20 лютого 2019 року виповнюється п’ять років від дня масових розстрілів учасників Революції гідності у центрі Києва. У період 18-20 лютого 2014 року у середмісті загинули близько ста осіб, сотні отримали поранення. Цього дня, згідно з указом президента від 2015 року, в Україні відзначають День Героїв Небесної Сотні, згадують подвиг учасників революції та увічнюють пам'ять загиблих на Майдані.
Упродовж п’яти років в різних містах України були встановлені численні монументи, пам’ятники та пам’ятні дошки загиблим активістам. На їхню честь у різних містах України перейменували низку вулиць, проспектів і площ. Утім, на самому місці подій Революції гідності, – київському Майдані, ще досі немає повноцінного меморіального комплексу.
Тиждень.ua вирішив дізнатися, як просувається спорудження пам’ятного комплексу Героїв Небесної сотні та створення Музею Революції гідності.
Про ідеї та складнощі, що виникли при створенні даних об’єктів розповів в інтерв’ю Тижню генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної сотні — Музею Революції гідності Ігор Пошивайло.
Так, за його словами, ідея, покладена в основу створення музею-меморіалу цілковито протилежна побудові чергового помпезного, мовчазного, гранітного, бронзового чи мармурового «мавзолею» у радянських традиціях. Основна мета створення таких споруд полягала не в збереженні пам’яті про важливу подію, а в насадженні певної ідеології та міфологеми, стереотипів.
Пошивайло пояснив, що в нашому випадку є прагнення створити багатофункціональний музейно-меморіальний комплекс, що увічнить подію (меморіальна зона), а також зона рефлексій і роздумів та музейний простір (у новому розумінні). В останньому буде не лише закарбовано інформацію про подію, тобто минуле, він буде звернутий радше до майбутнього, інтерпретуватиме важливі теми, започатковуватиме дискурс актуальних питань.
Водночас він зауважив, що досі незрозуміло, як розповідати про події Революції гідності, чи вдасться казати правду. «Не зрозуміло, як нам в умовах, коли слідство у справах Майдану не завершене, конструювати свій наратив. Виклик сьогодні — як показувати події Революції гідності. Висвітлювати позиції обох сторін, позиції злочинців і жертв, переможців та переможених? Чорно-білою буде картинка чи все ж таки вдасться показати градацію причетних і долучених», – сказав Пошивайло.
Крім того він, назвав великою проблемою те, що сліди революційних подій зламу 2013–2014 років стрімко зникають із Києва та інших українських міст.
Що відомо про будівництво Меморіального комплексу
У квітні 2017 року за указом президента України почав роботу Організаційний комітет з питань розвитку Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності. У жовтні того самого року на замовлення Міністерства культури України було оголошено міжнародний архітектурний конкурс у двох номінаціях – «Меморіал Героїв Небесної Сотні» та «Музей Революції Гідності».
Територія проектування охоплює алею Героїв Небесної Сотні від майдану Незалежності до вулиці Ольгинської, земельну ділянку на алеї Героїв Небесної Сотні, 3 та частину земельної ділянки на алеї Героїв Небесної Сотні, 4 (місце, де стоїть каплиця Непорочного Серця Марії та українських Новомучеників Української греко-католицької церкви).
Переможця конкурсу проектів майбутнього Меморіалу Героїв Небесної Сотні представили рівно рік тому – 20 лютого 2018 року. Проект-переможець розробили архітектори Ірина Волинець (Львів, Україна) і Марія Поцик (Роттердам, Нідерланди). Він зокрема, передбачає поділ Алеї на кілька частин: самої алеї, пагорбів і парку, де розташовуватимуться символічні монументи.
Центральним місцем меморіального комплексу стане Стела героїв. На таблицях стели будуть написані імена Героїв Небесної Сотні. За задумом авторів, стела є образом протестувальників, що стоять пліч-о-пліч зі щитами.
