Падаємо вгору

В Україні зафіксовано макроекономічний парадокс – у квітні обсяги промислового виробництва впали на 4,8% стосовно березня (на 31,8% рік до року), але Кабміну вдалося перевиконати держбюд­­­жет. Зо­крема, за останніми даними Держказначейства, до загального фонду бюджету було зібрано 14,26 млрд грн – на 5,7% більше від плану, до спеціального фонду – 3,91 млрд грн – перевищення на 33,7%. У Державній податковій адміністрації констатують перевиконання бюджету в І кварталі 2009 року на 4,3% за всіма основ­ними статтями: ПДВ – на 13,4%, податок на прибуток – на 11,6%, ввізне мито – на 41,6%.

 

 

Є кілька складових українського економічного дива, головна – напов­­нити скарбницю Кабмінові допоміг Нацбанк, який протягом січня–березня збільшив свій портфель облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) на 9,76 млрд грн. Джерела, близькі до керівництва уряду, свідчать, що виконанню бюджету сприяло погашення податкових боргів державними монополіями, які, своєю чергою, отримували під це кредити в державних банків. Фактично йдеться про накачування держбюджету емісійними грошима. Протягом квітня обсяг ОВДП, ви­куплений Нацбанком, зріс ще на 5,58 млрд грн, а 4,41 млрд грн НБУ перерахував до бюджету як перевищення доходів над видатками. Економісти із Секретаріату президента зауважують, що без допомоги центробанку уряд виконав би дохідну частину держбюджету в квітні лише на 94,8%. Натомість аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь переконаний, що досягнення уряду були б значно скромніші, якби йому не вдалося вилучити газ у швейцарської компанії Ros­­UkrEnergo, розмитнення якого дало додаткових 11 млрд грн надходжень.

 

Виконання плану за бюджетоформуючими податками, за інформацією Секретаріату президента, пояснюється активним застосуванням практики авансових платежів. Якщо станом на початок року до зведеного бюджету перерахували авансом 9 млрд грн податків і зборів, то на 1 квітня – 11,8 млрд грн (лише за останній день квітня надійшло 459 млн грн). Зокрема, комітет підприємців Львівщини протягом бе­резня–квітня зафіксував низку звернень від бізнесменів, які скаржаться на вимоги податківців передчасно виконувати бюджетні зобо­в’язання. «Співробітники ДПАУ просто не погоджуються приймати декларації з засвідченими збитками. Вимагають фіксувати прибутки, навіть якщо їх немає, і сплачувати податки або ж переводити бізнес до іншого району», – розповідає голова комітету підприємців Львівщини Микола Ореньчук.

 

За підсумками І кварталу, на 704,4 млн грн – до 13,5 млрд грн зросла сума невідшкодованого ПДВ. У зв’язку з цим президент ЗАТ «Северодонецкое объединение «Азот» Олексій Кунченко поскаржився Тижню, що негласно термін повернення ПДВ збільшено до 100 днів замість 70 – таким чином держава одержує безкоштовний кредит від підприємств-експортерів.

 

Вочевидь, що за рахунок емісійних грошей і посилення податкового тиску уряд Юлії Тимошенко (кандидата в президенти) намагається виконати нереальний держбюджет, не бажаючи скорочувати соціальні видатки напередодні виборів. Попри падіння обсягів виробництва, цього року держава планує акумулювати 41,93 млрд грн надходжень із податку на прибуток підприємств – майже стільки ж, як і торік, а також 94,84 млрд грн надходжень із ПДВ – плюс 8,77 млрд грн. При цьому в другому півріччі 2009-го уряду знадобиться дещо більше грошей, щоб фінансувати державні видатки. Так середньомісячний показник бюджетних надходжень у січні–квітні становив 15,5 млрд грн, а в травні–грудні він збільшиться до 22,1 млрд грн.

 

 

За таких обставин суттєвою допомогою для уряду є гроші Міжнародного валютного фонду – 50% з отриманих у травні $2,8 млрд другого траншу спрямують на покриття дефіциту бюджету, але навіть цього буде недостатньо, аби ритмічно фінансувати державні видатки. Вже розпочато переговори з МВФ щодо отримання третього траншу обсягом $2,8 млрд, але поки що уряд робить ставку на посилення податкового тиску. Зокрема, з 1 травня підвищено акцизний збір із тютюнових виробів, з 1 липня буде збільшено – з алкогольних, а з 1 жовтня зросте акциз на дизельне пальне. Лише внаслідок підвищення податку на кріплені вина та пиво Кабмін розраховує додатково залучити до держбюджету 730 млн грн.

Фірмовою фішкою уряду Тимошенко в другому півріччі буде боротьба з тіньовою економікою, а по суті це закручування гайок бізнесменам. Мінекономіки вже оприлюднило дані, згідно з якими в 2008 році в тіні опинилося 31,1% українського ВВП (зростання показника зафіксовано вперше з 2004 року). Джерела в ДПАУ кажуть, що план бою з тінню вже складено, зокрема, посилиться тиск на ті галузі, готівковий обіг у яких перевищує 50%. Йдеться, насамперед, про торгівлю, громадське харчування, гральний бізнес (якщо діяльність останнього буде відновлено) тощо.

 

Голова ДПАУ Сергій Буряк визнає, що внаслідок падіння обсягів виробництва суттєві проблеми з надходженнями з податку на прибуток підприємств та ПДВ можуть виникнути вже в ІІ кварталі цього року. А заступник голови ДПАУ Сергій Власенко уточнює, що його підлеглі звертатимуть підвищену увагу на ті підприємства, які намагаються оптимізувати відрахування з фондів оплати праці за допомогою спрощеної системи оподаткування. «Як мені відомо, вся торгівля в Києві – це бізнес приватних підприємців. Але я маю сумнів, що в цих ПП оборот до 500 тис. грн на рік (максимальна виручка дозволена законом для спрощенців-фізосіб. – Ред.), зауважив пан Власенко. – Проблема посилюється ще й тим, що ПП, як правило, працюють за спрощеною системою бухгалтерської звітності та обліку. Це дозволяє певним структурам за допомогою ПП легалізувати товар, що незаконно потрапив на територію України. Саме з такими схемами ми будемо боротися першочергово».

 

За наявною інформацією, лише в січні–лютому податківці понадпланово залучили до держбюджету більше 3 млрд грн, зокрема: за рахунок викриття злочинів із ухиляння від сплати податків в особливо великих розмірах на суму 1,9 млрд грн, виявлення фіктивних експортних операцій на 1,2 млрд грн, а також «податкових ям» для ухиляння від сплати ПДВ на 200 млн грн. Прикметно, що під час економічного спаду в січні–березні цього року митарям вдалося зібрати вдвічі більше штрафів, аніж протягом докризивого І кварталу 2008-го.

 

«Ймовірно, що податкова адміністрація й надалі провадитиме політику пресингу підприємців», – припускає Василь Юрчишин, директор економічних програм Центру імені Разумкова. А Олександр Жолудь наголошує, що під час економічного спаду логічніше було б стимулювати виробництво за рахунок зниження податків, а не боротися з тінню. Особливо беручи до уваги, що в українській системі податкових координат ухилення від виконання бюджетних зобов’язань дає змогу вижити та зберегти робочі місця багатьом підприємствам.