Перемога над пихою

30 Травня 2008, 00:00

 

 
 
  
 
У Західній Європі обурення: Євробачення – не наш конкурс, це корпоративне болітце балканських, слов’я нських і скандинавських країн. У Британії, Франції, Німеччині лунають погрози вийти з шоу. Єдине, що їх стримуватиме – магічне слово «євро» в назві. Як же покинути створене власними руками дітище, коли, з одного боку, також європейцями [о, mein Gott!] почали вважатися гарячі азербайджанські хлопці та сексапільні вірменські й українські дівчата, а з іншого – конкурс цьогоріч подивилися 100 млн глядачів – втрачати таке добро не дозволять «стареньким» учасникам фінансові донори місцевих відборів. Для нас же високі місця на Євро – свідчення мистецької присутності у просторі, котрий наразі перегороджений високими шенгенськими мурами. Те, що східна частина континенту – теж Європа, роздобрілим від елю бюргерам не доведеш іншими методами, ніж мистецтвом і спортом.
 
Ще далі оці-от бюргери від розуміння значення участі й перемог на Євробаченні окремих посткомуністичних країн у нашому східно-європейському міжсобойчику. Те, що країни Балтії дали Росії по 12 балів, на Заході сприймуть прикладом пострадянської єдності, а не, приміром, свідченням позиції латвійських, естонських та литовських росіян, ображених на свої уряди. Слова Філіпа Кіркорова про друге місце Ані Лорак як другу перемогу Росії так і відчитають у Берліні й Парижі, не зважаючи на посередній бал від росіян нашій співачці. Навіщо допускати до участі наступних європейців, якщо це й так буде «російською перемогою»? Тож можна зрозуміти праведний гнів Сердючки-Данилка, який розчарований Белградом: «Усі забули про те, що це пісенний конкурс – оцінювали не шоу й виконавців, а їхню національність». Те, що в Україні недостатньо оцінили зусилля Ані Лорак, звикнувши до низки перемог на Євробаченні, також стало об’єктом критики Андрія, однак це вже інша тема.
 
Щодо мистецького аспекту досягнень першої трійки, я дотримуюся позиції, що «тверде срібло» в цьому випадку краще, ніж «слизьке золото». Кароліна цілком заслужила, щоб її почула Європа, нехай англійською, а проте вона уособлення справжнього голосу України. Також утішив факт, що Діма Білан повезе Євробачення до Москви. Ласкаво просимо, дорогі сери, гери й месьє, до вселенської столиці попси й шансону – ви ще не уявляєте, що на вас там чекає.