«Переговори з сепаратистами». У новині, яка вночі наробила чимало галасу в Україні, не вказали, що йдеться про ТКГ

Політика
26 Січня 2022, 13:17

Пізно ввечері 25 січня українська редакція Deutsche welle з посиланням на німецьку інформагенцію dpa поширила новину під заголовком «На зустрічі радників «нормандської четвірки» хочуть визначити дату переговорів України з сепаратистами».

Зокрема, йшлося, що під час сьогоднішніх (26 січня) консультацій радників лідерів Нормандського формату – України, Франції, Німеччини та Росії – «хочуть визначити дату, коли Україна проведе переговори з сепаратистами про особливий статус Донбасу». Також ітиметься про «гуманітарні заходи та міркування щодо майбутнього України». Автор новини вказує, що «донині Україна офіційно відхиляла будь-які ініціативи щодо перемовин з представниками самопроголошених республік на Донбасі».

До ранку новина спричинила в Україні таке обурення, що спростовувати наведене довелося главі Офісу президента Андрієві Єрмаку: «Жодних прямих переговорів із сепаратистами не було і не буде. А подібні вигадки з'являються завдяки маніпуляторам, які вже багато разів намагалися зробити «зраду» на рівному місці… Нехай ті, хто сьогодні бере участь у створенні цих фейків, йдуть і собі малюють на лобі червоні лінії, а у нас вони, як і українські інтереси, прошиті на підкірці».

Нам не вдалося перевірити оригінал новини на стрічці агенції dpa, яка є платною. Проте на англомовному сайті агентства є відкритий матеріал, де зазначено наступне: «Близькі до Єлисейского палацу кола зазначають, що деескалації з російської сторони можна було б досягти за допомогою гуманітарних заходів, залучення лояльних до Кремля сепаратистів до переговорів з Києвом і припинення нарощування військової активності уздовж кордонів». На джерела, близькі до Єлисейського палацу, посилалися і в новині Deutsche welle, згаданій на початку.

Напередодні для журналістів з різних країн у Єлисейському палаці дійсно дали брифінг, на якому була присутня й журналістка Тижня Алла Лазарева. Детально про нього читайте у тексті нижче за посиланням.

Читайте також: Хід у відповідь: Захід узгоджує позиції у ставленні до російських ультиматумів

Лазарева передає точну цитату речника, яка пролунала тоді: «Ми потім зможемо здійснити, в ідеалі, переговори щодо гуманітарної сфери, та ми сподіваємося визначити дату для зустрічі Тристоронньої контактної групи, де б, як це передбачено Мінськими угодами, Київ міг би обговорити з сепаратистами статус Донбасу».

За словами Лазаревої, французька влада періодично проводить подібні брифінги «оф зе рекордс». Тому журналістів просять посилатися саме на «джерело в Єлисейському палаці», до прикладу.

Ті чи інші переговори у рамках Тристоронньої контактної групи тривають від червня 2014-го, коли її утворили. Тобто сім із половиною років. Саме ТКГ є найкращим прикладом для пояснення, чому переговори про мирне врегулювання на Донбасі щоразу заходять у глухий кут. Офіційно трьома сторонами в групі є ОБСЄ та Україна і Росія. В Києві це трактують як «ОБСЄ та сторони конфлікту на Донбасі». У Москві трактування інше: Росія не є стороною конфлікту, а лише модерує переговори Києва з «уповноваженими представниками «ДНР» і «ЛНР». Вони дійсно беруть участь у засіданнях підгруп в рамках ТКГ. Власне, ця різниця у трактуванні щоразу й призводить до зупинки перемовин.

ТКГ у своїй діяльності керується низкою документів. Це і відомий «Комплекс заходів з виконання Мінських угод», і більш сучасні «Загальні узгоджені висновки Паризького саміту в Нормандському форматі 9 грудня 2019 року». Йдеться про результати першої і досі єдиної зустрічі лідерів всіх чотирьох країн Нормандського формату за часів президентства Володимира Зеленського. У цьому документі, серед іншого, вказано таке:

«Сторони висловлюють зацікавленість у досягненні домовленостей у рамках Нормандського формату (Н4) і Тристоронньої контактної групи щодо всіх правових аспектів особливого порядку місцевого самоврядування (особливого статусу) окремих районів Донецької та Луганської областей – як вказано в Комплексі заходів з виконання Мінських домовленостей від 2015 року – з метою забезпечення його функціонування на постійній основі.

Вони вважають за необхідне інкорпорувати «формулу Штайнмаєра» в українське законодавство згідно з версією, узгодженою Н4 та Тристоронньою контактною групою».

Іншими словами, з точки зору України, обговорення Донбасу ведеться з Росією і з урахуванням думки місцевого населення. В Росії підхід протилежний. Франція та Німеччина не мають чіткого трактування.

Починаючи з другої половини 2021-го просування у рамках політичної підгрупи ТКГ практично зупинилося, якраз через різницю в підходах і трактуваннях з боку Росії та України. На це скаржилися, зокрема, представники України. Як зазначив у коментарі Тижню предмтавник України у ТКГ Денис Казанський, при цьому перемовини тривали і поновилися якраз сьогодні, 26 січня: «Сьогодні почалися після новорічної перерви. Вони не були заблоковані. Була перерва велика через свята». Тиждень звернувся за коментарем до інших членів ТКГ, зокрема, й до нардепа Андрія Костіна, який представляє Україну в політичній підгрупі. Ми опублікуємо відповідь, щойно отримаємо. Однак за наявною інформацією, про жоден новий механізм «перемовин з сепаратистами про особливий статус» не йдеться. Наразі коментар телеканалу «Дом» щодо зустрічі в Парижі 26 січня дав інший представник України в ТКГ Сергій Гармаш. Він зазначив таке:

«Я вважаю, що нічого революційного не станеться… Я не чекаю якихось серйозних дій і рішень на завтрашній зустрічі (коментар даний 25 січня – Ред.). Думаю, що вона буде дипломатичніша з російського боку. Тим більше, що Росія вже отримала відклик законопроєкту, про який у негативному ключі неодноразово висловлювався особисто Путін».