Гурту вже майже 20 років, за які він устиг стати культовим удома, у Молдові, та суперпопулярним на всьому пострадянському просторі та в Європі. Zdob si Zdub виступали у понад 20 європейських країнах, починаючи від маленьких клубів до великих фестивалів. Команда відкривала концерти світових зірок, таких як: Red Hot Chili Peppers, Емір Кустуріца і No Smoking Orchestra, Korn, Biohazard, Rollins Band, Rage Against the Machine, Soulfly, Garbage, FunLovin 'Criminals та багатьох інших, двічі брала участь у конкурсі «Євробачення», має чимало різних премій і нагород тощо.
Але важливо аж ніяк не це. Здобувши популярність на хвилі цікавості до world music наприкінці 1990-х, команда, що майже не змінювала протягом цього часу стиль, аранжування та загальний саунд, не набридає і не стає неактуальною. Ба більше – вони продовжують, як і в юності, розривати на шматки будь-яку аудиторію на будь-якому концертному майданчику, незалежно від її розміру та специфіки.
Є усталений і доволі правдивий, до речі, стереотип про те, що етно, особливо танцювальне, звучить найкраще на великих сценах просто неба. Тоді як у клубі, в закритому приміщенні, воно втрачає свою аутентику та первинність. Така думка слушна стосовно 99% етно-команд, але не має жодного стосунку до Zdob si Zdub. Глядачі, що заповнили київський Sullivan Room, в цьому переконалися дуже швидко – буквально на третій пісні танцювали всі. Навіть володарі vip-місць з балкону покинули свої кальяни та дорогі «шмурдяки», щоб шалено стрибати всі дві години «пекельного» сету від молдавських рокерів.
В чому ж секрет успіху саме Zdob si Zdub? Адже, здавалось би, таких команд, що грають в навколобалканському стилі, в східноєвропейських країнах не злічити. І навіть слова самого фронтмена гурту Романа Ягупова, сказані на концерті: «Фольклор – це те, що йде від самої землі, тому нікого не залишає байдужим», не пояснює всього. Так само не поясниш й зовнішньої схожості пана Ягупова з Ентоні Кідісом з Red Hot Chili Peppers.
Здається, й самі музиканти не зможуть відповісти на це запитання. Однак здається, що найбільш вагомою складовою успіху Zdob si Zdub є те, що граючи фолк-рок, вони постійно дотримуються балансу між, власне, етнічною складовою у своїй музиці та сучасним, дуже якісним рок-аранжуванням. Що на виході дає класний рок-продукт, що не може застаріти взагалі. Це якраз те, чого бракує більшості українських гуртів, що працюють в цій ніші – схильність до крайнощів. Або вони, нібито граючи популярну музику, впадають в моралізаторство, намагаючись замість розваги публіки долучати її до цінностей первинного фольклору, при цьому втрачаючи сучасний саунд і стаючи вузькопрофільними, або навпаки, перетворюючи етно-музику на тупу шароварщину, де головними символами віри є сало, горілка та шаровари, з музичною складовою такої самої вартості.
Zdob si Zdub натомість робить дуже веселу, запальну й актуальну музику, де етнофольклорний елемент є фішкою, а не об’єктом поклоніння чи гордості. Долучимо до цього також багатомовність колективу – в його репертуарі на кожному концерті зазвичай є пісні щонайменше чотирма мовами, і отримаємо відповідь на те, чому цей колектив завжди буде бажаним гостем на будь-якому музичному заході будь-якого формату.