Pilecki-Institut у Берліні спільно зі Стус-Центром і Фондом Генріха Бьоля організовують першу міжнародну виставку Василя Стуса.
Учора з нагоди відкриття виставки відбулася панельна дискусія з Дмитром Стусом та Рене Бьолем, сином німецького Нобелівського лауреата Генріха Бьоля, який виступав за звільнення Стуса. Обговорювали вплив Стуса на український опір, його зв’язок з європейськими інтелектуалами та непроминальну актуальність боротьби за свободу. Модерувала розмову Дорота Данелевич, письменниця, журналістка та культурна менеджерка, обізнана в українському, польському та німецькому культурних контекстах.
Потому відбувся перформанс «Тобі мурую мур імперії» — це цитата з вірша Василя Стуса, який він написав після суперечки про мову. У 1961–1963 роках Стус працював вчителем української мови та літератури в Горлівці, де російська мова домінувала. Якось у їдальні колега Стуса, львів’янин Василь Шиманський замовив їжу українською. Це викликало знущальні та образливі репліки одного з шахтарів, що стояв поряд. У відповідь на його погрози «знищити всіх бандерівців» і вимоги «говорити по-людськи» Стус узяв його за барки, а повернувшись додому, написав емоційного листа Андрієві Малишку з проханням вплинути на ситуацію з українською мовою на Донеччині, а також написав вірша:
Ти що казав? Зараза — що казав?
Як кулі клацали, мов вовчі жовті ікла.
Ти обіцяв — навіки зав’язав
Біль-білий день, що й світу вже не видко?
Ти що казав? Що в зашморг затягнеш
Мене, моїх дітей, мою дружину,
Всіх націоналістів з України,
Фашист червоний, землю забереш
І на платформи — в болота сибірські,
Людські кістки — на добриво візьмеш?
Ти що казав — ти в тишу закуєш
Оцей кортеж оскаженілих тигрів?
Я ворог — так. На полум’ї тортур
Мене огнем осяло зненавиди.
Я ворог твій. Я ворог. Ворог. Видиш,
Я — ворог твій — тобі мурую мур
Імперії. Стараюсь до пропасниці,
Закручений, як равлик, в ревматизм,
Точу пісок, вишукую, як трясці,
Для тебе золота. На твій не комунізм.
Виставка у Pilecki-Institut актуалізує цей епізод із біографії Стуса – промовистий і непоодинокий ще донедавна в Україні.
Читайте також: Зрозуміти Василя Стуса – публічне інтерв’ю й прогулянка
Радянська політика послідовно робила існування української мови неможливим, витісняючи її з публічного простору. У рамках перформансу розглядали текст Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?» (1965) з перспективи історика Джеймса Мейса, юриста Рафаеля Лемкіна та поета Василя Стуса. Музику для цього виступу спеціально написав Юрій Гуржи. Ролі в перформансі виконували українські актори разом з українським вояком.
Сьогодні відбудеться публічна лекція однієї з експерток виставки Маргарити Єгорченко на тему «Робота з мовою: Переклад у біографії Василя Стуса». Буде розглянуто перекладацьку діяльність Стуса, зокрема з німецької мови, у ширшому контексті історії українського перекладу XX століття. Єгорченко проаналізує ключову роль, яку переклад відіграв у біографії та художньому становленні Стуса, зокрема його переклади знакових авторів Йоганна Вольфганга Гете та Райнера Марії Рільке.
Також відбудеться екскурсія виставкою від кураторки Єви Якубовської та Маргарити Єгорченко.