Європейці боляче переживають той факт, що їх ніяк не залучено до участі в переговорах у Саудівській Аравії, що відбуваються з ініціативи Сполучених Штатів. Політики та експерти, ведучі популярних ток-шоу на ТБ та впливові блогери на всі лади обурюються наслідками надмірної довірливості по відношенню до Вашингтона, навіть якщо, порівняно до інших західних європейців, французи поводились найбільш скептично. Від часів де Голля, незалежно від того, як звали кожного наступного президента республіки, Париж втілював послідовну лінію на розробку власної системи стримування імовірного агресора, що спирається на власну ядерну зброю.
Нині президент Макрон та близькі до нього політичні сили ініціюють численні міждержавні саміти, що мають на меті збільшити підтримку України та подбати про розвиток власне європейської безпеки. Один з таких заходів за ініціативи партії «Відродження» (Renaissance) відбувається в Парижі сьогодні. Він об’єднав 60 міністрів, колишніх прем’єрів, депутатів Європарламенту з 21 європейської держави.
«Давайте використаємо понад 200 мільярдів євро російських активів, заморожених в Європі, для підтримки українського опору», – запропонував на відкритті саміту колишній прем’єр-міністр Франції Габріель Атталь.
Він є прихильником повної конфіскації російських активів, що зберігаються в європейських банках. Атталь також закликає протистояти «реакційному поштовху», що уособлюють, на його думку, Дональд Трамп та Ілон Маск. На думку пана Атталя, фінансові ризики, про які часто згадують опоненти конфіскації російських активів, менш важливі, ніж нагальна потреба підтримати Київ. «Замість того, щоб змушувати європейських платників податків нести цей тягар, давайте змусимо заплатити росіян», – наполягає він.
З моменту широкомасштабного вторгнення у 2022 році ЄС, США, Канада, Японія, Австралія та декілька інших держав заморозили російські активи на загальну суму 274 мільярди євро (300 мільярдів доларів). 260 мільярдів євро з цих коштів, що належать російському Держбанку, заморожені в країнах G7, Європейського Союзу та Австралії. Крім того, у банках ЄС та G7 заморожено 58 мільярдів доларів приватних активів російських олігархів.
Більша частина з 235 мільярдів євро, що розміщені у банках на території ЄС (78 %, або 183 мільярди євро), перебувають під відповідальністю бельгійського клірингового центру Euroclear, що спеціалізується на фінансових транзакціях. Саме тому Бельгія разом з Німеччиною та частиною французьких політиків виступають за обережне поводження з російськими державними грошима. Вони побоюються, що пряма конфіскація нанесе потужні репутаційні втрати європейським фінансовим закладам, і такі держави, як Саудівська Аравія або Китай заберуть свої гроші з європейських банків.
Європейські фінансисти переживають, щоб багаті недемократичні країни не забоялися втратити за свою «погану поведінку» гроші, що вони були довірили європейським банкам, якщо такий прецедент буде створено. «Це послабить роль євро як міжнародної резервної валюти. Згідно з міжнародним правом, активи центрального банку, що знаходяться за кордоном, користуються імунітетом від юрисдикції», – вважає, наприклад, бельгійський прем’єр-міністр Барт Де Вевер.
Натомість використання відсотків з російських активів на користь України жодним чином не суперечить міжнародному праву. Відтак із травня 2024 року країни-члени ЄС почали надавати гроші, отримані від цих заморожених держвкладів РФ, для фінансування української армії.
Згідно з даними Tendances Trends, російські активи згенерували 0,8 мільярди євро у 2022 році, 4,3 мільярди євро у 2023 році і, ймовірно, понад 6,5 мільярди євро у 2024 році.
У січні 2025 року Європейська Комісія виплатила Україні перший транш у розмірі 3 мільярдів євро, який був погашений за рахунок надходжень від знерухомлених російських активів. Проте повернення до влади Дональда Трампа поставила не лише перед Україною, але й перед цілою Європою нові виклики. Чехія, Естонія та Польща вважають, що настав час діяти рішучо та не боятися порушити правила стосовно Москви, що три роки поспіль безкарно здійснює нескінченні злочини проти українців. «Давайте фінансувати нашу допомогу Україні за рахунок заморожених російських активів», – закликав кілька тижнів тому прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.
Натомість Франція, Німеччина та Бельгія не поспішають долучитися до такої ініціативи, навіть якщо обидві палати французького парламенту її підтримали. «Повна конфіскація цих активів становитиме надто великий фінансовий ризик для єврозони та Європейського центрального банку», – вважає французький міністр у справах Європи Бенджамін Хаддад.
З ним не згідний французький політолог та письменник Ніколя Тензер. «У війні Росії проти України ми стикаємося з чимось безпрецедентним, – зазначив він у розмові з Тижнем. – Ніхто не бачив нічого подібного з часів Другої світової війни. На європейській землі триває війна на винищення. Ми є свідками геноциду, а не спорадичних порушень прав людини. Гідні порівняння хіба злочини Омара аль-Башира в Судані та Асада з Росією та Іраном у Сирії. Реакція на тотальну війну повинна бути адекватною».
На думку французького аналітика, якщо всі країни, що утримують у своїх банках заморожені російські активи, конфіскують їх одночасно, в один день, капітал не зможе переміщуватися з однієї країни в іншу. «Тоді часто згадуваний аргумент про фінансову стабільність єврозони втрачає сенс, – вважає Ніколя Тензер. – Ці гроші не будуть інвестовані в юані, рупії або рублі! У нинішній надзвичайній ситуації таким ресурсом не можна нехтувати».
Прихильники конфіскації активів наголошують, що арешт все ж таки може бути законним. Але – лише в тому випадку, якщо він розглядатиметься як захисний контрзахід. Цей механізм дозволяє державам реагувати на порушення міжнародного права, скоєне іншою державою. Таке рішення не може ухвалити національний суд: потрібна урядова постанова або декрет Європейської комісії.
Тим часом паризький саміт, ініційований колишнім прем’єр-міністром Габліелем Атталем щойно закінчив свою роботу. Учасники зустрічі ухвалили спільну декларацію. Крім підтвердження «активної збройної підтримки» України, вони висловилися за збільшення витрат на національну оборону, за «пошук законних шляхів використання російських активів для підтримки України» та за прискорення вступу України до Європейського Союзу. «Демократія мусить бути здатною захищати себе!» – наголосили підписанти спільного документу. Як то кажуть, у добрий час!