Кампанія з перевиборів народних депутатів України на п’яти скандальних округах, де свого часу через масові фальсифікації «не вдалося встановити» результати голосування, розпочалась. Як і прогнозував Тиждень.ua, Партія регіонів, чиї представники власне й зіпсували торішнє свято демократії у 5 випадках із 250, відмовилась офіційно висувати своїх кандидатів.
Натомість опозиція, як і обіцяно було, висунула своїх у перший же день кампанії. Нагадаємо, згідно зі ще торішніми домовленостями чотири округи закриває ВО «Батьківщина», а один округ закріплено за ВО «Свобода». 16 жовтня обидві партії провели з’їзди, на котрих офіційно вирішили допомагати представникам одне одного.
Лідер УДАРу Віталій Кличко надіслав колегам по опозиції листа, де підтвердив, що його однопартійці на спірних округах висуватись не будуть, і теж пообіцяв підтримку узгодженим кандидатам.
Також опозиціонери домовились про створення спільного координаційного штабу з проведення кампанії та захисту результатів виборів, та про спільні тури політичних лідерів по округах. Особливих новин для більшості делегатів обох з’їздів тут не було.
Читайте про це: Повторні вибори: плани й острахи опозиції
Одним із завдань з’їзду «Батьківщини» було дати можливість висуватися на окрузі 94 Віктору Романюку, котрий переховується в Італії від переслідування українських правоохоронців, яке в опозиції вважають суто політичним. Згідно із законом про вибори, мажоритарний кандидат повинен подавати документи до Центрвиборчкому особисто – але якщо його офіційно висунула партія, цю норму можна обійти. Таким чином, затвердження кандидатури через з’їзд позбавляє Романюка потреби приїздити до України для реєстрації.
Щоправда, жодної гарантії того, що ЦВК не відшукає причини відмовити Романюку в реєстрації, немає. Крім того, минулу кампанію Романюк здійснив у стилі «від дверей до дверей». І повторити цей успіх, перебуваючи в Італії, йому буде не так просто. Проте потенційний «змінний» Романюка Остап Семерак після засідання запевнив журналістів, що питання заміни кандидата більше не стоїть.
Разом із Романюком з’їзд одностайно затвердив кандидатами Аркадія Корнацького (округ 132, Миколаївщина), Миколу Булатецького (194, Черкаси) та Леоніда Даценка (197, Черкащина). У свою чергу, з’їзд «Свободи» висунув на окрузі 223 у Києві Юрія Левченка. Усі ці люди висувалися на цих же округах і торік. Але тепер – теоретично – ніхто з них не матиме конкурентів з табору «канонічної» опозиції.
Читайте також: Віктор Романюк про свою участь у виборах
Таким чином, 16 жовтня вдалося продемонструвати єдність трьох опозиційних політсил. Але гірше вийшло із єдністю всередині головного гравця перевиборів – «Батьківщини». Недарма там вирішили провести з’їзд у закритому режимі.
Одна з причин – на з’їзді відбулась «чистка лав». З партії виключили низку осіб, задіяних у фронді проти Арсенія Яценюка. Зокрема це стосувалось Миколаївщини, де, як заявив журналістам один з «вигнанців», екс-голова Жовтневої райорганізації Олег Кравець, членство у партії призупинили аж 20 тис. осіб невдоволених кадровою політикою Центру.
Враховуючи, що саме на Миколаївщині знахдиться найскандальніший зі спірних округів – 132(м. Первомайськ), де до боротьби за бюлетені залучали міліцейський спецназ – опозиція взялася до «чистки лав» дещо запізно. Адже перевибори відбудуться вже 15 грудня.
Ну а окрім того, довкола перевиборів уже виникла нова інтрига. Напередодні затвердження кандидатом у 223 окрузі «свободівця» Юрія Левченка про намір позмагатись за цей же округ заявив екс-депутат ВР Юрій Гримчак. У парламенті попереднього скликання він входив до фракції НУНС за квотою «Народної самооборони» Юрія Луценка.
Перед торішніми виборами Гримчаку виділили 91 місце у виборчому списку «Батьківщини». Це було однією з причин, через які той список досить гостро критикував сам Юрій Луценко (на той час уже ув’язнений).
Цікаво, що 14 місяців тому Юрій Гримчак волів дистанціюватися від думки свого соратника. «Для того, хто не пройде до парламенту, знайдеться робота… Я ні до кого не маю претензій по цьому списку», – цитувала кандидата прес-служба «Народної самооборони» 3 серпня 2012 року. Тоді ж пан Гримчак висловлював упевненість, що «Батьківщина» візьме за списком не менше ста парламентських місць.
Зараз він говорить інакше. Увечері 16 жовтня Юрій Гримчак розповів Тиждень.ua, що вийшов із лав ВО «Батьківщина» ще в червні. А минулого понеділка написав заяву до ЦВК про виключення себе з передвиборчого списку цієї партії, зареєстрованого ще торік. Як відомо, ЦВК задовольнила прохання Гримчака наступного ж дня, тим самим відкривши йому шлях до самовисування.
На з’їзді «Батьківщини» Олександр Турчинов заявив, що поговорить із Юрієм Луценком, аби той вплинув на соратника та відмовив його висуватися на окрузі єдиного опозиційного кандидата Левченка. У коментарі для Тиждень.ua пан Гримчак до цього поставився скептично.
«Партії «Народна самооборона»,в якій я був разом із Луценком, давно немає. Як до кого вони збираються звертатись, до Луценка?», – риторично спитався він.
Із самим Турчиновим, як і з Яценюком, Гримчак, за його власними словами, взагалі не рзмовляв уже понад рік. «Я з ними востаннє спілкувався ще тоді, коли формували передвиборчі списки. Тоді в нас була суперечка про включення до списку Катерини Лук’янової, котра в попередньому скликанні виявилась «тушкою». І після цього ми не спілкувалися», – розповів екс-депутат.
А на запитання про те, як він збирається пояснювати виборцям той факт, що його висування відтягне опозиційні голоси від узгодженого «Батьківщиною» та «Свободою» кандидата, загадково відповів: «Левченко вибори вже програв. Чому? Про це треба спитати керівництво партії «Свобода».
Пояснення не дуже задовільне. Очевидно, втім, що боротьба на 223 окрузі буде запеклою. Вже зараз там очікується висування щонайменше трьох яскравих фігур із різко опозиційною риторикою, фігур, відомих коли не на всеукраїнському рівні, то в Києві. Зокрема, не омине своєю увагою цей округ Олег Ляшко. Про все це докладніше читайте на Тиждень.ua найближчими днями.
Поки ж доводиться констатувати, що 5 спірних округів, котрі опозиція не виграла торік через підкуп виборців та адмінресурс, ця ж опозиція може програти знову через класичне «де два українці – там три гетьмани». І ні для виборців, ні для Європи не буде принциповим, скеровує когось із цих «гетьманів» адміністрація президента чи ні.