Як оцінюєте якість люстрації? Наскільки за неї відповідальне ваше відомство?
— Відразу хочу наголосити: люстрація — це не кримінальна відповідальність. Згідно із Законом «Про очищення влади» (законом про люстрацію) високопосадовці часів Януковича підлягають звільненню без права обіймати будь-які посади протягом 10 років. І цей закон виконав своє призначення: на сьогодні понад 700 високопосадовців колишнього режиму (міністри, їхні заступники, керівники центральних органів виконавчої влади) потрапили до реєстру люстрованих осіб. А ще близько 2000 осіб звільнилися за власним бажанням, розуміючи, що потраплять під люстрацію. Вони теж не мають права повернутися до виконавчої влади. Отож
закон про люстрацію працює, попри неодноразові спроби екс-регіоналів його скасувати.
Яким чином?
— Минулого року представники Опозиційного блоку (ОБ) звернулися із цим питанням до Венеціанської комісії, акцентуючи на тому, що закон про люстрацію не відповідає євростандартам. Потім іще були спроби через звернення нардепів ОБ до Конституційного Суду (КС). Це говорить про те, що представники попередньої влади дуже хочуть повернутися до виконавчої влади, а закон про люстрацію становить для них основну перепону. Завданням Міністерства юстиції на сьогодні є внесення змін до закону на вимогу Венеціанської комісії (у частині перевірки судового корпусу), щоб зняти будь-які можливості маніпуляцій із боку КС. Тому що Конституційний Суд, який досі не оновлено, розглядає цю справу з певним конфліктом інтересів. Не можуть судді КС, які гіпотетично потрапляють під люстрацію, вирішувати юридичну конституційність закону про люстрацію. Але суд продовжує розгляд справи… І щоб цей закон не був скасований, парламент має внести зміни до нього в частині рекомендацій Венеціанської комісії. Мін’юст, як ідейний натхненник закону про очищення влади, і я особисто робитимемо все, щоб цей документ залишався чинним. В ідеалі ж доцільно було б закріпити його на рівні Конституції, щоб не виникало бажання у політичних сил, які прагнуть реваншу, скасувати закон у майбутньому. Але це вже питання політичного діалогу й конституційного процесу.
Читайте також: Тетяна Козаченко: Правоохоронні відомства просто нахабно саботують люстрацію
Пріоритетом своєї діяльності ви назвали повернення сотень мільярдів доларів, украдених попередньою владою. Скільки коштів повернено?
— Міністерство юстиції не є правоохоронним органом. У країнах ЄС, США це відомство виконує цивільні й правоохоронні функції, а до структури Мін’юсту США входить ще й ФБР.
Згідно з українською Конституцією наше міністерство не має таких повноважень. Але ми заблокували (через Держслужбу фінансового моніторингу) на рахунках компаній, наближених до Віктора Януковича, $1,4 млрд. Узагалі наша функція — це створення законодавчої бази, зокрема й у сфері боротьби з корупцією. Моя позиція й уряду: кошти, вкрадені Януковичем, мають бути повернені. І моє відомство відповідну роботу в цьому напрямку виконало. Створено законодавство, котре дозволяє повернути кошти, серед яких і ті, що виводилися з країни через дуже складні схеми та офшорні компанії. Я маю на увазі заочні кримінальні провадження, спецконфіскації, дуже жорстке антикорупційне законодавство, яке важко проходить через парламент (нардепи не завжди люблять голосувати за антикорупційні закони). Тепер робота за правоохоронними органами, насамперед за прокуратурою та СБУ, щоб це законодавство реалізувати на практиці. Але загалом влада відповідальна за те, щоб завершити кримінальні впровадження проти осіб, які вкрали сотні мільярдів коштів у простих українців.
Як оцінюєте хід судової реформ?
— Незадовільно. По суті, судова — єдина сфера, у якій не відбулося кардинальних змін. Але на це є безліч об’єктивних причин. Наша судова система має надто багато гарантій імунітетів. Зараз рядового суддю важче звільнити й притягнути до відповідальності, ніж народного депутата. У випадку нардепа, то достатньо подання генпрокурора й 226 голосів «за» в парламенті. Щоб звільнити суддю районного суду, який скоїв злочин, і зняти з нього недоторканність, потрібне подання генпрокурора, звернення його до голови Верховного Суду (ВС), подання голови ВС, рішення комітету парламенту й 226 голосів у парламенті.
Читайте також: Феміда різних сортів
Де найбільша складова корупції?
— У судах. Будь-яка особа (у тому числі інвестори, іноземці), яка потрапляє до судової інстанції, розуміє, що отримати справедливе рішення по своїй справі майже неможливо. Суддів дуже важко притягнути до відповідальності за корупційні правопорушення, і вони це знають. Крім того, суддя, отримавши справу про вчинення корупційного злочину, розглядає її упереджено. Бо розуміє: якщо зробить прецедент, це може стосуватися і його. Тому судова система останні півтора року дуже опиралася проведенням будь-яких реформ. Спочатку було прийнято закон про відновлення довіри до судової системи, але він не почав діяти. Суддям дали можливість переобрати своє керівництво через таємне голосування, але понад 80% колишніх голів судів було обрано знову… Суддівське лобі надто сильне, навіть у парламенті. Тому зараз в України з’явився другий шанс провести ключову реформу. Якщо її не провести, то всі позитивні починання можуть бути знищені вже на тій стадії, коли КС чи інші суди почнуть скасовувати прийняті рішення. На думку уряду й Міністерства юстиції, судова реформа повинна
здійснюватися на основі визначальних принципів.
