Пацієнт радше живий

Рушіями світових фінансових ринків є два головні мотиви – жадібність і страх. Останніми тижнями перший мотив почав домінувати над другим. Відчувши, що економіка поступово стабілізується, міжнародні інвестори та спекулянти взялися активно скуповувати цінні папери, які втратили 40–80% вартості за останні рік-півтора. З 9 березня до 9 квітня американський індекс Dow Jones Industrial Average злетів на 23,5%, до 8083,38 пункту. Фондовий ринок України з-поміж лідерів зростання: індекс ПФТС підскочив аж на 48,4%, до 295,51 пункту (станом на 10 квітня). Адже в українській економіці теж помітні ознаки стабілізації після стрімкого кількамісячного падіння.

 

Падіння гривні зупинилося. В березні вартість української валюти на міжбанківському ринку закріпилася на рівні 8,2–8,3 грн за $1, а в першій половині квітня гривня зміцніла до 8,0–8,1. Стабілізація стала наслідком швидких та глибоких змін у економіці. Подорожчання долара на 80% у кінці минулого року призвело до вирівнювання торговельного балансу. В 2008 році він був дефіцитним – імпорт товарів та послуг перевищував експорт у середньому на $1,2 млрд щомісяця. Але тепер Україна вдвічі скоротила закупівлю зарубіжної продукції, й уперше за три роки баланс став профіцитним: за даними Нацбанку, в січні зовнішньоторговельне сальдо становило плюс $374 млн, у лютому – $95 млн. Надходження валюти полегшило підтримку гривні для Нацбанку, який і далі компенсує відтік капіталу з України за рахунок валютних резервів.

 

Стабілізація національної валюти стала результатом не лише економічних змін. Не менш важливим було й жорстке регулювання валютного ринку (яке ускладнило для банків проведення спекуляцій на міжбанку), скорочення грошової маси, а також збільшення шансів отримати позику МВФ. 8 квітня, після двомісячної перерви, в країні почала працювати місія Фонду. Сума траншу, який Україна може отримати вже в травні, становитиме від $1,9 млрд до $5,6 млрд – ці гроші поповнять резерви НБУ.

 

Банки тримаються. Стабілізація валютного курсу дала змогу покращити стан банківської системи. До першої половини березня українські фінансові установи стрімко втрачали платоспроможність. НБУ майже щотижня запроваджував тимчасову адміністрацію в якомусь із банків. Загалом під контролем регулятора опинилися 12 фінустанов, зокрема три з групи найбільших – Промінвестбанк, Укрпромбанк, Надра Банк. Експерти пророкували, що цього року близько половини зі 182 українських фінустанов будуть вимушені змінити власника або зникнути.

 

Проте в останній декаді березня епідемія дефіциту ліквідності припинилася. Паралельно до зміцнення гривні вщухає паніка серед населення та слабшають негативні очікування керівників підприємств. Як наслідок, відтік депозитів із банків суттєво сповільнився. Якщо в січні з фінансових установ вилучили вкладів на суму 18,3 млрд грн, у лютому – на 18,9 млрд грн, то в березні – тільки на 6,5 млрд грн. Ще одна гарна новина – 17 березня НБУ вивів тимчасову адміністрацію з Пром­інвестбанку, який одержав підтримку від нового власника – російського «Внешэкономбанка».

 

Фінустанови навіть почали підживлювати економіку. «Банки поступово відроджують кредитування, заблоковане з листопада минулого року з огляду на нестабільність на валютному ринку. Позики видають переважно юридичним особам», – розповідає Олександр Охріменко, радник голови правління Укргазбанку. За даними НБУ, в березні портфель кредитів, наданих компаніям, зріс на 0,7% (у січні–лютому він скоротився на 1,4%).

 

Виробництво пожвавилося. Ще до відновлення кредитування обсяги випуску промислової продукції почали поступово зростати. Зокрема, в лютому промвиробництво зросло на 5,4% порівняно з січнем. Поміж причин такого тренду – збільшення попиту на продукцію експортерів (насамперед, металургійних та хімічних підприємств) на зовнішніх ринках, а також поновлене постачання російського газу до України. Найменше постраждали від кризи підприємства, орієнтовані на внутрішній споживчий ринок – девальвація гривні підвищила конкурентоспроможність товарів україн­ських підприємств. Хоча до торішнього рівня ще далеко – в січні–лютому скорочення в українській промисловості становило 32,8% до відповідного періоду 2008 року.

