Після кожних виборів в Україні піднімається тема голосування на дільницях, особливо вразливих для використання адмінресурсу у його найпотворніших проявах. У “мирному” житті це може стосуватися промислових об'єктів, підконтрольних тим чи іншим олігархам, особливо коли такий олігарх сам бере участь у виборах. Хрестоматійним прикладом стала досить широка підтримка в 2006 році колективом Маріупольського меткомбінату імені Ілліча загалом непопулярної Соціалістичної партії, у лавах якої йшов до парламенту тодішній директор комбінату Володимир Бойко (щоправда, соціалісти до Ради тоді не потрапили все одно, а зараз Бойко, котрий продав комбінат структурам Ріната Ахметова, пройшов до ВР у списках регіоналів).
Правозахисники часто вказують на тиск на виборців у лікарнях, зокрема, в пологових будинках і спеціалізованих диспансерах (особливо — наркологічних та психоневрологічних). Вище за градацією адмінресурсу зазвичай ставлять військові частини. Але пальму першості тримають слідчі ізолятори (СІЗО) та виправні колонії. Очевидно, в цих закритих установах керівництво має найбільші можливості для впливу на контингент, нерідко позбавлений навіть життєво важливих прав.
“Їх пресують, змушують голосувати за самі здогадайтесь яку політсилу та її кандидата-мажоритарника. Погрожують, що інакше прийде “Беркут” і зробить «зачистку» табору. Особливо страждають так звані авторитетні ув'язнені — їх змушують прийняти від цієї політсили сигарети та чай, і потім роздавати ці подарунки іншим ув'язненим… Хто відмовляється, тих закривають у карцери”. Так організацію “волевиявлення” 2012 року в колоніях та тюрмах описала відома блогер Олена Білозерська.
Дійсно, ув'язнені виправних колоній та арештанти СІЗО на цих виборах віддали партії влади підозріло високий відсоток голосів. Рекордсменом тут стала Кременчузька колонія, де, як повідомило місцеве видання “ТелеграфЪ”, зі 101 бюлетеня, визнаних дійсними, за ПР було подано 100 (а єдиний відмінний від них — за Радикальну партію Олега Ляшка). Якпідрахував журналіст “5 каналу” Олексій Братущак, на 31 “спецдільниці”, тобто у колоніях, частка голосів за ПР перевищила 90 %! У цілому це склало 0,8 % голосів, без яких ПР, можливо, так і не досягла б психологічно важливого бар'єру у 30 %.
“Проблема виникла не на цих виборах”, – пояснював у телеефірі представник президента в парламенті Юрій Мірошниченко. Проте змушений був визнати, що до таких результатів виборів “виникають питання”. І навіть запевнив, що Віктор Янукович доручив Генеральній прокуратурі розібратися не лише з голосуванням та підрахунком голосів у скандальних мажоритарних округах, а й перевірити те ж саме на спецдільницях.
Водночас контроль за голосами “зеків” не є по-справжньому тотальним. Прикладом можуть служити результати голосування в двох колоніях, де відбувають покарання екс-прем'єр Юлія Тимошенко та колишній міністр внутрішніх справ Юрій Луценко. У відомій тепер усьому світові Качанівській колонії з 938 осіб, що взяли участь у голосуванні, ПР підтримали 886, тоді як об'єднану опозицію — тільки 24.
Читайте також: Українська більшість VS окупаційна влада. Що буде після виборів
А от у Менській колонії регіонали хоч і набрали більше за будь-яку іншу партію, в цілому опинились у меншості: 167 голосів із 553. Можна припускати, що керівництво цієї колонії не наважилось на грубий примус та фальсифікації, побоюючись невгамовного Луценка, тоді як Тимошенко, ізольована від інших ув'язнених через хворобу, небезпеки не становила. Але все не так просто.
Тиждень.ua проаналізував результати парламентських виборів у виправних закладах за 2006 рік — саме тоді, коли Тимошенко очолювала уряд, а Луценко, ще вірний президентові Ющенку та “Нашій Україні”, очолював МВС (тобто міг впливати на пенітенціарну систему). Як виявилось, у тій же Качанівській колонії “принцеса Майдану” не мала популярності й тоді: її партія “Батьківщина” отримала тільки 13 голосів з 887.
Водночас президентська (і Луценкова) “Наша Україна” дістала напрочуд високий відсоток — аж 208 голосів. Хоча в цілому по тодішньому 175 округу, де знаходиться колонія, ця партія взяла лише трохи більше 7 % голосів.
З іншого боку, переможцем на Качанівській “зоні” і в 2006 році стала ПР — 600 голосів. Майже дві третини — це суттєво більше, ніж тодішній результат ПР по всьому округу (47,6 %).
