Якщо діснеївські мультики розраховані на масовий попит завдяки простому сюжету та детальній промальованості картинки, японське аніме – на любителів вигадливого кіно зі складними сюжетними поворотами, але спрощеністю рухів, то французький продукт вирізняється різноманітністю тематики, форми та спрямованістю на інтелектуальну аудиторію. Навіть якщо не зважати на те, що перший мультик був французького походження («Фантасмагорія», 1908 рік), у Франції анімація є радше мистецтвом, аніж бізнесом. Звісно, це твердження жодним чином не применшує ваги незалежних американських митців та їхнього гуру Білла Плімтона чи японців на кшталт Гаяо Міядзакі та Ісао Такагати. Проте в французькій анімації немає очевидного комерційного диктату, адже тамтешнє кіно фінансують різноманітні фонди плюс найпотужніша у світі кінематографічна організація СNС (Національний центр кіно й анімації).
І видаючи гроші на творення того чи іншого художнього або анімаційного фільму, СNС не вимагає від творця орієнтації на масового глядача (як це відбувається, приміром, у Німеччині). Хоча у Франції з її величезною кількістю анімаційний шкіл, вочевидь, не нехтують і фінансовою складовою. Університет комп’ютерної графіки Supinfocom є чудовим підтвердженням цього. Але вони мають не так навчити «комерційної анімації», як поєднати досягнення американської з інтелектуальним підходом (типовий приклад – фільм «Час худнути»). Здебільшого експериментами займаються в короткому метрі, проте вони присутні й у повнометражній класиці (як-от в епохальних фільмах Рене Лалу «Дика планета» та «Гандахар»). Якщо ж говорити про сучасність, не можна оминути два імені: Мішель Осело з його «Кіріку» й «Принцами і принцесами» і Сільвен Шоме з «Тріо з Бельвілля» та «Ілюзіоністом». Проте вони є лише складовою всесвіту французької анімації, яку невдовзі можна переглянути в столичному Будинку кіно (вул. Саксаганського, 6). Зокрема, покажуть три повнометражні мультфільми: один класичний і два сучасні.
7 грудня
«Король і птах» (1980)
Реж.: Поль Ґрімо
Один із найвідоміших анімаційних французьких фільмів про короля-тирана і пернатого «опозиціонера»
10 грудня
«Картина» (2011)
Реж.: Жан-Франсуа Лаґіоні
Оригінальна історія про подорож героїв картини в пошуках її художника
13 грудня
«Кіт рабина» (2011)
Реж.: Жоанн Сфар
Найкращий мультфільм Франції 2011 року, номінант на премію «Оскар», оповідає про кота, який почав говорити і дискутувати на теософські теми