П’ята дискусія проєкту «Versus перекладацький» присвячена розмові про те, як українські перекладачі перейшли від праці як місії до перекладацтва як повноцінної роботи (і чи це сталося взагалі).
Перекладачі Максим Стріха та Максим Нестелєєв, а також літературознавиця Богдана Романцова міркують про кризу народництва і як вона відбивається у перекладах.
Згадують, коли основним адресатом перекладних творів стає інтелігенція.
А також зосереджуються на ролі антологій та часописів і тому, якою мірою стиль сильних авторів впливає на їхні переклади.