Рік тому на одній із конференцій, присвяченій комп’ютерному баченню, Google та Apple профінансували академічне змагання. Його учасники мали запропонувати алгоритм, який найкраще розпізнавав би деталі зображення, зробленого з двох камер за складних погодних умов. Технологічні знахідки, які вирішують подібні завдання, були б дуже корисними для американських технічних гігантів у таких прибуткових проектах, як безпілотні автомобілі чи доповнена реальність. Однак переможцем виявилась організація із зовсім іншими інтересами та цілями — Китайський національний університет оборонних технологій, який є головним військовим вишем Народно-визвольної армії.
Цей випадок дуже добре ілюструє широкі амбіції Китаю у сфері штучного інтелекту та стрімкий розвиток ключових технологій, які відповідають заданим амбіціям. Основним фактором успішного розвитку технологій штучного інтелекту в КНР є широка підтримка з боку держави, натомість США в цьому напрямі суттєво поступаються своєму східному конкуренту. І хоча Дональд Трамп нещодавно підписав розпорядження про те, що державні установи повинні докладати більше зусиль для розвитку штучного інтелекту, більшість експертів доволі скептично ставиться до ефективності такого розпорядження. Адже документ не містить жодної конкретики й не відповідає на дві основні потреби дослідників у цій сфері — більш сприятлива імміграційна політика для залучення найкращих спеціалістів з усього світу та підвищення державного фінансування.
Читайте також: Штучний інтелект: загроза чи незріла технологія
Водночас підтримка китайського уряду є дуже помітною. 2017 року він оголосив про нову стратегію розвитку штучного інтелекту, яка висуває мету стати реальним конкурентом США у цій вирішальній технології до 2020-го. Останні порівняльні дані щодо досліджень, проведених науковцями обох країн, свідчать про те, що Піднебесна близька до своєї мети.
Так, згідно з дослідженням Allen Institute, китайські вчені видають більше наукових праць, ніж їхні американські колеги, ще з 2005 року (див. «Пришвидшений прогрес»). Однак ці дані завжди сприймалися зі значним скепсисом, оскільки наукові інституції КНР відомі низькою якістю своїх публікацій, а в деяких випадках було зафіксовано навіть відверто сфабриковані роботи.
Отже, в останньому своєму дослідженні Allen Institute проаналізував частки обох країн серед 10% найбільш цитованих наукових праць у сфері штучного інтелекту. Виявилося, що станом на 2018 рік США зі своїм показником 32% вже не є таким виразним лідером, як раніше, тому що 27% найважливіших наукових публікацій здійснено Китаєм (див. «Курс на якість»). Навіть більше: якщо збережуться нинішні тренди, то Піднебесна наздожене США за цим показником до 2020 року, як і закладено у стратегії китайського уряду.
Окрім державної підтримки, Китай має низку й інших переваг. По-перше, як уряд, так і приватні компанії країни мають доступ до величезних обсягів даних, пов’язаних із китайськими громадянами. На відміну від Сполучених Штатів, там не особливо переймаються питаннями захисту особистих даних. До того ж у Китаї, хоч як дивно, люди значно активніше використовують мобільні телефони для оплати покупок, розрахунків за вечерю у ресторані, квитків у кінотеатр тощо. Тож поки ми дивуємось, як багато про нас знає Google чи Facebook, китайські компанії володіють іще повнішою інформацією про своїх співвітчизників.
Дані, як відомо, є тим, що живить штучний інтелект. Тому саме завдяки навчанню на терабайтах даних алгоритми штучного інтелекту можуть упоратися з такими нетривіальними завданнями, як розпізнавання облич, керування безпілотними автомобілями чи виявлення раку на ранніх стадіях. При цьому найціннішими для тренування алгоритмів є марковані дані. Приміром, береться з навігатора фото дороги, людина відмічає, який об’єкт є пішоходом, який — світлофором, а який — автівкою, що їде назустріч. Це дуже кропітка та виснажлива робота. А якщо врахувати, що для тренування алгоритму, який перебуває в основі безпілотного автомобіля, потрібно мільйони таких маркованих фотографій, то це завдання вимагає не лише чимало часу, а й суттєвих фінансових витрат. Однак і тут КНР має перевагу перед США завдяки своїй дешевій робочій силі.
Читайте також: Як штучний інтелект піклується про здоров’я людей
І нарешті, поки американські технічні гіганти вихваляються відкритістю своїх розробок, китайський уряд засекречує всі важливі дослідження. І звичайно ж, практично всі інноваційні наукові праці, написані англійською, перекладаються китайською. А зважаючи на те, що більшість китайських дослідників штучного інтелекту розуміє англійську (а не навпаки, якщо взяти до уваги некитайців), то можна з упевненістю сказати, що Піднебесна має значно краще уявлення про науковий доробок Заходу, ніж Захід — про розвиток штучного інтелекту в Китаї.