Згідно з календарним планом роботи Верховної Ради в понеділок, 20 жовтня, має відбутися погоджувальна рада, а наступного дня – розпочатися пленарне засідання. Проте ніхто не може сказати напевне, де будуть парламентарі о десятій ранку наступного вівторка. Навіть вони самі. Частина депутатів вважають, що після указу про розпуск Рада неповноважна, інші впевнені, що за будь-яких обставин мають ухвалювати закони. Спікер Арсеній Яценюк киває в сторону Конституційного Суду, який має відповісти, чи можуть депутати братися до законотворчості.
В Основному Законі немає чіткого визначення повноважень розпущеного парламенту. А от історія стосунків Ради з президентом має такий прецедент. Минулоріч, коли Віктор Ющенко розпустив ВР, депутати наполегливо продовжували ходити на роботу та ухвалювати закони. Ющенко їх ігнорував – не підписував і взагалі робив вигляд, що парламенту не існує. Згодом сторони дійшли компромісу: президент призначив певні дні, коли він визнає існування Ради. Тоді парламентарі збиралися двічі, щоб ухвалити необхідні всім закони. Потім ВР знову припиняла своє існування.
Не виключено, що такий спорадичний парламент ми спостерігатимемо найближчим часом. На думку Банкової, Рада має зібратися й виділити гроші для проведення виборів. Тимошенко ж вважає, що треба ухвалити поправки до Бюджету-2008 та ще низку соціальних законопроектів (вибори ж попереду). Президентові та прем’єрці буде складно дійти згоди в цьому питанні.
Отже, скидається на те, що цьогорічний законотворчий сезон завершився. Та парламентарі залишили по собі багато серйозних «хвостів»: неухвалений бюджет, закони щодо Євро-2012, антикризові закони… Наступна ВР збереться в січні-лютому 2009 року. А найближчі кілька місяців життя в країні регулюватимуть постанови, укази та розпорядження. Які, до речі, будь-якої миті можна скасувати, призупинити, відновити, виправити…
СТАРИЙ НОВИЙ РІК
Патову ситуацію в банківській сфері держава намагається виправити за допомогою кількох постанов Нацбанку. Так, вони потрібні. Проте, образно кажучи, укол не допомагає, коли необхідна операція. Чи не єдине, чим займається останнім часом Конгрес США, – розробляє та затверджує антикризові закони. Держдума Росії минулого тижня затвердила низку законів, які регулюють стосунки в банківській та фінансовій сферах у кризових та посткризових умовах. Натомість українські парламентарі розважаються, блокуючи суди. Постанови Нацбанку допомагають ситуативно, виправити становище можна лише законодавчим шляхом. За підрахунками депутатів-економістів із БЮТу, наразі для стабілізації треба ухвалити 49 законів. «Це дозволить значно знизити ризик того, що наступного року ми зіштовхнемося з кризою неплатежів», – зазначив бютівець Сергій Терьохін. Зокрема, він пропонує до 2010 року накласти мораторій на будь-яке оподаткування грошових переказів з-за кордону в Україну; обмежити виплату зарплати та премій членам правління банків, які залучили стабілізаційний кредит від НБУ; до 2010 року встановити маржу коливань між купівлею та продажем валюти в розмірі 5%.
Напруженого бюджетного процесу цьогоріч, напевне, вдасться уникнути. Бо Бюджет-2009 не буде розроблений та ухвалений у визначений термін. Наразі законопроект за авторством Кабміну перебуває на розгляді в профільному комітеті ВР. Згідно з бюджетним кодексом до 20 жовтня Рада мусить розглянути проект Бюджету в першому читанні. А до 1 грудня країна має отримати головний кошторис на наступний рік. В іншому випадку житимемо в новому році за минулорічним Держбюджетом. І так доти, доки Рада не збереться й не ухвалить новий. Сьогодні важко спрогнозувати, коли це може статися. Хоча ця проблема традиційна. Вчасно Бюджет у нас не ухвалювали майже ніколи.
Ще один важливий чинник – Євро-2012. Наразі в законодавчому просторі України є лише один закон, який свідчить про те, що за три роки в нашій країні відбудеться Чемпіонат Європи з футболу. У квітні парламент ухвалив Закон «Про організацію та проведення фінальної частини Чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні», яким окреслені головні принципи та поняття проведення Чемпіонату, а також частково прописані повноваження органів влади в питаннях підготовки. Й усе. Низка законів, які наразі є проектами, лежать у комітетах ВР, у Кабміні, в профільній Національній агенції. Мова йде передусім про закони, які створили б сприятливі умови для інвесторів, – без цього не буде ані готелів, ані доріг, ані аеропортів. Проте міністр у справах сім’ї, молоді і спорту Юрій Павленко налаштований оптимістично. «Всі необхідні документиухвалює президент та Кабінет Міністрів, – розповів Тижню пан міністр, який також є заступником голови «єврівського» оргкомітету. – А закони щодо інвесторів… Вони, звичайно, не завадили б. Але багато інвесторів уже вкладають гроші й працюють. Законопроекти ж наразі накопичуються. Ухвалимо їх навесні».
СПРАВА ЧЕСТІ
Крім справді нагальних речей на кшталт Бюджету чи антикризових законів, є питання, принципові для країни. Саміт НАТО, який відбудеться в грудні, розглядатиме надання Україні ПДЧ (План дій щодо членства в НАТО). Минулого разу, напередодні квітневого саміту в Бухаресті, українська верхівка активно готувалася до саміту. Влада демонструвала небачену єдність, і президент, прем’єр та голова ВР навіть написали «лист трьох», у якому лідери країни нібито просилися в НАТО. Тепер українські політики слово «ПДЧ» взагалі не згадують. Євроінтеграція начебто є стратегічним напрямом нинішньої влади, однак її легко віддають у жертву короткотерміновим політичним інте ре сам: розпад демократичної коаліції у найневдаліший час, перед самітом НАТО – останній тому приклад.