 

Ринок праці зберігає рівновагу. Незважаючи на різкий спад ­промислового виробництва та зменшення обсягів будівництва, Україні поки що вдалося уникнути масштабного безробіття. В січні кількість осіб, які перебувають на обліку в державних центрах зайнятості, збільшилася на 55,7 тис., а в лютому – лише на 5,5 тис. осіб. Для порівняння – в грудні 2008 року кількість офіційних безробітних зросла на 205 тис. осіб. Загалом на 1 березня зареєстрованих безробітних було 906,1 тис. – 3,2% населення працездатного віку. Крім цього, скорочується й приховане безробіття. «На 1 березня кількість працівників, які перебувають у вимушених відпустках за ініціативою адміністрацій підприємств, становила близько 570 тис. осіб, тоді як на 1 лютого – 1,1 млн осіб», – рапортує міністр праці та соціальної політики Людмила Денисова.

 

Щоправда, неофіційні дані менш оптимістичні. За оцінкою Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД), загальна кількість безробітних у першому кварталі цього року зросла до 9–9,5% економічно активного населення працездатного віку (близько 2 млн осіб). У четвертому кварталі минулого року цей показник становив лише 6,9%.

 

Нерухомість дорожчає. За даними агентства нерухомості «Планета Оболонь», у лютому та березні доларові ціни на квартири в Києві припинили падіння й навіть трохи зросли. З жовтня минулого року по січень цього року ціна продажу одного квадрата знижувалася в середньому на 17,2% щомісяця й досягла в січні $1,464 тис./м2. Проте в лютому ціни продажу підвищилися на 4,9%, а в березні – ще на 3,9%, підскочивши до $1,596 тис./м2. Зростання цін стало наслідком активності покупців – кількість угод у березні на 21% перевищила рівень лютого (хоча торік укладали в 2,6 раза більше угод). Ця тенденція свідчить про зміни в споживчих настроях українців, адже ціни на нерухомість зазвичай є відображенням загальної думки про перспективи економіки. Такий висновок підтверджують і опитування. За даними дослідження МЦПД та компанії GfK Ukraine, в лютому індекс споживчих настроїв українців ви­йшов із крутого піке й навіть трохи зріс.

 

 

«Швидше за все, курс гривні в другому кварталі збережеться на рівні, близькому до нинішнього», – прогнозує Валерій Литвицький, керівник групи радників голови НБУ. Проте події можуть розвиватися й за іншим сценарієм. Якщо пожвавлення економіки супроводжуватиметься збільшенням імпорту – не лише споживчих товарів, але також обладнання й сировини – вартість гривні може знову знизитись, а стабільність банківської системи буде поставлена під загрозу. Це також станеться, якщо влада не домовиться з МВФ про позику.

 

Зупинити повільне зростання економіки може поступове накопичення негативних тенденцій, насамперед, зростання безробіття, скорочення доходів населення, а також висока інфляція – вони призведуть до зменшення попиту й завдадуть удару по компаніях, які працюють на споживчому ринку. Зростання безробіття ще не подолане. Наприклад, автомобілебудівна корпорація «Богдан», яка вже скоротила чисельність працівників із 11,5 тис. до 9,5 тис., повідомила, що може звільнити ще 3,5 тис. осіб.

 

Не варто сподіватися й на швидке відновлення економіки за рахунок іноземних капіталів. ­Закордонні інвестори вважають вкладення грошей в Україну дуже ризикованим. Вартість страховки від дефолту (CDS) за українськими державними єврооблігаціями становить 40% їхньої вартості. Це менше, ніж у березні (тоді вартість перевищувала 50%), але більше, ніж у жовтні–грудні минулого року (18–30%) та в червні–серпні (4–5%). Індексу ПФТС ще далеко до рекордів 2008 року, коли він до­сягав 1100–1200 пунктів. Побоювання інвесторів пов’язані не тільки зі станом економіки, але й із політичною нестабільністю, яка, ймовірно, зростатиме з наближенням виборів президента.

 

На думку фахівців Світового банку, для покращення економічної ситуації українська влада має проводити узгоджену з МВФ жорстку грошово-кредитну політику. Насамперед – уникнути незабезпеченої грошової емісії. Бюджетну допомогу треба спрямувати на підтримку банків, реального сектору економіки та найбідніших верств населення. А щоб пришвидшити вихід із кризи, необхідні реформи. Адже віт­чизняні та іноземні компанії розвивають бізнес в Україні всупереч адміністративним перешкодам та занадто складній системі збору податків. За результатами минулорічного дослідження Світового банку, за свободою ведення бізнесу Україна посідала лише 145-те місце зі  178 країн.