" почав вантажитися в автобуси і збирався їхати. У натовпі мітингувальників сталася бійка, міліція їх розігнала, був один постраждалий.
О 18:40 журналісти повідомили, що над будівлею міськради знову встановлено прапор так званої "Донецької народної республіки".
Вранці 9 травня постріли пролунали біля міського управління внутрішніх справ і військової частини Нацгвардії. Сепаратисти розпочали штурм управління міліції та військової частини. Згодом загорілись перший поверх будівлі міськради та міськуправління міліції. У місті розпочався безлад. Сепаратисти захопили будівлю міліції та взяли в заручники начальника управління Андрущука. Крім того, прихильники «ДНР» почали будувати барикади на вулицях. На вулицях Маріуполя з’явилася юронетехніка.
За інформацією МВС, під час збройного протистояння близько 20 терористів були знищені, 4 взяті у полон. Також, за словами голови МВС Арсена Авакова, 5 українських силовиків були поранені, один убитий. За даними ОДА, 9 травня під час антитерористичної операції в Маріуполі загинули 7 осіб, поранені 39.
10 травня сили Нацгвардії відійшли з Маріуполя. Сепаратисти підпалили будівлю прокуратури та мерію. Крім того, група сепаратистів викрала БТР, який перебував на території військової частини на пр. Нахімова.
11 травня викраденого очільника міліції Андрущука знайшли з тяжкими ужкодженнями.
З 12 травня міліція та дружинники Маріуполя почали відновлювати порядок у місті, Сепаратисти звільнили проїжджу частину на проспектах Лєніна та Металургів від баррикад, припинилися масові випадки мародерства.
Незважаючи на це, терористи продовжили свою діяльність у місті.
Так, 20 травня вони захопили дільничну комісію 59-го округу. 21 травня люди з автоматами захопили та опечатали дві виборчих дільниці ОВК № 59, розташованих в приміщенні ЗШ №37.
26 травня в районі «штабу» терористичної організації "ДНР"на вулиці Грецькій, в Маріуполі, відбулася стрілянина. Автоматні черги було чути в районі вулиці Георгіївської, готелю "Спартак", а також на перетині пр. Леніна, Торгової та Миколаївської.
13 червня силам АТО вдалося звільнити Маріуполь. На всіх адміністративних будівлях вивісили державні прапори України. Президент України Порошенко доручив голові Донецької обласної державної адміністрації Сергію Таруті тимчасово перенести офіс облдержадміністрації до Маріуполя.
Після цього правоохоронцям вдалося затримати в місті значну кількість сепаратистів та терористів «ДНР».
В ніч на 24 серпня під Маріуполем українські військові відбили напад на блокпост та затримали кількох бойовиків. Місцеві мешканці повідомили про те, що в місті активізувалися агітатори за вступ до "ДНР". З’явилася інформація про можливий штурм міста, зокрема, не виключали атаку з моря.
25 серпня стало відомо, що колона російської бронетехніки прорвалася через кордон у напрямку Маріуполя.
Крім того, поблизу Маріуполя зафіксували 60 російських танків, які перефарбовували у кольори так званої "Новоросії".
28 серпня у Маріуполі близько п’яти тисяч людей вийшли на антивоєнний мітинг. Крім того, маріупольці допомагали військовим укріплювати місто.
Так, навколо Маріуполя створили форпост ЗСУ та направили підсилення військовим, які несуть службу на блокпостах навколо міста.
31 серпня у морі неподалік від Маріуполя обстріляли катери берегової охорони.
2 вересня терористи спробували прорватися до Маріуполя з боку Новоазовська. Бій прийняли прикордонники та бійці батальйону "Азов". Атаку терористів вдалося відбити. В бою загинув прикордонник, ще один поранений.
4 вересня українські військові – прикордонники та підрозділ батальйону «Азов» – відступили з укріпрайону під селищем Широкине, що приблизно за 20 кілометрів на схід від Маріуполя. Перед цим противник завдав потужного артилерійського удару по українських позиціях. Внаслідок цього укріпрайон зазнав серйозних руйнувань. В українських силовиків є поранені та значні втрати в техніці. Після артудару українських силовиків атакувала й ворожа бронетехніка. Також бойові дії відбувалися поблизу селища Комінтернове, що розташоване на північ від Широкіного.
Крім того, значної шкоди зазнали низка населених пунктів на відстані 20-30 км від Маріуполя. Є жертви серед мирних мешканців.
Зранку 5 вересня у Маріуполі пролунали вибухи та стрільба з "Градів".
Влада міста заявила про можливу евакуацію мирних мешканців «в разі потреби».