Міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан заявив у вівторок на слуханнях у Комітеті закордонних справ Національної Асамблеї Франції, що офіційне визнання Москвою двох сепаратистських зон на сході України, на Донбасі, було б «агресією без зброї». «Якби це було реалізовано, це була б неможлива ситуація, це було б замахом на суверенітет і цілісність України», – цитує міністра Ле Дріана інформаційне агентство AFP.
«Щоб вийти з українскої кризи, Байден може запропонувати секретну угоду Путіну, – пише французьке інтернет-видання Slate.fr. – Давніше так вчинив Джон Фіцджеральд Кеннеді в 1962 році… Президенти Джо Байден і Владімір Путін кажуть про можливість дипломатичного рішення, яке дало б Путіну рятівний вихід із створеної ним кризи. Питання полягає в тому, чи зможуть та чи схочуть вони досягти взаємоприйнятної угоди, з огляду на всі щільно переплетені та суперечливі інтереси, що стоїть за цим конфліктом». Медіа посилається на пресконференцію радника Путіна Юрія Ушакова, який зазначив, що існує «безліч питань, з яких ще треба попрацювати, та згадав про низку дипломатичних компромісів, не вдаючись у деталі. Він поскаржився, що Захід ігнорує головну вимогу Путіна — ніколи не приймати Україну до НАТО».
Читайте також: Від «фінляндидації України» до лаштування «внутнішньої політичної зброї». Як французька преса коментує візит Макрона до Москви
Slate.fr повертається до історичного прикладу з подіями на Кубі в 1962 році: «Навіть через тридцять п’ять років після того, як усі секретні документи і записи Білого дому були розсекречені, лише небагато істориків і практично жоден журналіст не розуміють, як цю кризу було вирішено». Згідно з публікацією медіа, спочатку йшлося про те, що Хрущов забере російські підводні човни, якщо США виведуть свої подібні з територіальних вод Туреччини. Пропозицію було відкинуто, натомість проголосили, що СРСР виводить човни в обмін на обіцянку США «ніколи не захоплювати Кубу». Ця угода перебувала під грифом секретності до 1982 року. «Домовленість з Хрущовим, імовірно, дозволила Кеннеді уникнути Третьої світової війни, – вважає Slate.fr. – Яке це має відношення до української кризи 2022 року? Путін запропонував вихід – не приймати Україну в НАТО – яке всі, включно з Байденом, називають неприйнятним, а водночас визнають, що Україні все одно не вийде приєднатися до НАТО найближчим часом. Найпростіше було б, щоб Байден погодився на пропозицію Путіна. Але тоді виникають три проблеми. Перш за все, це неможливо виконати; навіть якби Байден хотів, немає можливості назавжди перекрити Україні шлях. По-друге, це був би кінець американського впливу у світі; всі інші союзники незабаром шукатимуть собі нового захисника. Навіть Джон Кеннеді в 1962 році знав, що не може відкрито прийняти пропозицію Хрущова. Він повинен був тримати це в таємниці (навіть збрехав своєму попереднику Дуайту Ейзенхауеру, коли повідомив колишнього генерала, що криза закінчилася без жодної таємної угоди)».
Slate.fr припускає, що Байден міг би спорядити до Путіна таємного емісара. «На цю роль добре підійшов би директор ЦРУ Вільям Бернс. Він міг би запропонувати наступне: Україна не вступить до НАТО, доки Байден при владі; з прагматичної точки зору, це максимум, що може обіцяти президент. Однак він може додати, що якщо Путін оприлюднить обіцянку, угода втратить чинність – він навіть може бути впевнений, що Україну приймуть до НАТО вже наступного тижня. Крім того, Бернс може додати, що якщо Росія виведе свої війська з України і поверне їх на свої бази, Байден зробить все, що пропонував під час попередніх переговорів, і зробить різні кроки для відновлення довіри між двома країнами та стабілізації їхніх відносин», – припускає часопис.
Щоденна газета Le Figaro публікує 16 лютого ексклюзивне інтерв”ю з Генеральним Секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом. «Поки що ми не бачимо жодних ознак російської деескалації, – зазначив він. – Але, звичайно, ми будемо уважно стежити за тим, що вони роблять. Ми запрошуємо росіян відвести свої сили від українського кордону. У той же час ми бачимо з російської сторони ознаки готовності продовжувати дипломатичні зусилля. Ситуація спонукає нас бути обережними оптимістами. У будь-якому випадку, розгортання навколо України все ще є масовим і безпрецедентним. Росія завжди може почати атаку в дуже, дуже короткий термін. Ця ситуація дуже серйозна. Ми готові до дипломатичних зусиль. Ми направили для обговорення в Росію свої пропозиції».