Архітекторки стверджують, що криволінійний шлях пішої алеї відображатиме шлях України до свободи.
У грудні 2018 року було укладено договір про будівництво Меморіалу Героїв Небесної Сотні з ТОВ «Спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича майстерня "Україна-Реставрація». У міністерстві культури запевнили, що компанія-переможець має досвід виконання таких робіт. 95% їх – це державні замовлення. Вартість будівництва меморіалу оцінена у понад 148 млн грн.
Підготовка до будівництва меморіалу на алеї Героїв Небесної Сотні стартувала 21 січня 2019 року, після того, як представникам національного музею Революції Гідності вдалося досягти домовленості з відділом спеціальних розслідувань Генпрокуратури про те, що підготовка до будівництва на нижньому відрізку алеї не завадить роботі слідчих.
18 лютого міністр культури Євген Нищук заявив, що арешт на проведення робіт в нижній частині алеї Героїв Небесної сотні з облаштування меморіалу пам’яті, накладений Генпрокуратурою України наприкінці 2018 року для забезпечення завершальних слідчих експериментів, можуть зняти до 22 лютого. Меморіальну ж частину пам’ятного комплексу Героїв Небесної сотні планують завершити до Дня Незалежності України. Проте він не виключив можливість затримки завершення будівництва , але наголосив, що в будь-якому випадку меморіальна частина планується саме 2019 року.
Зауважимо, що на алеї Небесної сотні тривалий час був встановлений тимчасовий меморіал. Проте його демонтували та перенесли в інше місце (до розташованої неподалік каплички) на початку листопада 2018 року для проведення експертиз у справах Майдану. Зокрема, слідчий експеримент мав встановити, звідки силовики розстрілювали демонстрантів 20-го лютого 2014 року на Інститутській.
.jpg "Фото: ВВС Україна")
Що відомо про Музей Революції Гідності
У фіналі другої стадії конкурсу, що стосувалася проекту самого "Музей Революції Гідності" — вже з урахуванням вигляду меморіальної частини – змагалися шість проектів. У червні 2018 року повноважне та незалежне журі визначило переможця у цій номінації. Ним став проект "Штурм пагорба" німецького архітектурного бюро Kleihues Gesellschaft von Architekten mbH. Архітектори – професор Ян Кляйгус і Йоганнес Кресснер. Музей розміщуватиметься на Алеї Героїв Небесної Сотні, 3–5, поруч з Жовтневим палацом. Очікується, що будівництво споруди триватиме близько п’яти років.
Зауважимо, що на сьогодні інформаційний центр Національного музею Революції гідності (музей Майдану) працює на двох поверхах у відновленому Будинку профспілок у Києві. У ньому наявна лише незначна кількість зібраних експонатів з близько 2,5 тисяч, які поки зберігаються у фондах інших музеїв і держустанов. Колекція включає аудіо- та відеоінтерв’ю, пам’яткоохоронну документацію, документальні фотографії, книжкові видання. Речову колекцію складено з різних груп, що поповнюють донині, як-от барикадний генд-мейд, предмети самооборони, протестне мистецтво та ін.
Серед раритетів зібрання – арт-інсталяція "Різдвяна шопка", серія живописних полотен "Майбутнє України" (розміром 200х1000), кожне з яких малювали в епіцентрі подій понад сто осіб у Києві, Донецьку та Луганську, прострілений ситілайт-бокс, 40-тонна металева конструкція "Йолки" (заввишки приблизно 30 метрів) із більш ніж 500 прапорами, постерами, слоганами та іншими предметами, двометрова копія "Йолки" зі студії "Громадського телебачення", пневмогармата, розтрощений автомобіль автомайданівця, скульптурна плита "Нова Україна" митця Роті із Франції, велосипедна конструкція із сонячною батареєю француза Ґійома Аламі, "коктейлі Молотова" в електричних лампочках, начинених перцем та палахкою сумшшю, прострілені шоломи й каски героїв Небесної сотні.