Після окупації частини Донбасу мешканці цих територій втратили можливість отримувати українські пенсії. Для анексованого Криму існує процедура отримання виплат, але вона доволі неефективна: потрібно, щоб Росія надіслала українському Пенсійному фонду паперову справу кожного пенсіонера. Тому люди пенсійного віку можуть отримувати свої гроші тільки на підставі довідки внутрішньо переміщеної особи (ВПО).
Це призвело до викривлення статистики переселенців, бо мешканці окупованої частини Донбасу приїздять на підконтрольну Україні територію, стають на облік ВПО, щоб отримувати пенсію, і повертаються додому. Час від часу вони мають проходити верифікацію, і якщо не пройдуть її, то втратять право на пенсію.
Скільки переселенців отримує та не отримує пенсії
До початку війни на території, яку згодом захопили бойовики, було зареєстровано майже 1,3 млн пенсіонерів. До 2016 року 75% із них зареєструвалися як переселенці й продовжували отримувати пенсії — це 956 тис. людей. Утім, як зазначає Управління верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), багато з них жило на окупованій території й часто перетинало лінію розмежування, щоб забрати свої виплати. Українська влада мирилася з цією ситуацією.
Читайте також: Переселенці й політика: повернути довіру
Першими свої пенсії втратили 160 тис. людей, які не змогли виїхати на підконтрольну територію і зареєструватися як ВПО. «Це стосувалося осіб, які є маломобільними, наприклад, особи похилого віку, які не могли подорожувати або не розуміли вимоги та процедури, осіб з інвалідністю та малозабезпечених осіб», — пояснили в УВКБ.
У 2016 році почалися перевірки пенсіонерів-переселенців, щоб установити, чи справді вони проживають на підконтрольній території. Для цього соціальні працівники приходили за адресами проживання таких людей, також пенсіонери мали особисто пройти верифікацію в банку, а Держприкордонслужба та Служба безпеки рахували кількість днів, які людина провела на непідконтрольній території. І правоохоронці почали звітувати про виявлені зловживання з соціальними виплатами: нібито шахраї привласнюють кошти, використовуючи особисті дані пенсіонерів. «Людина отримує дозвіл на перетин лінії зіткнення, збирає всі документи за місцем майбутнього проживання, здає в органи пенсійного забезпечення і соціального страхування всі довідки, потім перетинає лінію зіткнення і більше не повертається на контрольовану нами територію», — описав такий випадок голова СБУ Василь Грицак. Також повідомлялося про блокування схем фінансування терористів: начебто бойовики допомагали пенсіонерам оформити українські пенсії, віддавали їм частину суми, а решту грошей забирали собі.
Ще одна тенденція виникла у 2017 році — Пенсійний фонд припинив виплати пенсіонерам-переселенцям, які зареєструвалися на підконтрольній території і відмовилися від довідки переселенця. Так сталося через адміністративну процедуру: паперові пенсійні справи треба передати з попереднього місця проживання до нового, пояснюють в УВКБ. Цей процес може тривати кілька місяців, а передача справи з окупованої території часто взагалі неможлива. При цьому зареєстрованим переселенцям виплачують пенсії на основі електронних пенсійних справ.
Читайте також: Без бідних пенсіонерів
Із квітня 2017-го по квітень 2018-го ПФУ зупинив виплати понад 200 тис. пенсіонерів на підставі інформації від СБУ, підозрюючи, що вони не живуть на підконтрольній території. Із них понад 123 тис. звернулися із заявами щодо поновлення виплат, у понад 91 тис. випадків їх поновили. Утім, нагадують в УВКБ, щоразу такі люди мусять певний час жити без щомісячного доходу, від якого залежать. У квітні 2018-го уряд підтвердив право людей отримати пенсію за період, коли її виплата припинялася. Але для цього має існувати процедура, яка так і не була розроблена, тому пенсіонери все одно не можуть отримати свої гроші.
Після таких заходів кількість переселенців, які отримують пенсії, почала знижуватися.
