Організація конференції відбулася в найкращих традиціях жанру, фактично під патронатом уряду Азарова–Арбузова. Для виступів на панельних дискусіях мобілізували добру половину Кабінету Міністрів – від прем’єр-міністра Микола Азарова та першого віце-прем’єр-міністра Сергія Арбузова до міністрів. Вони ретельно зачитували вже трохи набридлі українському слухачеві доповіді про покращення стану економіки й начебто з усією уважністю вислуховували контраргументи поважних гостей (навіть коли іноземці говорили з ними англійською – дарма, що більшість українських урядовців нею не володіють).
До речі, судячи з промов, гості адекватніше оцінюють становище України (як-от колишній віце-прем’єр-міністр Республіки Польща Лєшек Бальцерович, екс-президент Європарламенту Пет Кокс, керівник проекту секторної конкурентоспроможності для України в ОЕСР Габріела Міранда, президент Американської торгової палати Хорхе Зукоскі та інші).
Тож, попри заявлену мету конференції – налагодити конструктивний діалог між владою та бізнесом, є підстави сумніватися, що саме цього дуже хотів уряд і що він почув підприємців. Урядовці маніпулювали цифрами і в своїх доповідях, і в роздаткових матеріалах. Наприклад, кілька разів ішлося про зростання ВВП України у 2010–2012 роках на 9,7%, але ніхто не згадав про нульове зростання у 2012-му та падіння протягом останніх трьох кварталів.
Міністри не раз наголошували на зростанні зарплати та роздрібної торгівлі, але дружно мовчали про падіння промисловості, транспортної галузі, будівництва тощо. Урядовці широко розрекламували зниження кількості податків і податкових ставок (податок на прибуток – з 25% до 16%, ПДВ – з 20% до 17% за період 2010–2014 років), але ніхто не згадав, що реальний фіскальний тиск зріс, адже відношення доходів Зведеного бюджету України до ВВП збільшилося з 29,1% 2010-го до 31,6% 2012-го. Про це, зокрема, промовисто свідчить податковий індекс Європейської бізнес-асоціації (EBA), який фіксує погіршення ситуації у фіскальній сфері. Згідно з результатами третьої хвилі опитування EBA, представленого під час бізнес-конференції, у IV кварталі 2012 року та I кварталі 2013 року загальний показник податкового індексу становив 2,32 бала за п’ятибальною шкалою.
Попередній індекс був на 0,1 бала вищим. На зниження індексу, кажуть в EBA, вплинули непередбачуваність податкового законодавства, посилення фіскального тиску та складнощів з поданням звітності та сплати податків. Тиск виражався, зокрема, у пропозиції 77% компаній сплатити податки авансом. Обтяжливі перевірки торкнулися 30% підприємств, а упереджені рішення судів чи податкових органів – 35%.
Натомість практично всі урядовці змальовували ситуацію в економіці лише в світлих тонах. Тож склалося враження, що вони ставляться до інвесторів як до мішків із грошима, яким можна легко навішати локшини на вуха. Азаров, Арбузов, головний податківець країни Олександр Клименко та інші урядовці запевняли інвесторів, що ставки податків будуть лише знижуватися, уряд почне масштабну боротьбу з рейдерством, а Україна через кілька років увійде в перші десятки глобальних рейтингів конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості. «Протягом останніх трьох років ми все це чули вже не раз, але ситуація в бізнесі й далі погіршується, – зазначив у кулуарах один з учасників конференції. – Зрозуміло, що цільовою аудиторією для пафосних заяв міністрів були ті, хто вперше має справу з Україною. Але невже влада думає, що у світі хтось вкладає мільярди без ґрунтовного аналізу інформації з незалежних джерел?»
Уряд так хотів продемонструвати важливість цього заходу, що сам прем’єр-міністр вирішив очолити неофіційну частину конференції. Зокрема в її програмі було аж два розважальні заходи під патронатом Азарова: «Урочистий прийом для учасників форуму ABC: Ukraine & Partners від прем’єр-міністра України Миколи Азарова» з музичним супроводом оркестру «РадіоБенд Олександра Фокіна» та Злати Огневич, а також «Діловий сніданок за участю прем’єр-міністра України Миколи Азарова та топ-менеджерів провідних інвестиційних, фінансово-банківських і бізнес-структур». Це нагадало практику постсовкових дев’яностих, коли потенційних інвесторів возили по заводах і всіляко розважали, доки вони не стануть «тепленькими» і не вкладуть свої гроші у проекти, від яких через кілька місяців не залишиться й сліду.
Словом, конференцію було організовано на високому рівні. Годі сумніватися в її необхідності, адже наразі інвестиції, передусім іноземні, – це єдиний спосіб, яким не лише можна залатати поточні діри в бюджеті та платіжному балансі, щоб уникнути системних обвалів секторів економіки України, а й поставити країну, економіку, суспільство на шлях довготривалого стійкого розвитку. Однак кореспондент я залишився переконаним, що організатори все ж таки викинули гроші на вітер. Уряд Азарова, навіть розбавлений «молодореформаторами», продовжує жити у своєму паралельному світі, не чуючи бізнесову та міжнародну спільноти. Тож навряд чи можна чекати від нього об’єктивного аналізу ситуації та розуміння того, що потрібно робити далі з економікою, яка чимдалі більше заглиблюється в рецесію.