Про кардинальні зміни концепції в рамках нової Стратегії інтеграції ВПО розповів віцепрем‘єр-міністр України – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков на форумі “Внутрішнє переміщення в Україні: сучасні виклики та перспективні рішення”.
“Впевнений, що такий підхід забезпечить синергію діяльності органів державної влади на шляху до вирішення питань, пов’язаних з переміщенням. Ми повинні досягти стану, коли держава створить умови, за яких громадянин не потребуватиме жодної спеціальної допомоги та захисту у зв’язку з переміщенням. І зможе повною мірою користуватися своїми конституційними правами без будь-якої дискримінації за ознакою внутрішнього переміщення”, – заявив Резніков.
На перший погляд, зміщення акцентів зі стигматизації та обмеженні прав внутрішньо переміщених осіб на універсальну можливість користуватися всіма доступними у суспільстві правами є позитивною зміною у державному управлінні. Особливо, якщо це стосується будь-яких людей, які переміщуються по країні: в пошуках нової роботи, нового середовища чи на навчання. Але чи може це бути релевантним саме для тих, хто має покинути власні домівки через військові дії чи переслідування з боку бойовиків на окупованих територіях?
З одного боку, пройшло вже 7 років з початку військової агресії Росії, і більшість ВПО, які були змушені виїхати, вже стали повноцінними членами громад, де оселилися. Як показав час, статус ВПО для більшості тих, хто виїхав з окупації, став не стільки приводом для отримання допомоги, скільки причиною обмеження та сегрегації — від відсутності вибору банку для отримання пенсійних виплат та обов’язкового процесу ідентифікації до “особливих умов”, які унеможливлюють кредит для купівлі житла чи розвитку бізнесу. Але чи можна відкидати необхідність державної допомоги для тих, хто тільки збирається або буде змушений виїхати через загострення ситуації з окупації на вільну територію?
Читайте також: Житло для внутрішньо переміщених осіб: що робить Мінінтеграції
“Я б розділила цей меседж на два блоки. Користування правами без дискримінації – так, це те, що має бути змінено і бути в усіх сферах, – пояснює Тижню Марія Красненко, юристка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ”. – Щодо створення умов, за яких не потребують жодної підтримки – як на мене, це суперечить самій суті переміщення і підстав, чому так виникає. Тобто, внутрішньо переміщена особа у зв’язку з конфліктом буде мати певні відмінні потреби від місцевого жителя. Хоча б на етапі інтеграції. І мова має йти про підтримку на перших етапах”.
Згодна з нею і Віолета Артемчук, координатор ГО Донбас SOS: “На мій погляд, в окремих питаннях все ж потрібна додаткова підтримка. Наприклад, це питання надання житла, доступу до послуг — тут мають бути особливі умови. Але в жодному випадку не виключення ВПО з процесів, які доступні всім іншим громадянам”.
Наразі, проєкт документу знаходиться на фінальній стадії та найближчим часом буде винесений на розгляд Уряду. На офіційному сайті Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України цей варіант Стратегії розроблявся у тісній взаємодії з усіма зацікавленими міністерствами та іншими державними установами, які безпосередньо будуть виконавцями заходів. Чи брали участь у розробці профільні громадські та благодійні об’єднання, не сповіщається.