Зранку 26 січня Еміль Курбедінов разом зі своїм колегою Едемом Семедляєвим їхав до кримського активіста Сейрана Салієва, до якого вирішили навідатися працівники ФСБ з обшуком. Така увага до нього, за офіційною версією росіян, була пов’язана із публікаціями в соціальних мережах, які мали «екстремістський характер». Втім, адвокат до нього потрапити не зміг. Дорогою до Бахчисарая, де мешкав Салієв, Курбедінова зупинив патруль ДПС. Чоловік одразу почав трансляцію подій у Facebook, втім це його не врятувало. Група поліцейських у масках підійшла до авто адвоката і заявила, що він затриманий. Приблизно в цей же час ще дві групи силовиків прямували до квартири й адвокатського офісу Курбедінова. Там вони вилучили комп’ютери та іншу техніку. Таким чином, під загрозою опинилася адвокатська таємниця, яка б мала бути гарантована законом.
Згодом відбувся суд, під час якого Курбедінова та Салієва засудили до 10 та 12 діб адміністративного арешту відповідно. Приводом для цього стали публікації майже чотирирічної давності. Тоді, у далекому 2013-му, Еміль на своїй сторінці у соцмережі репостив дописи спільноти «Хізб ут-Тахрір Україна» про їхні мітинги. Згодом цю організацію в РФ визнали екстремістською. На цьому підґрунті Курбедінова й звинуватили у поширенні екстремістських матеріалів. Тобто в діях, які відбулися до окупації і, відповідно, до початку насаджування Росією своїй порядків на території АРК.
Напередодні російські силовики намагалися також затримати Ніколая Полозова, адвоката заступника голови Меджлісу Ільмі Умерова. ФСБ спробувало провести з Полозовим допит, що, за умови спілкування адвоката зі слідчими, автоматично б вивело його із справи мітингів 26 лютого, оскільки б він, за російським законодавством, після допиту в якості свідка вже не мав би права виступати захисником Умерова. Проте Полозову пощастило вийти з цієї історії майже без наслідків. На відміну від Курбедінова. Правозахисники заговорили про переслідування адвокатів і розгортання проти них репресій на півострові.
Читайте також: Правозахисниця Марія Томак про бранців Кремля
«Логіка переслідування цілком зрозуміла. Спочатку на окупованому півострові почали вичищати людей із активною громадською позицією, наступною мішенню стали їхні захисники, просто, щоб не заважали. Звичайно, що такі дії не мають нічого спільного із міжнародними стандартами та закріпленими навіть у репресивному законодавстві Російської Федерації гарантіями професійної діяльності адвокатів. І тут яскравим прикладом є триваючий тиск на Ніколая Полозова із вимогою дати свідчення проти свого клієнта як спосіб вивести його із захисту Ільмі Умерова», – зауважує координатор ініціативи «Євромайдан SOS» та активіст кампанії Let my people go Леся Матвійчук.
Історія переслідування Курбедінова не нова. Активісти тривалий час фіксували тиск на адвоката. Скажімо, як-от штурм його офісу влітку минулого року.
«Зрозуміло, що адвокат, який займає відкриту публічну позицію, сміливо називає речі своїми іменами та здійснює захист у цілій низці політично вмотивованих справ, про які говорять на рівні Генеральної Асамблеї ООН, перебуває у ФСБ та Центру «Е» (Центру протидії екстремізму – ред.) як у світлі прожектора. Окупаційна влада боїться такої поведінки. Тож питання переходу від «профілактичних розмов» до інших способів «переконання» було тільки питанням часу», – зазначає Матвійчук.
Читайте також: Диверсанти на папері
Між тим російські та українські адвокати наголошують, що росіяни порушили ст. 70 Женевської конвенції від 12 серпня 1949 року щодо захисту цивільного населення під час війни, яка гарантує, що держава-окупант не може арештовувати, переслідувати або засуджувати осіб, які захищені Конвенцією. Крім того, цей документ забороняє переслідувати за думки або дії, здійснені до окупації або в період її тимчасового припинення.
«Чим тривожний епізод з Емілем? Він був одним із небагатьох місцевих адвокатів і дуже активно працював у політичних справах. І це безпрецедентна історія із затриманням адвоката (який прямував на обшук) з адміністративним арештом, ще й із фактичним обшуком, як би цей захід не називали. Це продовження шляху до ізоляції, якому підіграють і Росія, і Україна. З одного боку, міжнародна присутність в Криму обмежена Україною законодавчо, з іншого боку є тиск Росії. В результаті це б'є по таких людях, як Еміль. Він не може спертися на допомогу колег, які менш залежні від конфлікту. Є ризик того, що буде розкручуватися лінія боротьби з екстремізмом, з організацією Хізб ут-Тахрір, можливих членів якої захищав Еміль. Може вийти так, що силовикам не потрібно буде навіть намагатися довести злочинний умисел або підготовку до злочинних дій. Буде достатньо непрямих доказів і якихось своїх матеріалів, щоб зробити вигляд, що ти доводиш причетність людини до організації і закрити її. Це дуже зручно», – розповів у коментарі Тижню Дмітрій Макаров, експерт кримської польової місії.
Міжнародні організації та українське МЗС виступили із заявами, в якій засудили арешт Курбедінова. Так, організація Freedom House закликала РФ звільнити адвоката.
«Росія повинна звільнити Курбедінова і Салієва і почати дотримуватися норм міжнародного права щодо окупованих територій. Постійні порушення російськими силами основних правових принципів перетворили Крим на територію, де базових прав людини більше не дотримуються, і де залишилося дуже мало надії на можливість законного оскарження свавілля з боку сил безпеки», – зазначив Роберт Герман, віце-президент Freedom House за міжнародними програмами.
