Ознаки реваншу. Хто з фігурантів антидержавних справ вийшов з-під варти за рішенням судів

Після виборів президента України, на яких переміг Володимир Зеленський, українські суди почали виносити сумнівні рішення щодо фігурантів резонансних справ, яких звинувачують у сепаратизмі, державній зраді, захопленні державної влади, тероризмі тощо. Їх відпускають з-під варти під домашній арешт чи просто під підписку про невиїзд.

 

Зокрема, з СІЗО вийшли такі одіозні особи, як соратник Януковича Олександр Єфремов, екс-міністр охорони здоров’я Криму Петро Михальчевський, коригувальник обстрілу Маріуполя у січні 2015 року Валерій Кірсанов та інші.

 

Більшості з них вдалося вийти завдяки рішенню Конституційного суду України від 25 червня. Тоді 10 суддів з 17 визнали незаконною норму Кримінально-процесуального кодексу (положення частини п’ятої статті 176 КПК) про обрання запобіжного заходу підозрюваним у державній зраді, терористичних діях або сепаратизмі тільки у вигляді утримання під вартою. КСУ пояснив такий крок тим, що право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, визначених законами України. Таким чином з-під варти можуть вийти понад тисячу обвинувачених у тероризмі.

 

• Читайте також: Судові флюгери

Водночас зауважимо, що одним з авторів конституційної скарги, на підставі якої КСУ ухвалив таке неоднозначне рішення, є позафракційна депутатка Верховної Ради Надія Савченко, якій разом з керівником Центру звільнення полонених "Офіцерський корпус" Володимиром Рубаном інкримінують підготовку терористичного акту і спробу захоплення державної влади. За даними правоохоронців, вони планували теракт у залі Верховної Ради. Обоє підозрюваних вийшли з-під арешту 16 квітня 2019 року за рішенням Броварського міського суду Київської області у зв'язку із закінченням терміну арешту, тоді як новий запобіжний захід не було подано прокуратурою.

 

 

У зв’язку з наявною невтішною ситуацією з ознаками реваншу, Тиждень.ua вирішив нагадати, кого з підозрюваних у антидержавній діяльності випустили з СІЗО від часу проведення виборів президента України 1 квітня і в чому саме їх звинувачують.

 

 

Валерій Чорнобук

 

 

Підозрюваний у державній зраді екс-голова Апеляційного суду АР Крим Валерій Чорнобук вийшов на свободу 10 червня за рішенням Київського апеляційного суду, який скасував ухвалу Голосіївського Районного суду міста Києва щодо продовження строку тримання Чорнобука під вартою.

 

Позиція його захисту ґрунтувалася на тому, що підозрюваний є чинним суддею, оскільки 29 листопада 2018 року Верховний Суд визнав протиправною та скасував постанову Верховної Ради «Про звільнення судді».

 

Повідомлення про підозру у вчиненні державної зради за ч.1 ст.111 КК України Чорнобуку вручили 11 липня 2018 року під час проведення обшуків у його помешканнях.

 

«Підривна діяльність Чорнобука В.І. В наданні допомоги іноземній державі та її представникам у переході судів АР Крим на здійснення правосуддя на підставі законодавства іноземної держави-Російської Федерації призвели до забезпечення функціонування незаконно створених судових органів, посилення заходів тимчасової окупації півострова Крим», – повідомили тоді у прокуратурі.

 

Однак, як стверджує Прокуратура АРК, відповідно до закону «Про судоустрій і статус суддів» скасування постанови парламенту «Про звільнення судді» не є підставою для поновлення на посаді судді, тобто особа не отримала статус судді.

 

Зауважимо, що Чорнобук є співавтором скарги, поданої Савченко до Конституційного суду, на підставі якої КСУ дозволив не утримувати під вартою державних зрадників та терористів.

 

 

Олександр Щеголєв

 

 

Обвинуваченого у справі штурму Майдану екс-начальника управління Служби безпеки України в Києві Олександра Щеголєва під цілодобовий домашній арешт 26 червня відпустив Шевченківський районний суд столиці. 

 

На нього поклали обов'язок носити електронний засіб контролю. Суддя зазначив, що дана ухвала суду апеляційному оскарженню не підлягає.

 

Щеголєва заарештували в серпні 2015 року за причетність до вбивств на Майдані. За даними слідства він був безпосереднім керівником «антитерористичної операції» проти активістів Майдану, розпочатої 18 лютого 2014 року.

