Щодо співпраці між ЄС і НАТО, генсекретар Альянсу Єнс Столтенберг у виступі після підписання декларації сказав, що за останніх 6 місяців у цьому плані досягнуто більшого, ніж за попередні 13 років. Мета далі – працювати тісніше, ніж раніше, адже окремо ані НАТО, ані ЄС не можуть адекватно реагувати на нинішні безпекові виклики. Співпраця має зосередитися на розвитку спроможності спільно реагувати на гібридні загрози, обміні інформацією, стратегічній комунікації, співпраці у реагуванні на міграційну кризу, кібербезпеці, навчаннях (зокрема, новий момент – зосереджених на відпрацюванні сценаріїв гібридної війни. Вони мають початися 2017 року), посиленні спроможностей на морі. Наголошено у декларації й на допомозі країнам, що не входять до НАТО: "щоб наші сусіди та партнери краще могли реагувати на численні виклики, які перед ними зараз стоять, ми продовжуватимемо підтримувати їхні суверенітет, територіальну цілісність та незалежність, а також зусилля, спрямовані на реформи".
Втім, тепер питання у тому, наскільки оперативно союзники пропрацюють деталі такої співпраці, і наскільки ефективно реалізовуватимуть намічену нову програму. "Раніше часом здавалося, що ЄС і НАТО існували на двох різних планетах, а не мали центральні офіси у одному місті", – сказав президент Європейської Ради Дональд Туск у заяві після підписання декларації. Таку думку поділяє експерт Carnegie Europe Джуді Демпсі. "Подивимося, наскільки зблизяться ці планети до наступного саміту в 2018-му", – пише вона у блозі для аналітичного центру. На її думку, важливість нової угоди полягає у трьох моментах. По-перше, ЄС і НАТО не можуть дозволити собі окремо реагувати на той наплив викликів, які стоять перед ними. Натомість повинні об'єднати різний і унікальний для кожної організації досвід та навички, як і уникати непотрібного дублювання функцій. По-друге, з геостратегічної точки зору за потужнішої співпраці ЄС та НАТО Росії буде складніше розділити Європу та послабити трансатлантичні зв'язки. Подібний аргумент, до речі, раніше висловлювали експерти вашингтонського аналітичного центруAtlantic Council: у звіті про перспективи НАТО, презентованому невдовзі перед Варшавським самітом і після "брексіту", вони рекомендували в нових геополітичних умовах посилювати трансатлантичну співпрацю між Вашингтоном, ЄС, а також Лондоном, саме через Альянс як найзручніший для цього і актуальний сьогодні майданчик. По-третє, ефективна реалізація угоди між ЄС і НАТО може додати аргументів прихильникам трансатлантичнної співпраці у ЄС, особливо після "брексіту", який їх однозначно ослабив, вважає Демпсі. Насправді, як не парадоксально, "брексіт" підживив процес, який завершився угодою про активізацію ЄС і НАТО, цитує вона одного з високопосадовців Альянсу.
Читайте також: Західні ЗМІ про початок саміту НАТО
Що стосується посилення присутності НАТО в країнах Балтії та Польщі, то тут у відповідь на останні безпекові виклики загалом Альянс втричі збільшує Сили реагування НАТО – до 40 тисяч військових (хоча це не сили, які розміщуються у власне цих "прифронтових" країнах). Власне у них передбачається розміщення чотирьох багатонаціональних батальйонів НАТО на ротаційній основі. Рамковими країнами, яка куруватиме розгортання батальйонів будуть Канада у Латвії, Німеччина у Литві, Великобританія в Естонії, США у Польщі. У коментарі для Радіо Свободи міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус сказав, що з одним батальйоном багато, звісно, не зробити, але тут йдеться не стільки про батальйон, скільки про систему, залучення різних партнерів, створення певної структури роботи, присутність солдатів з багатьох країн. Крім того, буде мультинаціональна рамкова бригада у Румунії.
Втім, на прес-конференції в кінці дня Столтенберг чи не половину промови присвятив запевненням, що посилення східноєвропейського флангу з боку НАТО відбувається в суто оборонних цілях, і жодним чином не спрямоване проти Росїі. Тому на зустрічі Ради Росія-НАТО на рівні послів, запланованій на 13 липня, Альянс поінформує Росію про усі рішення, прийняті на Варшавському саміті, аби "уникнути непорозумінь та прорахунків". У НАТО вважають, що мають діяти прозоро і передбачувано і вірять у важливість діалогу завжди, а особливо у моменти високої напруженості. Росія ж, зі свого боку, вже багато років інвестує у сучасні оборонні можливості, модернізує свої сили і оснащення, і застосувала військову силу проти суверенної країни в Європі, порушивши територіальну цілісність України.
Читайте також: Які виклики стоять перед НАТО
У питанні співпраці з Грузією після засідання Комісії Грузія-НАТО була оприлюднена спільна заява на рівні міністрів закордонних справ. У ній йшлося про прогрес Грузії в реформуванні своїх оборонно-безпекових спроможностей, вклад країни у спільні операції з НАТО, трансформації з моменту схвалення пакету співпраці НАТО-Грузія (аналога пакету комплексної допомоги для України). Що стосується перспективи членства країни в Альянсі, у заяві зазначено, що "на Бухарестському саміті 2008 року союзники погодилися, що Грузія стане членом НАТО. Невід'ємною частиною процесу буде ПДЧ; Союзники підтверджують всі складові того рішення, а також подальших рішень. Ми вітаємо значний прогрес з 2008 року… Союзники заохочують Грузію продовжувати вповні використовувати всі можливості для зближення з Альянсом… (далі перелічуються різні програми співпраці та інтеграції, які діють зараз між Грузією та НАТО – Ред.)". Також в заяві засуджено дії Росії, підтримано територіальну цілісність Грузії. Але чіткої перспективи надання ПДЧ не озвучено.
Що стосується України і НАТО, то заяв щодо нашої співпраці в основному варто чекати 9 липня. На суботу плануються засідання Комісії Україна-НАТО, оголошення затвердженого в п'ятницю пакету комплексної допомоги Україні, а також окрема зустріч президента України з лідерами G5. Спільна прес-конференція Петра Порошенка з Генсеком Столтенбергом запланована на вечір 9 липня, але, можливо, український президент вийде поспілкуватися з журналістами і раніше. У двосторонньому форматі Порошенко зустрічався 8 липня з президентом Туреччини Реджепом Ердоганом, Президентом Фінляндії Саулі Нііністьо, прем'єр-міністром Великої Британії Девідом Кемероном.