Третя розповідь історика Олексія Сокирка з циклу «Історія імперії “скрєп”», записана для проєкту Тижня Skovoroda auditorium.
Потреба посилення держави: Петро І перезавантажує старий алгоритм шляхом радикальної вестернізації. Мілітарна природа російської вестернізації створює нові можливості для експансії, а відтак закріплює екстенсивний розвиток країни. Вихід на океанську торгівлю й широкий імпорт людей і ресурсів.
Під час реформ запозичується форма, але не зміст, що блокує нормальну роботу нових інститутів навіть на рівні бюрократії. Армія і флот, які забезпечують мілітарне лідерство та експансію, стають найбільш ефективними складовими, своєрідною державою в державі. На рівні суспільства та економіки утверджується відсутність повноцінної приватної власності та емансипованих станів («закріпачення дворянства»).
Провал міської реформи, впровадження ратуш і магістратів. Відсутність самодостатніх спільнот, не здомінованих державою, спричинює приреченість всіх інститутів на неефективність. Вона набуває системного характеру й триватиме циклічно до кінця існування імперії.