Саміт НАТО — це про стиль, а не про суть
Передвиборчі кампанії мають слугувати для політиків нагодою зустрітися з реальним світом. Однак парламентські вибори у Франції та Сполученому Королівстві й президентські перегони, що незабаром стартують у Сполучених Штатах, пашать нереалістичністю. Такі масштабні питання, як борги, декарбонізація, деглобалізація, демографія, цифрова безпека й оборона, заледве фігурують. Натомість політичні дебати здебільшого крутяться навколо персоналій, гасел та актуальних дрібниць (можливо, дається взнаки втома людини, яка щойно завершила невдалу передвиборчу кампанію в Лондоні).
Саміт НАТО, що відбувається у Вашингтоні цього тижня, теж застряг на словах замість дій. Великі уми Заходу ламають голови, як оформити б у слова потребу заповнити прогалину між амбіціями України щодо вступу в Альянс і небажанням адміністрації Байдена приймати цю країну. Нові організаційні структури, передусім очолювана США місія в Німеччині, координуватимуть переважно хаотичну військову допомогу НАТО для України. За лаштунками точитимуться дебати про командну структуру Альянсу (хто керує Північною Європою?) і силову позицію (де обіцяні солдати для реалізації наших планів оборони?). Наприкінці варто очікувати впевненого комюніке й блискучих фотографій.
Та, як завжди, Захід робить замало й запізно. Замало для України. Замало для себе. Запізно для всіх нас. Війна вже лютує не лише в Україні, а й по всій Європі. Російські диверсії, підпали, убивства, викрадення людей, експлуатація міграції, кібератаки й дезінформаційні кампанії лишаються безкарними. Російське глушіння GPS-сигналів порушує роботу авіації. Росія атакує підводні комунікаційні кабелі й газопроводи. Російські дрони впали на румунську територію, і Москва погрожувала збити французький патрульний літак. Балтійський патруль повітряного простору НАТО перехоплював наближення сигналу російської авіації понад 300 разів 2023 року. Російські ракети двічі перетинали польський повітряний простір, прямуючи до цілей в Україні.
Деякі інциденти висвітлюються в медіа, а деякі не оприлюднюються, можливо, щоб не лякати народ. Ширяться чутки про небезпечне протистояння між російськими й американськими атомними субмаринами в Арктичному морі 2021 року, що натоді замовчувалося.
Новий поворот у російській гібридній війні в Європі, який, по суті, є тероризмом: використання бандитів і дрібних злочинців замість тренованих офіцерів розвідки. Одним з випадків у Литві було побиття російського опозиціонера у вигнанні Лєоніда Волкова, у минулому помічника покійного російського активіста в боротьбі з корупцією Алєксєя Навального. Нападниками виявилися польські футбольні хулігани, найняті за кілька тисяч євро. Ще один приклад: підпал магазину IKEA в столиці — Вільнюсі, винних так і не знайшли. У Варшаві полум’я знищило найбільший у країні торговий центр. Польща заарештувала дев’ятеро осіб, причетних до (поки що неуточнених) актів саботажу. Унаслідок атаки в східній частині Лондона згорів склад, що використовувався українською логістичною компанією. Чеські органи нещодавно заарештували за підпал «іспаномовного чоловіка», чиє ім’я не називається. В Естонії десятеро вандалів, найнятих Росією, як стверджує влада, узялися за автомобілі відомого журналіста й міністра внутрішніх справ. У Великій Британії влаштована російською бандою кібератака «поклала» національні банки крові в центрі Лондона. Особливе занепокоєння викликає Австрія, яка не входить до складу НАТО й вважається оплотом шпіонажу. Підкуплені російськими шпигунами злочинці вистежили у Відні російського втікача, пілота військового гелікоптера, вистрілили в нього п’ять разів і переїхали машиною SUV.
Наші дипломатичні й демократичні можновладці відірвані від реального світу. Росія, Китай, Іран та інші вороги щоденно тельбушать нашу політику стримування, поки лідери виголошують промови, торгуються про формулювання й переписують текст на слайдах у Power Point. Ніщо з наших дій не спонукає владу в Кремлі боятися покарання. Чи щось зміниться після саміту НАТО? Якось я сумніваюся.