Печерський суд Києва заявляє, що не приймав рішення про поновлення на посаді екс-глави Держслужби зайнятості Ярослава Кашуби. Про це прес-служба суду інформує в Facebook.
«Суд не може самостійно приймати рішення щодо відсторонення підозрюваного від займаної посади. Вказана процедура може бути ініційована виключно органом досудового розслідування, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження», – йдеться у повідомленні.
«07.12.2015 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ухвалив рішення, яким задовольнив клопотання слідчого ГСУ Генеральної прокуратури України та продовжив строк відсторонення підозрюваного Кашуби Ярослава від посади Голови Державної служби зайнятості (керівника Центрального апарату) до 12 січня 2016 року. Строк відсторонення Кашуби Ярослава зумовлений строками досудового розслідування, що встановлені постановою заступника Генерального прокурора України», – зазначають у суді.
Водночас, згідно з текстом, наразі клопотань про продовження строку відсторонення Кашуби Ярослава від посади Голови Державної служби зайнятості (керівника Центрального апарату) від органів досудового розслідування до суду не надходило.
Прес-служба зазначає, що жодного судового рішення щодо поновлення Кашуби Ярослава на посаді Голови Державної служби зайнятості (керівника Центрального апарату) Печерський районний суд м. Києва не ухвалював.
Раніше міністр соціальної політики Павло Розенко повідомив про наявність у нього судового рішення, прийнятого Печерським районним судом м. Києва, про поновлення на посаді голови Державної служби зайнятості (Центрального апарату) Кашуби, якого підозрюють в отриманні хабара.
Як повідомлялося, СБУ впіймала на хабарі Кашубу 11 вересня 2015 року. Тоді на місце затримання прибув особисто голова СБУ Василь Грицак.
Наступного дня Кашубі повідомили про підозру у злочині, згідно з ч. 4 ст. 368 КК України. Генпрокуратура звернулася до суду з клопотанням про взяття його під варту, оскільки «існують ризики того, що перебуваючи на волі, він може переховуватися від органів досудового розслідування, знищити або спотворити докази.
Кашуба і його захисники на суді виступали проти цього, оскільки, на їхню думку, сторона обвинувачення не довела наявність подібних ризиків. Вони просили застосувати домашній арешт або особисту поруку, посилаючись на сімейний стан підозрюваного, його важке матеріальне становище, хвору матір, а також позитивну характеристику за місцем роботи спійманого на хабарі глави держслужби.
Ці характеристики на суді підтвердили четверо свідків.
Однак, слідчий суддя врахував, що чиновник не відсторонений від роботи, має закордонний паспорт України з відкритою шенгенською візою, що не виключає ризик його втечі.
Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК, розмір застави щодо осіб, підозрюваних у вчиненні особливо тяжкого злочину не перевищує 300 розмірів мінімальної заробітної плати. У суді вирішили, що цього недостатньо. У виняткових випадках законодавство дозволяє збільшити суму. На цій підставі, суд визнав за необхідне призначити заставу в розмірі 1500 мінімальних заробітних плат – 1,827 млн грн.
17 вересня, Кашубу випустили на свободу після внесення необхідної суми.