Серед переваг новітніх мусейонів — аудіогіди різними мовами, що дають змогу відвідувачу не чекати, коли набереться екскурсійна група, а ознайомлюватися з експозицією зручним для себе темпом. До того ж індивідуальний звуковий провідник дає змогу насолоджуватися міськими вулицями й пам’ятками, ріками, каналами, озерами, парками, палацами, фортецями тощо. Довгий час за межами України українська зовсім не була представлена серед мовних опцій, які пропонували вояжерам. Натомість російська здобула визнання як одна з міжнародних мов туристичної галузі.
Уперше виправити ситуацію спробував активіст В’ячеслав Редько, який у 2015 році створив волонтерський проєкт Guide-UA («Подорожуємо українською»). Ініціативу послідовно підтримували представники вітчизняного дипкорпусу. Спершу українську вдалося додати до аудіодоріжок у туристичних автобусах Праги, Відня, Таллінна, Вільнюса, Риги, Варшави, Амстердама й Берліна. Згодом волонтери «українізували» туристичні принади Стамбула — храм Ая-Софія й палац Топкапи. Окремо до шляхетної справи долучалися представники діаспори. Так за сприяння Товариства української культури в Угорщині аудіопомічник з’явився у трьох туристичних атракціях Будапешта.
Читайте також: Спадщина під ударом
Перша спроба державних інституцій (Національний музей історії України та Національна радіокомпанія) самостійно запустити закордонні аудіогіди виявилася невдалою. Задум зі створення двох українських аудіогідів у музеях Будапешта, анонсований у червні 2016 року, реалізувати не вдалося. Проте за два роки своєрідну українізацію музеїв Європи за підтримки МЗС ініціював Український інститут. Для популяризації та розширення поля використання української мови за кордоном стартувала програма «Українські аудіогіди в провідних музеях світу». Упродовж 2019-го українська з’явилася в Національному музеї у Варшаві, Музеї історії польських євреїв POLIN та віденському палаці Бельведер. За оцінками Українського інституту створення одного аудіогіда обійшлося від €2 тис. до €10 тис.
У вересні 2019 року проєкт здобув підтримку на найвищому рівні. Відсутність української серед одинадцяти мовних опцій нью-йоркського Метрополітен-музею спонукала Олену Зеленську взяти аудіогідизацію під свій патронат. Варто сказати, що справа поширення українських звукопомічників значно пришвидшилася. Нерідко аудіогіди є обов’язковим пунктом програми закордонних візитів шостого президента, де їх урочисто запускають або домовляються про появу в майбутньому. Аудіогід номер один, створений за підтримки першої леді, з’явився 9 червня 2020 року у віденській галереї Альбертіна. Нині під патронатом Олени Зеленської за кордоном впроваджено 22 аудіогіди, з них сім у Туреччині, три в Австрії, два в Литві та по одному в Казахстані, Швеції, Данії, Вірменії, Азербайджані, Франції, Італії, Чорногорії, Латвії й Узбекистані. Порівняно успішніше просування на турецькій землі завдячує підтримці проєкту з боку тамтешньої першої леді Еміне Ердоган. У найближчих планах української сторони — аудіогіди в лондонському Тауері, музеях Ватикану, меморіалі Голокосту Яд-Вашем, пекінському палацовому комплексі Заборонене місто. Вочевидь, далі слід працювати над упровадженням українського аудіосупроводу в об’єктах, що належать до світових рейтингів найвідвідуваніших музеїв (індекс TEA/AECOM), художніх експозицій (за версією часопису The Art Newspaper) і пам’яток (за оцінкою ALVA).
Читайте також: Час підтримати Сакартвело!
Поширення аудіогідів у закордонних музеях і пам’ятках насамперед орієнтоване на українських туристів, трудових мігрантів і представників діаспори. Але також це інструмент культурної дипломатії та один зі способів просування української мови у світі. Водночас розповсюдження за кордоном аудіогідів українською мало б викликати зростання кількості іншомовних відповідників в Україні. У вітчизняних реаліях досягти цього непросто, але починати роботу треба. За підтримки першої леді аудіогід шведською з’явився в музеї Полтавської битви. Поступово іноземний звукосупровід впроваджують коштом грантів УКФ і на мобільних додатках (izi.Travel, Агов, Аудіогід Львовом від Any tape tour). Унікальним є вітчизняний рекорд, зафіксований 2 червня 2021 року. Тоді Національний музей Голодомору-геноциду оголосив, що аудіоекскурсії доступні 33-ма мовами. Над перекладом і записом півтора року працювали 135 осіб з 20-ти організацій.
Для підвищення туристичної привабливості вітчизняних пам’яток необхідно чітко зважати на попит та ймовірні перспективи. Але також варто орієнтуватися на україноцентричність оповіді, а не відтворення застарілих або чужих наративів.