Перший принцип — можливість перезавантаження судової системи (формування нового складу судів). Багато критиків намагаються зберегти стару систему, посилаючись на висновки Венеціанської комісії та невідповідність євростандартам. Нещодавно я повернувся із засідання цієї комісії, яка зазначила, що Українська держава має право створити нову структуру судів і переобрати її за новими правилами (у конкурсах можуть брати участь чинні судді й особи, які не працювали у судовій системі). Це дає можливість максимально оновити судовий корпус.
Якщо будуть прийняті зміни до Конституції, на що я сподіваюся, то Верховна Рада ухвалить закон про нову спрощену структуру судів. І це другий принцип, який уряд запропонував у своїй концепції судової реформи. На сьогодні у нас є чотири ланки судової системи: місцевий адміністративний суд, спеціалізована апеляція, Вищий адміністративний суд, Верховний Суд. Ця система складна й не забезпечує прозорості правосуддя та розгляду справ у короткий термін. Європейці запропонували нам зробити три гілки судів: місцеві, апеляція і ВС як єдина касаційна інстанція.
Читайте також: МАФіозні війни
Третій принцип — максимальне уникнення політичного впливу на суддю. Після того як відбудеться перезавантаження судів через публічні конкурси, жоден із політичних органів не матиме права впливати на кар’єру суддів. Наразі фактично ВР приймає рішення щодо їх звільнення, а президент вирішує питання щодо призначення на посади. А це прихований вплив на суддівський корпус.
Ці базові принципи Венеціанська комісія прописала як основні рекомендації стосовно змін до Конституції. Якщо в парламентаріїв буде достатньо мудрості здійснити відповідну реформу, то у нас є шанс отримати нову судову систему, яка стане серйозним запобіжником, зокрема й від узурпації влади.
Які шанси змінити склад КС?
— Є абсолютно всі шанси провести перезавантаження КС, як це минулого року зробила Верховна Рада, прийнявши рішення про відставку суддів, які брали участь в узурпації влади Януковичем (шляхом скасування Конституції 2004 року). А правоохоронні органи повинні закінчити розслідування тих справ. Це теж один із запобіжних заходів проти
бажання зловживати владою.
Чому Вища рада юстиції не працює повноцінно?
— Вона не працювала впродовж 2014 року, але зараз сформована й функціонує в нормальному режимі. Коли ж мається на увазі, що Вища рада юстиції буде приймати в день сотні рішень про звільнення суддів, то в неї немає таких повноважень і можливостей. Ми хочемо, щоб завдяки змінам до конституції Вища рада юстиції стала єдиним незалежним органом, який приймає рішення про призначення та звільнення суддів. На сьогодні звільненнями суддів займається ВР, яка часто приймає не юридичні, а політичні рішення. Зараз Вища рада юстиції виконує свої функції в межах чинного законодавства, засідає майже щотижня. Але механізм самозахисту судді, який вчинив правопорушення, закладався впродовж 20 років і залишається дуже потужним.
Ви заявляли, що оприлюдните результати аудиту діяльності Мін’юсту за попередні роки. Коли чекати оприлюднення даних?
— Ми оприлюднили їх минулого року рішенням Рахункової палати — за фактами порушення з боку господарської діяльності Міністерства юстиції. На сьогодні є низка одіозних кримінальних справ проти колишніх високопосадовців міністерства, серед яких й Олександр Лавринович (замовлення юридичного радника у справі проти Юлії Тимошенко в Європейському суді з прав людини). Наразі ці справи розслідує Генпрокуратура. Інформація, яка може бути публічною, відома. А деталі слідства не розголошуються, допоки суд не винесе вироку. Що стосується аудиту, минулого року ми показали найбільш корупційні схеми колишнього міністерства. Зокрема, щодо використання програмних продуктів. А це сотні мільйонів доларів, які відправлялися на рахунки трьох кіпрських компаній. Зараз іде розслідування, але важко, тому що сили, які стоять за названими компаніями, досить потужні в Україні. Нашим завданням було знищити в міністерстві ці корупційні схеми, а правоохоронні органи повинні знайти тих, хто на цьому наживався. Також під час аудиту ми виявили факти торгівлі конфіскованим майном (близько 12 млрд грн на рік, що відповідає обсягу майна, яке продається через державну виконавчу службу). Воно реалізовувалося через три приватні компанії й лише певним покупцям. Наприклад, завод вартістю 100 млн грн продавався за 2 млн грн… Я скасував цю систему, було введено електронні торги, що згодом стали прототипом електронних закупівель. Так ми почали через електронний аукціон продавати конфісковане майно. З цього приводу було чимало критики, але продажі стали прозорими, їх обсяг збільшився у 12 разів.
