Судити покійників набагато легше, ніж іще живих людей. Вони навіть не зможуть плюнути своїм суддям у морду, не те що сказати щось на свій захист. У тоталітарних суспільствах такі обряди практикують часто, і Московщина тут не виняток. Навіть навпаки. Ця клоака унікальна, бо задає тренди. Залазити в людські рештки й засуджувати їх по другому-третьому колу можуть дозволити собі лише «обрані». Це вже серйозне психічне збочення, на яке не страждають, мабуть, і дикуни-канібали. І навіть якщо іменувати всю цю процедуру відновленням історичної справедливості, це нічого не змінить. Від неї все одно тхне трупом.
Нещодавно прокуратура Магаданської області РФ відзвітувала, що переглянула понад три тисячі рішень про реабілітацію осіб — жертв сталінських репресій, засуджених у 1940-ві й 1950-ті роки, і частину з них скасувала. Чи то 50, чи то 60 рішень. Начальник кримінально-судового відділу регіональної прокуратури Максим Комаровський не зміг пригадати точне число, бо для нього це рутина. За його словами, скасовані рішення стосуються тільки «власовців, бандерівців і поплічників фашистської Німеччини».
Чогось новенького в цій історії мало. Хіба те, що запущена кілька років тому путіним ревізійна машина справно працює. З осені 2022 року скасовано понад чотири тисячі рішень про реабілітацію, але точної кількості ніхто не оприлюднював. Імена «зрадників Батьківщини в період Великої Вітчизняної війни», звісно, теж ніде не друкують. Принаймні таких випадків ще не було. Та й не будуть друкувати, адже глобальна мета спецоперації з миття кісток не в цьому.
Показово, що процес перегляду справ репресованих і скасування рішень про реабілітацію жертв режиму почався акурат після того, як путінські орди обламали собі зуби об Україну. Спочатку ганебно обгидилися під Києвом і Харковом, а далі ще й були вигнані зі значної території України на Сході й Півдні. На перший погляд, ці події ніяк не пов’язані, але не поспішаймо, адже йдеться про важливий елемент пропагандистської політики.
Дереабілітаційна кампанія в рашці має кілька важливих завдань. По-перше, посіяти сумнів у масовій свідомості «насєлєнія» щодо самого факту перегляду провини людини після її засудження, зокрема колишніх репресованих. Якщо державна машина й може помилятися, то нечасто. Врешті вона здатна виправляти свою помилку навіть через багато років. Якщо колись когось і засудили та розстріляли, значить були на те підстави. Державі краще знати, хто і як провинився та як його карати.
По-друге, це не тільки про дискредитацію ідеї реабілітації жертв репресій і відбілювання тодішніх катів. Ідеться й про відбілювання злочинів цілої держави в минулому. А також, що дуже важливо, виправдання її нинішніх злочинів і щодо власних громадян, і щодо громадян сусідніх держав і земель, на які претендує путінська імперія. Тому це не проєкт-одноденка, а на перспективу. Промивання свідомості — процес тривалий. Війна скоро не закінчиться. Імперія довго потребуватиме вмотивованих убивць.
Ну й найголовніше: пошук зрадників і ворогів на тлі війни з Україною відбувається неспроста. Навіть якщо ці вороги вже давно покарані й убиті, у театрі абсурду вони ще не дограли своїх ролей. Їх тому й виймають з архівів та пускають у діло. Для пропаганди ненависті чудово навіть згодиться. Ми ж пам’ятаємо, з ким путін воює сьогодні в Україні, заради чого взагалі він почав цю війну? Нацисти, фашисти, бандерівці…
І так, це саме про тяглість поколінь. З одного боку, це про те, щоб у такий мерзенний спосіб помститися нам за те, що героїзуємо своїх борців і своїх мучеників, що надихаємося ними та вчимось у них любити Батьківщину понад усе й битися за неї, попри все. А з другого — ключова думка, звісно, що всі ці українці однакові, їх нічого не виправить, лишень могила, їх усіх треба просто знищити, бо вони непоправні.
І навіть не сумніваймося, що для середньостатистичного гомокацапіуса це спрацює. Якщо йдеться про «російське торжество справедливості», та ще й у прикуску з «величчю батьківщини», то критичний розум у населення «висококультурного» російського народу моментально вимикається. Три роки абсурдної війни мародерства й убивств, які він так безапеляційно підтримує, це довели.