Точність, ясність, виняткова доброзичливість і разом з тим — принциповість у висновках. Письменник та політолог, менеджер однієї з великих міжнародних компаній та викладач… Творчого доробку Лорана Шамонтена, якому випало прожити лише 55 років, вистачило б не на одне життя. Його інтерв’ю, приурочені, здавалося б, до конкретних подій, містять глибокі узагальнення, що не втрачають актуальності й сьогодні.
“Україна залишається демократичною державою, яка гостро бажає змін, – зазначив політолог в одному з інтерв’ю Тижню. – Це, звичайно, унеможливлює ймовірне зближення Києва з Москвою. Для будь-якого українського лідера орієнтація на Європу є, на мою думку, єдиною реалістичною опцією.” Лоран Шамонтен був одним з небагатьох французьких дослідників, хто зміг не лише розібратися з визначальними періодами української історії, особливостями культури та нюансами сучасної політики. Він мав дар бачити глибинні рушійні механізми, що визначають шлях окремих держав, у кожної – свій.
“Простір є одним з самодостатніх факторів історичного розвитку, – пояснював Лоран в іншому своєму інтерв’ю сайту Diploweb.com. – Росія є глибоко континентальною державою, оскільки це — аграрна цивілізація, що утворилася в стратегічній зоні кочовників, які підкорили її в період між 1240 та 1480 роками. Постійна загроза внутрішнього розколу та політичні форми, успадковані від монголів не обіцяють, м’яко кажучи, появи цивілізації компромісу. Історія розвитку імперії від часів Московського князівства — це безроздільне самоствердження. Росія зовсім не позбулася ностальгії за патріархальною імперією — системою, що досягла апогею за царювання Петра Першого, за якого країна та її мешканці вважалися власністю суверена… Росія бачить в Україні загрозу безладу.”
Читайте також: Бацила неспокою. Що українці думають про загрозу COVID-19 і спроможність влади їй протидіяти
Лоран Шамонтен народився 1964 року в Марселі. У 1987‑му закінчив Вищу політехнічну школу (Франція). У 1989-му отримав диплом Вищої національної школи статистики та економіки. З 2008 до 2011 року працював в Україні, був радником з виробництва генерального директора “ АрселорМіттал Кривий Ріг”. Його книги «Імперія без меж — влада та суспільство в Росії» («Empire sans limites – Pouvoir et societe dans le monde Russe», 2014) та «Україна та Росія: щоб зрозуміти, повернемося до Маріуполя» («Ukraine et Russie: pour comprendre», 2016) допомагають франкомовній аудиторії зрозуміти, що насправді відбувається на європейському Сході. Якісний, глибокий політичний аналіз Шамонтена впевнено розвіює численні романтичні міфи про “російську загадковість”, яких не бракує у французькій колективній свідомості.
“Треба визнати: Франція має суттєву прогалину в розумінні реалій Східної Європи, – відверто визнав Лоран в інтерв’ю Тижню. – На те є кілька причин. Насамперед революція 1917 року припинила існування потужної французької громади в Росії. Це мало суттєві наслідки в тому сенсі, що РФ географічно віддалена від Франції, й ми стали гірше її знати. Ця спадщина сприяє певній наївності і щодо Кремля, і щодо десятирічь домінування ідеології Комуністичної партії; навіть сьогодні, коли кажеш, що СРСР захопив Східну Європу, наражаєшся на дискурс про Росію — нашого партнера у звільненні континенту…
Варто додати до цього, що і Росія, і СРСР були для Франції певною противагою в протистоянні з Німеччиною від часів альянсу 1894-го до 1945-го… Загалом французькій суспільній думці складно сприймати Росію як потенційно ворожу державу та зрозуміти процеси розпаду СРСР, які ми спостерігаємо з 1991 року, бо вона до цього не підготовлена. У людей часто виникає спокуса в усьому, що стосується відносин із Росією, — країною, яку погано знають, — перекласти відповідальність на Сполучені Штати. Це специфічно французька особливість, що виявляє себе як у неувазі до того факту, що американці відносно втратили інтерес до європейської та близькосхідної проблематики, так і в недооцінці дестабілізаційного потенціалу Кремля."
Лоран Шамонтен був одним з небагатьох політологів, хто ніколи не мав ілюзій щодо потенціалу Мінських угод. "Донецька та Луганська «республіки» є насправді креатурами російських силових структур, – казав він Тижню в 2016 році. – Логіка, що випливає з цього, така: Москва шукає можливостей для дестабілізації України, щоб завадити їй модернізуватися. Що більше віддаляється Україна від моделі безвідповідальної, корумпованої, олігархічної держави, то очевиднішими, на контрасті, стають усі ті характеристики в Росії. Саме це пояснює агресивність Кремля.
Такий контекст не дає підстав сподіватися від мінських угод можливості посприяти відчутному прогресу в глобальному врегулюванні. Вони допомагають визначити межі санкцій та зменшити, недостатньо, інтенсивність протистояння. Нічого більше."
Читайте також: Природне походження, котики і причини високої заразності: огляд наукових статей про коронавірус
В умовах гібридної інформаційної війни, яку Москва здійснює не лише проти України, але й цілого вільного світу, Лоран Шамонтен був одним з тих політологів, хто успішно протистояв російській пропаганді. "Він умів робити дуже цінну, хоча й нерентабельну справу: виявляти та розбирати на складові російську дезінформацію, що потрапляла до публічних виступів, зокрема у Франції," – згадує директор сайту Diploweb.com П‘єр Верлуїз. Шамонтена слухали та чули французькі науковці, політики, громадські активісти.
Світла душа, ясний розум, бездоганна репутація в дослідницьких колах… Таких друзів в України зовсім мало. "Смерть Лорана – грандіозна втрата, – каже Ольга Герасименко, голова паризької асоціації "Українські перспективи". – Він дозволив зробити великий крок до кращого розуміння України у Франції, він показав шлях, яким пішли інші. Знайомство з цією людиною надає сили вірити, що світ може стати кращим". Філософ Філіп де Лара згадує: "Лоран володів унікальним мистецтвом зберігати спокій навіть під час дуже жорстких дебатів. Його неможливо було дестабілізувати провокаційними репліками. Ресурс його спокійної сили – довіра до аргументів та фактів. Нам залишилися його книги, але бракуватиме голосу."
Наша остання розмова з Лораном відбулася в стінах Українського культурного центру. Говорили про подібність процесів під час руху "жовтих жилетів" у Франції та останньої президентської кампанії в Україні. "Комунікаційні механізми, безперечно, схожі, – замислено зазначив Лоран. – Вони базуються на загальній недовірі суспільства до політиків, живляться з атмосфери тотальної невпевненості, в якій мусить жити сучасна людина, не готова до таких умов. Класичне виховання не готує до того складного глобалізованого контексту, в якому проста людина не знаходить, за що зачепитися. Вона протестує люто, наосліп, ірраціонально, щойно знайде до цього привід. Світові знадобляться час та мужність, щоб прийняти реальність такою, як вона є.”
Лоран Шамонтен боровся з онкологічним захворюванням з літа минулого року. COVID-19 вразив його під час перебування в одній з паризьких лікарень. Поєднання двох хвороб виявилося фатальним. Численні друзі запам’ятали його щедрим та врівноваженим, мудрим та вірним собі, проникливим та послідовним.