Читайте також: Емманюель Макрон у Москві. Не стати Саркозі
«Вторгнення в Україну чи ні, але Путін має стратегічні цілі, одна з яких – принизити або висміяти Захід, – пише на сторінках Le Point французький філософ та письменник Бернар-Анрі Леві. – Ніхто не знає, чи нападе Путін на Україну, але всі знають, що Путін не любить демократію, не тільки у себе вдома, але й у себе за дверима».
«Російські військові навчання залишають актуальною загрозу вторгнення, – зазначає щодення газета La Croix. – Щоб уникнути збройного конфлікту, останніми тижнями активізувалися дипломатичні зусилля… Росія повідомила про завершення частини навчань. Російське телебачення показало нічні знімки нескінченного потяга з бронею, що перетинає міст через Керченську протоку, побудований на великі кошти Росією для з’єднання Криму з територією Росії. Європейці та американці все ще чекають доказів великого виведення російських військових та висловлюють обережний оптимізм. Росія не уточнює масштаби чи терміни цього виведення. Згідно з західними джерелами, на кордонах України розміщено понад 100 тисяч військових із великою кількістю важкої техніки. А важливі російсько-білоруські маневри тривають до 20 лютого в Білорусі, проросійській сусідці України».
Часопис цитує Жозепа Борреля: «Росія грає на контрастах. Одного дня вона нам каже, що все можливо, що повернеться за стіл переговорів, а наступного – відправляє ескадру до Чорного моря». Європейська дипломатія не поспішає з висновками, повідомляє La Croix 16 лютого.
«Війни рідко починаються в середу», – із таким заголовком (що є уривком із коментаря посла Росії в ЄС) з’явилася публікація вранці 16 лютого у німецькому виданні Die Welt.
Видання у публікації аналізує плани НАТО у зв’язку із тим, що Росія не зменшує кількість військ на кордонах з Україною. «Тепер у Альянсу нові плани. Вони мають бути прийняті на зустрічі міністрів оборони НАТО цього тижня. Вони можуть ще більше розпалити конфлікт з Москвою найближчими днями, з російської точки зору це відкрита провокація. Тому що тепер Альянс також хоче посилити свій південно-східний фланг», – пише Die Welt.
Підставою для таких дій НАТО є внутрішній аналіз, згідно з яким «Чорноморський регіон вважається особливо сприятливими воротами для російських військ. Зокрема, метою є розміщення в Румунії від 1000 до 1200 важкоозброєних солдатів під керівництвом Франції, які будуть змінюватися кожні шість місяців», – зазначає видання.
Солдати НАТО найближчим часом також будуть розгорнуті в Угорщині, Словаччині та Болгарії. Видання називає такі дії «сміливим кроком», однак каже, що це повна протилежність того, чого вимагає Росія. «Нова стратегія НАТО, ймовірно, призведе до гнівних протестів у Москві. Експерти побоюються, що це навіть може стати приводом для війни для президента Росії Владіміра Путіна», – пише Die Welt.
«Чого хоче Путін?» – з таким формулюванням у заголовку вийшов матеріал Пола Кірбі на BBC. Більшість тексту – знайома українському чиачеві оповідь про розвиток і обставини нинішнього загострення між Росією та Україною, а ширше – Заходом. Однак наприкінці автор міркує про потенційну можливість угоди сторін.
«Потенційна угода мала б охоплювати як війну на сході України, так і ширші питання безпеки», – йдеться у тексті.
«Вказівкою на те як Захід може бачити ширшу угоду щодо безпеки з Росією, може стати витік документа, надісланого до Москви з США та НАТО (відповіді на російський ультиматум – Ред.). У ньому США заявляють, що готові розпочати переговори щодо обмеження ракет малої та середньої дальності, а також запропонувати переговори щодо нової угоди про міжконтинентальні ракети. Вашингтон також надасть запевнення, що в Польщі чи Румунії у нього немає крилатих ракет у рамках «механізму прозорості», а Росія надасть запевнення щодо двох російських ракетних баз».