 

 

Станіслав Єжов

 

 

Обвинувачений в державній зраді екс-заступник керівника протоколу прем'єр-міністра Володимира Гройсмана Станіслав Єжов вийшов з-під варти під цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю 3 липня за рішенням Голосіївського районного суду Києва.

 

За даними прокуратури, у період із травня по грудень 2017 року цей посадовець, виконуючи завдання Головного управління Генштабу Збройних Сил Росії, збирав важливу службову інформацію Кабміну щодо зовнішніх відносин і передавав її російській стороні.

 

Працівники СБУ затримали Єжова у грудні 2017 року. У червні 2018 року обвинувальний акт було скеровано до суду.

 

 

Петро Михальчевський

 

 

Дніпровський районний суд Києва 9 липня звільнив з-під варти так званого екс-міністра охорони здоров’я Криму Петра Михальчевського, якого звинувачують у створенні незаконних органів влади на анексованому півострові, змінивши йому запобіжний захід на домашній арешт.

 

СБУ провела обшуки у Михальчевського 5 січня 2018 року. Того самого дня прокуратура АР Крим повідомила йому про підозру у державні зраді.

 

 

Олександр Єфремов 

 

 

Екс-голову фракції Партії регіонів й одного з соратників Віктора Януковича Олександра Єфремова Апеляційний суд Києва відпустив з-під варти, змінивши запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, 22 липня.

 

• Читайте також: Справа вбивства Сергієнка. Судова «діра»

Його звинувачували у державній зраді та сприянні луганським сепаратистам навесні 2014 року.

 

Наприкінці липня 2016 року Єфремова затримали в аеропорту "Бориспіль" і помістили в СІЗО в Києві, а згодом перевели у Старобільськ у Луганській області. Загалом колишній високопоставлений соратник провів у в’язниці майже три роки.

 

 

Валерій Кірсанов

 

 

Коригувальник обстрілу Маріуполя 2015 року Валерія Кірсанова у червні засудили до дев’яти років в’язниці, однак уже 15 серпня суд відпустив під заставу.

 

За словами першого заступника голови у Нацполіції В’ячеслава Аброськіна, зловмисника звільнили за так званим законом Савченко, за яким один день в СІЗО зараховується за два дні позбавлення волі під час підрахунку судом терміну покарання.

 

Мешканець Маріуполя Кірсанов, який раніше працював в ДАІ і добре знав місто, 24 січня 2015 року був коригувальником вогню окупаційних сил РФ, які обстріли житлові квартали з «Градів», у результаті чого загинули 30 мирних мешканців, понад 100 отримали поранення.

 

 

 Сергій Долженков і Євген Мефьодов

 

 

Підозрюваних в сепаратизмі та антидержавницькій діяльності фігурантів "справи 2 травня" Сергія Долженкова і Євгена Мефьодова відпустили під заставу 19 серпня.

 

Відповідне рішення 16 серпня ухвалила суддя Центрального районного суду Миколаєва Катерина Лагода. Зокрема, вона послалася на рішення Конституційного суду стосовно того, що утримання в СІЗО не є єдиною формою запобіжного заходу для підозрюваних в терористичній діяльності.

 

Арешт із можливістю внесення застави в розмірі 80 неоподаткованих мінімумів кожному (близько 153 тисяч гривень) Мефьодову і Долженкову призначили до 12 жовтня 2019 року. Раніше вони утримувались в слідчому ізоляторі без можливості внесення застави.

 

В Одесі 2 травня 2014 року відбулися сутички між сепаратистами і проукраїнськими активістами, які намагалися пройтися ходою на підтримку єдності України. В результаті сутичок та пожежі в Будинку профспілок загинули 48 осіб. Слідство встановило, що масові заворушення в Одесі були організовані і навмисне сплановані. 18 вересня 2017 року Іллічівський міський суд (Чорноморськ, Одеська область) визнав невинними 19-х обвинувачених у масових заворушеннях.

 

 

Сепаратист з Криму

 

 

19 серпня прокуратура АР Крим повідомила, що Херсонський міський суд дозволив внести заставу в розмірі понад 321 тис. грн учаснику незаконного збройного формування "Самооборона Крыма". При цьому його ім’я не назвали.

 

Водночас відомо, що вказану особу 11 червня 2019 року затримали на контрольно-пропускному пункті «Каланчак» при спробі перетину адмінмежі з тимчасово окупованою територією півострову Крим. Затриманий підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України (участь у діяльності непередбачуваних законом збройних формувань).