Паризька сінематека – це один із головних культурних закладів міста Париж, який був створений 20 років тому як аудіовізуальний архів міста. З часом, розширившись, Сінематека урізноманітнила свою діяльність: зараз тут проводіться різноманітні заходи, є доступ до величезної колекції фото та відеоматеріалів, а також триває виробництво документальних фільмів.
Метою колекції є зафіксувати і зберегти архітектурну, культурну, суспільну еволюцію міста. Вона постійно збагачується як за рахунок нових надхожень, так і коштом власного виробництва: тут знято уже понад 700 фільмів.
Паризька Сінематека має власний інтернет-сайт, де, проте, немає можливості безпосереднього ознайомлення з архівом. Втім, тут міститься каталог і синопсиси фільмів – багато із відвідувачів, у тому числі й режисери, стверджують, що віднаходять для себе нову інформацію про досі невідомі їм фільми та інші візуальні матеріали. Окремим напрямком діяльності архіву є збирання колекції любительських фільмів, присвячених Парижу або знятих у декораціях міста.
За словами Жіля Руссо, із розвитком Інтернету та цифрових технологій, багато із фільмів колекції стали доступнішими для пересічного глядача, отож і кількість запитів у архівів дещо зменшилася. Проте значення самого проекту лише зростає – тому що розширюються його завдання і функції. Численні кіноперегляди, зустрічі із митцями, дебати тощо постійно збирають аудиторію зацікавлених. Поступово Сінематека виходить за межі лише паризької теми, звертаючи увагу на сучасне візуальне мистецтво загалом. Міська влада підтримує цей архів: фінансові дотації з муніципального бюджету є одним із джерел прибутків інституції.
Як повідомлялось, Державна служба кінематографії презентувала результати відбору кінопроектів для державного фінансування, проведеного в 2011 році.З близько 120 творчих проектів було обрано для державної підтримки 37 кінокартин. 34 з них зніматимуть українські режисери.
Нагадаємо, що за попередні два роки держава профінансувала 78 стрічок, з яких 13 узагалі ніде не показали.
70 млн гривень, виділених цьогоріч державою на кіно, не достатньо, щоб були повністю профінансовані повнометражні ігрові стрічки. Продюсери мають шукати додаткові кошти.