«За даними Пенсійного фонду, станом на перший квартал 2018 року в Україні було близько 11 млн 700 тис. пенсіонерів. Із цієї кількості лише 550 тисяч — пенсіонери-ВПО. Тобто лише 5% від загальної кількості пенсіонерів. Чому система не може впоратися з ними: справа в тому, що в Україні зареєстровано близько 700 тисяч осіб, які мають право на пенсії, з числа ВПО, але лише 550 тисяч із них їх отримують. Тобто є 150 тисяч літніх людей, які за законом мають право на пенсії, але не мають можливості його реалізувати», — зазначила менеджерка програми «Радник з питань ВПО» Валерія Вершиніна.
Право на пенсію
Кожен українець має право на пенсію, відповідно до ст. 46 Конституції України. Крім того, пенсія є приватною власністю, відповідно до міжнародного права. «Позбавляти права власності — це порушення прав людини. Такі положення передбачені відповідно до Міжнародного пакту про соціальні, економічні та культурні права, а також до протоколу 1 Європейської конвенції з прав людини», — зазначила представниця УВКБ ООН в Україні Асель Ормонова.
Нагадаємо, що в лютому 2017-го міністр соціальної політики Андрій Рева в інтерв’ю Радіо Свобода доволі агресивно відреагував на стурбованість ООН щодо припинення соцвиплат жителям окупованих територій Донбасу. «Такого нахабного втручання у внутрішні справи України я ще не бачив», — заявив міністр, зазначивши, що Україна відновить виплати лише після виконання перших семи пунктів «мінських угод» (про соцвиплати йдеться у п. 8).
Читайте також: Донбас і майбутнє. Як українці бачать повернення окупованих територій
Утім, у серпні 2018-го він дещо змінив риторику, заявивши, що Мінсоцполітики вирішить проблему із компенсацією пенсій тим, хто її не отримав через російську агресію. «Ми повинні на законодавчому рівні врегулювати це питання і сказати нашим людям, що, незалежно від того, коли була припинена виплата пенсій, вони мають право на її отримання за весь цей період. Це буде прописано, якщо не в законі, то у постанові Кабінету Міністрів, і ми це зробимо. Це принципово, тому що люди повинні знати, що держава про них не забула», — заявив Рева.
Крім того, відповідно до керівних принципів ООН, держава зобов’язана утримуватися від створення умов, які стимулюють громадян до переміщення. «Пряма вимога реєструватися як ВПО для збереження виплати пенсії є таким стимулом, особливо для мешканців непідконтрольних територій. При цьому держава не в змозі забезпечити потреби, які можуть виникнути під час переміщення осіб похилого віку», — зазначає Ормонова.
Тому своє право на пенсії громадяни відстоюють у судах. Із моменту ухвалення у 2016 році постанови Кабінету Міністрів № 365, яка запровадила чинну систему перевірок переселенців, до судів надійшло близько 4 тисяч позовів про відновлення пенсій. «Більш як 90 рішень у цих справах зазначають, що постанова «365 є обмеженням конституційного права громадян на отримання пенсій», — розповіла правовий аналітик благодійного фонду «Право на захист» Анастасія Одінцова. За її словами, на сплату судового збору в «пенсійних» справах ПФУ витратив понад 9 млн грн, які можна було б спрямувати на виплату законних пенсій.
Крім того, Верховний суд у зразковій справі підтвердив, що перевірки місця проживання не є законною підставою для припинення виплати пенсій. «Відповідно до цього, кожен пенсіонер, якому припинено виплати з підстав, не передбачених законом України, може звертатися до суддів, у спрощеному порядку отримувати своє рішення і свою законну пенсію», — пояснила Одінцова.
До того ж громадяни, яких позбавили пенсій, можуть поскаржитися на Україну до Європейського суду з прав людини. Як наголошує Ормонова, якщо чинна система не зміниться, то Україна ризикує почути негативне рішення ЄСПЛ, яке призведе до значних витрат на компенсацію матеріальної і моральної шкоди.
Читайте також: Відшкодування за війну
Якщо на початок конфлікту мешканцями окупованих територій були 1,2 млн пенсіонерів, а нині пенсії отримує 500 тисяч, то Україна має 700 тис. громадян, перед якими накопичується заборгованість.