Читайте також: Гібридна війна і людолови
У свою чергу речник українського зовнішньополітичного відомства Мар’яна Беца зауважила, що Росія продовжує ігнорувати заклики світової громадськості, у тому числі положення резолюції Генасамблеї ООН «Про ситуацію у сфері прав людини в АР Крим та м.Севастополь», порушує свої обов’язки як держава-окупант та намагається позбавити незаконно утримуваних в окупованому Криму громадян України останньої правової допомоги, здійснюючи відвертий тиск на їхніх адвокатів.
В той же час, в українських активістів викликала обурення відсутність швидкої реакції на такі події з боку української влади, зокрема Офісу омбудсмана. Проте і російська сторона не поспішала з коментарями. Представники РФ хіба заявили, що на території Криму триває операція зі знешкодження осередку організації «Хізб ут-Тахрір». І жодної заяви від російської адвокатської палати.
«Це неприпустимі дії силовиків, які я розцінюю як тиск. Хотілося б щоб російська адвокатська палата відреагувала на це найжорсткішим чином. Поки про таку реакцію мені невідомо. Думаю, якщо б це сталося в російському регіоні – вона могла б бути оперативніша, хоча складно про це говорити. Як не дивно, та люди, які однозначно сприймають події навколо Криму як анексію і окупацію, так і люди, які схвально ставляться до цих подій – не сприймають Крим як російський регіон. Певно цим можна пояснити подив, пов'язаний з відсутністю реакції: чи припустимо апелювати в такій ситуації до російської влади? Але частина таких міркувань за таких умов повинна відходити на другий план, тому що у нас є конкретна людина, професійна діяльність якої має бути захищена в будь-яких випадках незалежно від політичних позицій», – зауважує Макаров.
В той же час офісу Лутковської закидали те, що омбудсман не вийшла із заявою на широкий загал, в якій би засудила подібні дії російських силовиків.
«Що стосується Офісу Уповноваженого, то аргументація, яка висловлювалася його працівниками в коментарях у соцмережах свідчить , що на сьогоднішній день навіть Офіс Омбудсмана певною мірою є заручником переговорного процесу із Москальковою (Татьяна Москалькова, російський уповноважений з прав людини – ред.), що, на їх думку, має виключати публічні заяви на тлі інформації про можливу передачу Україні засуджених до окупації Криму громадян України. Ефективність заяв Офісу Уповноваженого у даній ситуації для мене особисто також під питанням. Натомість, сконцентрувати зусилля варто було б на тому, аби отримати реакцію провідних світових правозахисних організацій, а також цивілізованих країн. Тоді був би шанс витягти Курбедінова та не допустити кримінального переслідування адвоката», –зауважила в коментарі координатор Медійної ініціативи за права людини Марія Томак.
Окрім того, не варто забувати, що арешт Курбедінова несе низку ризиків для активістів, переслідуваних в Криму. Адже, як зазначалося вище, доступ на територію анексованого півострова ускладнений, представників українського Мін’юсту там немає, а говорити про консулів, консульства чи посольства не доводиться, оскільки Крим є територією України.
«Ситуація з правами людини в Криму дуже погана. Півострів повністю ізольований від офіційних міжурядових організацій (представники яких захищені мандатом), що займаються моніторингом або захистом прав людини. Жодна подібна організація там не може працювати. Максимально ускладнена діяльність неурядових міжнародних організацій – діючи на свій страх і ризик, негромадянам України дуже складно і довго легально потрапляти до Криму з боку України. А з боку РФ – свідомо незаконно. І в обох випадках – небезпечно. Українським правозахисникам, адвокатам, журналістам просто небезпечно їздити в Крим з об'єктивних причин, а багатьом – офіційно заборонено, тобто фізично неможливо. Як, наприклад, мені і десяткам інших», – зауважує адвокат Євгенія Закревська, якій нещодавно заборонили в’їзд на територію Криму, оскільки це «несе загрози національній безпеці РФ».
«Українські органи влади в Криму просто не присутні. Природно ніякого консульства для захисту своїх громадян на території Криму теж відкрити неможливо. Крим, незважаючи на те, що там не стріляють, набагато більш закритий і ізольований ніж навіть Донбас.Тому інформацію про те, що відбувається в Криму, ми і світ отримуємо від місцевих адвокатів, активістів, журналістів, російських журналістів і тих, хто буває там наїздами – адвокатів і правозахисників», – додає Закревська.
Вона наголошує, що юридичний, інформаційний та фактичний захист у Криму місцеві жителі отримують саме від кримських адвокатів, які не бояться виступати у резонансних справах і яких, за словами Закревської, лишилося не так багато. А якщо говорити про присутність російських правозахисників та адвокатів, то їх можливість для роботи на території анексованого півострова обмежена українським законодавством і російським тиском. І це в той момент, зауважує адвокат, коли присутність ФСБ та спецслужб у Криму чи не найбільша порівняно з російськими регіонами. Українські ж адвокати навіть якщо і зможуть потрапити в Крим, то не зможуть бути професійними захисниками в російських окупаційних органах влади.
«Тому переслідування, залякування і арешт тих одиниць адвокатів, які займаються реальним юридичним захистом найуразливіших груп – це вже останній нищівний удар по тому, що всупереч політиці РФ ще залишилося і вижило в сфері захисту прав людини в Криму», – наголошує Закревська.
Наразі ж лишається хіба що чекати. Курбедінов пробуде під арештом щонайменше до 4 лютого, якщо настрої російської влади лишаться незмінними, Салієв відбуватиме «покарання» до 6-го числа. Що за цей час ФСБ зможе знайти на інформаційних носіях та в комп’ютерах адвоката – лишається тільки здогадуватись. Так само, як і припускати, якими будуть подальші кроки російської репресивної машини.
