В попередньому огляді із прогнозованим загостренням епідеміологічної ситуації навколо пандемії COVID-19 на Донбасі, Тиждень згадував про синхронізацію намірів провести військовий парад 24 червня одночасно у ОРДіЛО та РФ. За два-три тижні можна буде фактично оцінити наслідки цього параду «побєдобєсія». А поки на окупованих територіях українського Донбасу тривають абсурдні масштабні мілітарні приготування під керівництвом російських кураторів, то паралельно спостерігається загострення соціально-економічної ситуації. Це поєднується із зростанням протестних настроїв серед гірників та репресіями, які грубо порушують права людей. Фактично працівників шахт тримають у заручниках, безоплатно використовуючи їхню працю та вдаються до катувань та викрадень тих, хто намагається долучитись до мирного протесту.
Нова хвиля шахтарських протестів на Луганщині
Тільки в травні встигли вщухнути страйки шахтарів на підприємстві «Ніканор-Нова» в місті Зоринськ, як в червні на окупованій частині Луганської області почало набирати оберти соціальне невдоволення серед працівників інших шахт. Так, 5 червня колектив шахти «Комсомольська» у місті Антрацит оголосив про страйк. Більше сотні гірників відмовилися підніматися із забою поки не буде погашена заборгованість по зарплатні. Представники окупаційної адміністрації підконтрольного Росії бандформування «ЛНР» намагалися заспокоїти шахтарів обіцянками про погашення частини заборгованості, проте, це ніяк не вплинуло на зупинення страйків.
7-8 червня у містах окупованої частини Луганщини почали з’являтись відповідні листівки.
Станом на 10 червня під землею залишаються близько 120 гірників, а на території підприємства також перебувають їхні родичі та колеги. Крім того шахтарі оголосили про голодування.
Інсайдери міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm з окупованих територій повідомляють, що в містах Ровеньки та Лутугине також є ознаки приготування до протестів. В той час як в Антрациті у межах підготовки до скорочення вугільної галузі, окупанти з двох наявних шахт одну (N23 «Партизанська») планують закрити, а другу («Комсомольська») – реорганізувати, підпорядкувавши її Ровенькам, значно зменшуючи при цьому заробітну платню та заморожуючи борги за попередні періоди.
Читайте також: Наукове шахрайство, донорство крові та новий тест – огляд наукових новин про коронавірус
Але в деяких районах Луганщини окупаційна влада діяла на випередження: був відключений доступ до соцмереж та телефонний зв’язок, місцевим ЗМІ заборонили згадувати про страйки. 7 червня в Антрацитівському районі та Ровеньках, посилаючись на поновлення карантину через пандемію COVID-19, закрили автобусне сполучення між містами, а жителям рекомендували самоізолюватись. Це дивним чином співпало з мапою поширення протестів шахтарів. Але не варто очікувати озброєного бунту. На відміну від кліше російської пропаганди про «шахтарів-ополченців» переважна більшість гірників не брала в руки зброю ні в 2014, ні пізніше. А озброєння та техніку постачала і продовжує постачати Російська Федерація, тож ніяких танків, гаубиць чи іншої зброї в шахтах Донбасу знайти не вдасться. До лав окупаційних сил та бандформувань «ЛНР» і «ДНР» на Донбасі увійшли здебільшого маргінально налаштовані особи, авантюристи та криміналітет, який звик до легких грошей і бандитизму. Гірники ж в свою чергу продовжували працювати і виконувати роботу до якої звикли.
Повідомляється, що наразі гірники вирішили звернутись по допомогу до ФСБ РФ та Слідчого комітету РФ. Про деталі та жахливі репресії проти шахтарів Луганщини написали 9 червня вже російські регіональні видання (архів). Вони повідомили, що 7 червня, так званим «міністерством держбезпеки ЛНР» були викрадені 14 шахтарів і активістів профспілки гірників, які займалися організацією мирних страйків. Викрадених катували з метою з'ясування всіх причетних до акцій протесту.
В ніч з 7 червня на 8 червня 2020 року було викрадено ще семеро людей, серед яких були і жінки. Нічні арешти пройшли в містах: Сорокине (Краснодон), Хрустальний (Красний Луч), Ровеньки та інших населених пунктах. Найчастіше арешти виглядали немов викрадення, бо бойовики не показували жодних документів чи рішень навіть окупаційних «судів ЛНР», вони просто забирали людей та вилучали їх телефони і комп’ютери без пояснень.
8 червня о 22:00, у місті Антрацит, де на шахті "Комсомольська" більше сотні гірників страйкували під землею, було тимчасово відключено подачу електроенергії, внаслідок чого була зупинена вентиляція і водовідведення. Ці дії могли призвести до масової загибелі шахтарів, що страйкували. Співголова профспілки шахтарів Донбасу Олександр Васьковський також розповів про 22 заарештованих працівників шахти, чиє місцезнаходження в даний час невідомо. За його словами, недоторканність всіх, хто підтримує страйк була однією з вимог шахтарів.
Читайте також: Поклоніння портретам. Чому українська медицина неефективна
Варто нагадати, що більшість з перелічених шахт, на яких зараз спостерігаються соціальні проблеми ще станом на 2015 рік згідно довідки, яку підготували в Міністерстві енергетики Російської Федерації у січні 2016 року, були цілком рентабельні та у робочому стані. Ці шахти не входили до «зони ризику підвищеної соціальної напруги», яку окреслили аналітики Міністерства енергетики РФ на відповідній мапі. Шахти окупованої частини Луганщини на відміну від Донеччини здебільшого були позначені зеленим кольором, тобто такими, які працюють та не плануються до ліквідації.
А як «зона підвищеної соціальної напруги» були визначені території навколо Донецька, Горлівки, Єнакієво та Макіївки. Проте, звідти поки не чути про масові протести або страйки шахтарів, хоча не минається без трагічних подій і на тих окремих шахтах Донеччини, які позначені на мапі зеленим, як ті, що не плануються до закриття. Так 6 червня у шахті "Холодна балка" в місті Макіївка відбувся обвал, в результаті якого один гірник загинув, а ще один був травмований та доставлений у шпиталь. Паралельно з цим, 6 червня, обвал гірської породи стався і на іншій шахті – «Комсомолець Донбасу» у місті Хрестівка (Кіровське), там один шахтар також отримав травми.