Аналогічну картину бачимо і в Менській колонії, де зараз відбуває термін екс-міністр Луценко. З-поміж 379 осіб, що голосували там у 2006 році, ПР підтримали 155. “Наша Україна” отримала лише 22 голоси, а “Батьківщина” – 89. Трохи відмінний розклад спостерігався на сусідній дільниці, де знаходиться Домницький виправний центр: зі 178 голосів за НУ — тільки 9, тоді як за ПР — 40, а за “Батьківщину” – аж 79!
Аналіз інших спецдільниць 2006 року увиразнює тенденцію, намічену на прикладі Качанівської та Менської колоній. Ось Симферопольське СІЗО: з 1526 голосів за НУ віддано 520, за ПР — 350, за “Батьківщину” – 301. Натомість сусідня ж дільниця, де знаходиться виправна колонія, з 1432 голосів віддала НУ лише якихось 25, тоді як ПР — цілих 478, а “Батьківщині” – 414.
У Донецькій області і за “помаранчевих репресій” усе, як то кажуть, “було Донбас”. Донецьке СІЗО на 39-й дільниці 39-го ж округу — з 2455 ув'язнених за ПР проголосували 1399, тоді як за “Батьківщину” – лише 233, а за НУ взагалі тільки 79. Колонія № 97 в окрузі № 73 з центром у Макіївці: 490 голосів із 1134 — за ПР, 201 — за “Батьківіщину”, і тільки 28 — за НУ.
Читайте також: Нові обличчя Ради: «зірки», мафіозі, молодші брати
Траплялись і свого роду курйози: наприклад, у тій же Макіївці, в колонії № 32, друге місце після ПР, котра отримала 892 голоси з 1501, завоювала напівмаргінальна на той час Селянська партія (221 голос). Навряд чи саме в цій колонії опинилося стільки прибічників “селянської” ідеології — значно ймовірніше, що особливу повагу до цієї політсили з якихось причин відчувало начальство виправного закладу…
В будь-якому разі, в тюрмах і колоніях Донбасу ПР перемагала з моменту свого створення, незалежно від того, чи перебувала вона при владі в Києві. Просто в останньому випадку її відсотки сягали захмарних висот.
Але і в інших регіонах за “помаранчевої” влади головній на той час опозиційній силі не дуже заважали зміцнюватись голосами порушників закону. Керченська колонія (71 дільниця округу № 5) — з 606 голосів “Наша Україна” отримала 417, проте й ПР дісталося 103. А ось 9 округ на Вінниччині: дільниця № 155 (тюрма) віддав з 1145 голосів 261 за НУ, 143 за ПР і 411 за “Батьківщину”. Втім, сусідня дільниця № 156 (“зона”) чомусь значно нижче оцінила і “Батьківщину” (177 голосів з 635), і ПР (лише 26 голосів), зате аж 376 бюлетенів її “мешканці” заповнили за “Нашу Україну”.
Для повноти ілюстрації на завершення поглянемо на Західну Україну. Там голоси розподілялися між НУ та “Батьківщиною”. Личаківська колонія у Львові: з 1280 голосів за “Батьківщину” цілих 765, тоді як за НУ — лише 112, а за ПР — 30. Приблизно у відповідності з результатами на всьому окрузі. А от СІЗО в 79-му окрузі на Івано-Франківщині — уже трохи інша картина: з 437 голосів за “Батьківщину” тільки 100, за НУ трохи більше — 130, і 45 голосів, тобто понад 10 %, за все ту ж ПР.
Одним словом, неважко помітити тенденцію. За “помаранчевих” партія влади вкрай рідко, порівняно з нинішніми часами, отримувала на спецдільницях вражаючі результати, і тим паче — долала позначку в 90 %. Тоді як головна опозиційна сила, уособлювана ПР, добивалась відносно пристойних результатів навіть у тюрмах та “зонах” на недружній до неї Галичині.
Звичайно, тому є чисто технічні пояснення. Зокрема, адмінресурс у країні в цілому, а отже й у “зонах”, був розпорошений між президентською та урядовою вертикалями. Крім того, варто зважати на особу Луценка, котрий, як стверджують одні, не практикував у МВС адмінресурсу з принципових міркувань, а як наполягають другі, просто не зміг би цього зробити через брак навичок та авторитету серед генералів. Проте хай там як, факт залишається фактом: Партія регіонів далеко не сьогодні стала популярною в місцях позбавлення волі. Просто сьогодні її популярність неабияк підкріплена адмінресурсом — котрий ПР, безумовно, суттєво покращила в порівнянні з попередниками.