Голова Міністерства з питань тимчасово окупованих територій Вадим Черниш в інтерв’ю Українській правді зазначав, що пенсіонери з окупованих територій мають рівне право на пенсії, адже все життя сплачували відрахування до Пенсійного фонду. «Але ми поки що не можемо знайти механізм, за яким виплачувати ці пенсії», — сказав він. За словами міністра, є дві проблеми: відсутність українських банків на непідконтрольних територіях та неможливість порахувати, скільки в ОРДіЛО реально проживає пенсіонерів.
Знайти дієвий механізм
Громадські організації, які працюють із внутрішньо переміщеними особами, запропонували уряду альтернативну систему соціальних виплат переселенцям. Зокрема, вони пропонують відв’язати вимогу обов’язкової реєстрації як ВПО від права на пенсію.
«Коли кажуть про неможливість виплачувати пенсії мешканцям окупованих територій, то цей дискурс підміняється виплатою пенсій НА окупованих територіях. Нам кажуть — нам що, везти туди гривні КамАЗами? Це неможливо, тому ми не будемо про це говорити. Сьогодні ми пропонуємо конкретні зміни до конкретних постанов Кабінету Міністрів і правління Пенсійного фонду, що торкнуться і мешканців окупованих територій, і осіб, зареєстрованих як внутрішні переселенці, але які через існуючу систему перевірок страждають без пенсій», — розповіла представниця Центру інформації про права людини Альона Луньова.
Згідно з пропозиціями, особи які проживають на окупованих територіях, отримують право на пенсії незалежно від реєстрації чи взяття на облік переселенців.
Також правозахисники пропонують скасувати перевірки місць проживання ВПО. «Ми вимагаємо скасувати постанову № 365, яка вже була визнана дискримінаційною. Ми вважаємо, що цей механізм є неналежним, призводить до великих витрат бюджетних коштів, оскільки перевірки передбачають візити працівників управлінь соціального захисту, це також обмежує право ВПО на свободу пересування і вільний вибір місця проживання», — каже Луньова.
Читайте також: Різні рівні оптимізму
Крім того, пропонується дати змогу мешканцям окупованих територій звертатися до будь-якого відділення ПФУ й отримувати свої пенсії на картку. Їх ідентифікація при цьому має відбуватися так само, як і будь-яких інших громадян України — у відділеннях банку раз на рік.
«Навесні 2017 року, коли громадянське суспільство розробляло проекти механізмів забезпечення виплати пенсій людям, які живуть на ТОТ, був проаналізований міжнародний досвід, зокрема, Грузії, Молдови і Сербії. У жодній із цих країн реєстрація як ВПО не є обов’язковою умовою для отримання пенсій. Україна має всі можливості для справедливого поводження зі своїми громадянами незалежно від місця проживання. Ми підтримуємо заклик неурядових організацій до розроблення ефективного механізму виплати пенсій як ВПО, так і тим, хто постійно живе на непідконтрольній території», — зазначила представниця УВКБ ООН.
Правозахисники наголошують, що насамперед має початися діалог щодо майбутніх виплат, соціального захисту переселенців та мешканців окупованих територій. «Комусь може здаватися, що навпаки треба запровадити більш жорсткі перевірки чи змінити механізм, але про це треба дискутувати. Ми направляємо наші проекти публічно, щоб припинити спекуляції, що нібито громадські організації не надають пропозицій. Не існує жодного питання щодо ВПО, яке не потребувало б громадського обговорення. Ці люди наразі є незахищеними. Громадські організації бажають долучитися до дискусії щодо відповідних нормативно-правових актів», — зазначила Вершиніна.
Активісти написали міністру соціальної політики Андрієві Реві листа зі своїми пропозиціями. У Мінсоцполітики тим часом повідомляють, що новий порядок соціальних виплат переселенцям напрацьовується, і пропозиції найближчим часом нададуть на обговорення громадськості.
Також у парламенті зареєстрований законопроект № 6692, який дасть змогу пенсіонерам з окупованих територій отримувати пенсії на загальних підставах через банки. УВКБ ООН закликає Верховну Раду проголосувати за документ у першому читанні, доопрацювати та схвалити в цілому.