Читайте також: Масштбна спецоперація "Геннадій Корбан"
Ви мали намір вживати жорсткі заходи до корупціонерів у Державній виконавчій і реєстраційній службах. А також розробити пакет законів із посилення відповідальності за корупційну діяльність. На якому етапі розробка? Які покарання передбачено застосовувати?
— Державну реєстраційну службу було мною ліквідовано на початку року. З 1 січня 2016 року, сподіваюся, буде скасовано посади реєстраторів Міністерства юстиції. Зараз у парламенті до другого читання готують чотири наші закони, які завершать реформування системи реєстрації та реєстраційних сервісів Мін’юсту. Ми перше міністерство, яке віддає ці повноваження місцевим органам влади, а також бюджет (7 млрд грн). Але щоб корупція не поширилася й на місцевий рівень, ті самі повноваження ми передаємо нотаріусам. Тобто робимо демонополізацію. У парламенті в першому читанні проголосовано пакет законів про реформування системи судових рішень. Із наступного року впроваджується Інститут приватних виконавців, які здійснюватимуть виконання рішень у спорах між господарюючими суб’єктами, приватним бізнесом. Державна виконавча служба скоротиться в рази й займатиметься лише виконанням соціально гострих рішень. Якщо говорити про притягнення до відповідальності, то 2014 року Мін’юст побив рекорд за останні кілька років за кількістю кримінальних справ і вироків стосовно керівників реєстраційних служб: понад 100 кримінальних проваджень і 70 вироків за корупційних злочинів. Але без реформування самої системи неможливо знищити побутову корупцію.
Чи можливе відновлення діяльності КПУ під новою вивіскою? Якими можуть бути ефективні законодавчі запобіжники, що не допустять цього?
— У нашій державі заборонена комуністична пропаганда й тоталітарна ідеологія. У рамках декомунізаційних законів наше відомство прийняло рішення про невідповідність їхнім вимогам трьох компартій, серед яких і КПУ. Тобто ці організації не є суб’єктами виборчого процесу, тож нещодавні місцеві вибори пройшли без їх участі. Зараз у суді слухаються справи, які передбачають (на вимогу Мін’юсту) ліквідацію зазначених партій. Щодо Компартії робітників і селян та Оновленої компартії, то вже є рішення судів про їх ліквідацію. Доля КПУ після майже дворічних судових перипетій, думаю, теж незабаром вирішиться. Що стосується варіативності створення іншої партії: якщо вона буде по-іншому називатися, то це вже не комуністична партія. А за законом у статуті жодної партії не може бути комуністичної ідеології та символіки. Інакше наше відомство, яке здійснює реєстрацію політичних партій, не зареєструє її.
Ви якось заявили, що статус непостійного члена в Раді безпеки ООН допоможе Україні повернути Крим. Поясніть, яким бачите цей сценарій?
— Хочу уточнити. Я сказав, що цей статус допоможе Україні відстоювати нашу позицію щодо повернення територіальної цілісності й припинення агресії з боку РФ на Сході країни. Цей статус дає нам можливість ставити питання на порядку денному в РБ ООН. Також наша держава лобіюватиме скасування абсолютного вето постійними членами РБ ООН. Конфлікт і проблемну ситуацію, що склалася в Україні, буде вирішено, якщо ми повернемо контроль над Донбасом і Кримом. Я переконаний, що РФ не вдасться через певні маніпуляції вивести питання Криму за рамки розгляду. Тому що це буде прецедентом для всієї
світової спільноти, і Крим Росії не пробачать.
Обіцяної вами позачергової переатестації держслужбовців поки не планується. Провести переатестацію ви зобов'язалися рік тому, тобто до 1 вересня 2015 року. На кінець жовтня жодних нормативно-правових актів про це в Мін’юсті не зареєстровано. Чому?
— Це хибна інформація, яку поширило одне з видань. Насправді в рамках міністерства ми провели переатестацію, сформували нову структуру й зараз здійснюємо повне перезавантаження кадрового складу. Проведено публічні конкурси на всі керівні посади на рівні областей. Зараз триває конкурс на керівні посади в районах (близько 2000 осіб). Я виконую свої обіцянки. Інакше нас не підтримала б технічна місія ЄС, яка пообіцяла надати Мін’юсту додаткову допомогу на 2016 рік, і USAID, котрий проводить з нами переатестацію, конкурси, відбір нових кадрів. Що стосується переатестації держслужбовців в інших відомствах, то це ініціатива кожного керівника. Щодо глобальної переатестації, то вона передбачає прийняття закону про державну службу, який буде однією з ключових реформ 2016 року й стане механізмом відбору службовців до всіх органів влади.
————————————————————-
Павло Петренко народився 1979 року в Чернівцях. 2001 року закінчив юридичний факультет Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. Професійну кар’єру розпочав юрисконсультом приватних юридичних фірм. Із грудня 2012 року — народний депутат України VII скликання від партії «Батьківщина». За час роботи в парламенті став автором і співавтором понад 60 законопроектів. 27 лютого 2014 року очолив Міністерство юстиції України.