У випадку об’єднання Національного університету «Львівська політехніка» та Львівського державного інституту новітніх технологій та управління ім. В. Чорновола можна говорити про вливання одного навчального закладу в структуру іншого, більш поважного вишу. Тож суть освітньої реформи на цьому прикладі полягає в перейменуванні та пересуванні меншого вишу під більшу парасольку без особливих структурних змін.
Як розповів Тижню ректор Національного університету «Львівська політехніка» Юрій Бобало, про необхідність «вливання» мова зайшла ще рік тому. Відбулася зустріч двох очільників ВНЗ з ініціативи ректора Інституту новітніх технологій та управління ім. В.Чорновола Василя Когута. «Ми зустрілися, переговорили щодо об’єднання [двох закладів]. У таких випадках завжди запитую себе: кому це вигідно? Я взяв аркуш паперу, розділив його на дві колонки: плюси та мінуси, запропонував ректорові заповнити, що позитивне і що негативне він бачить у приєднанні, а потім сам заповнив. Плюсів виявилося набагато більше, – каже Юрій Бобало. – Пізніше була зустріч із колективом Інституту [ім. Чорновола], адже будь-яке об’єднання відразу насторожує людей. Кожного цікавить, чи його місце залишиться. Тож, обговоривши всі питання, одноголосно було прийнято рішення про злиття».
Як запевнив ректор НУ «Львівська політехніка», не відбулося ніяких революційних змін щодо працівників Інституту, який «влився»; всі зміни відбувалися по взаємній згоді із завідувачами кафедр та з виконувачем обов’язків в Інституті новітніх технологій та управління ім. В.Чорновола, причому колишній ректор цього навчального закладу працює професором університету. Проблему однакових кафедр у вишах вирішено за рахунок об’єднання, інші кафедри Інституту виконують функції, які мали дотепер. Виняток мав лише юридичний факультет, який був у Інституті імені Чорновола. Його перетворили на Інститут права і психології, оскільки в «Львівській політехніці» такого не було. Скорочень викладачів також практично не проводили.
Читайте також: З 854 вишів в Україні має лишитися 90
У зв’язку з переведенням студентів одного вишу в інший Політехніка не влаштовувала додаткових перевірок знань, не вимагали ліквідації академзаборгованості чи академрізниці. Вони були студентами Інституту, а стали студентами «Львівської політехніки». Розмір оплати за навчання для комерційних студентів Інституту після переведення в структури Львівської політехніки залишився на тому ж рівні. Вони проживають у гуртожитках, де й жили раніше. Майже всі студенти навчаються у тому ж корпусі, де навчалися досі, за винятками – об’єднаних кафедр та юристів.
Самі ж опитані студенти колишнього Інституту задоволені можливістю відтепер навчатися у «Львівській політехніці», що випала їм як подарунок. Адже дехто з них намагався й так до неї вступити, але не пройшов. Втім, можливо, ця обставина ще дасть про себе знати під час сесії.
Тож з 1 вересня Політехніка, маючи понад 34 тис. власних спудеїв, поповнилася близько двома тисячами студентів з Інституту новітніх технологій та управління ім. В.Чорновола. Проте фактично таке вливання, окрім номінального зменшення кількості ВНЗ, наразі нічого не змінює. Хіба окрім того, що відтепер «Львівська політехніка» також почне випускати юристів.