У понеділок, 11 грудня, Венеціанська комісія опублікувала рішення щодо мовних положень закону України "Про освіту". Документ доступний на сайті комісії.
Він містить низку рекомендації для України, але водночас – вважає, що права угорськомовної меншини та інших меншин країн-членів ЄС можуть бути дотримані без внесення змін до сьомої статті закону, тобто тієї, якою встановлюється мова навчання
На думку комісії, "при виконанні ст. 7 у тому вигляді, як вона ухвалена", Україна має:
- повною мірою використовувати гнучкість, передбачену п. 4 ст. 7, при ухваленні імплементаційного законодавства для забезпечення значного рівня викладання офіційними мовами ЄС для відповідних меншин;
- продовжувати забезпечувати достатню частку освіти мовами меншин у початковій та середній школі, на додаток до вивчення державної мови;
- покращити якість викладання державної мови (для представників меншин. – ред);
- внести зміни до перехідних положень закону "Про освіту", забезпечивши довший перехідний період для поступового здійснення реформи;
- звільнити приватні школи від нових мовних вимог відповідно до статті 13 Рамкової конвенції;
- розпочати в рамках виконання нового закону "Про освіту" новий діалог із представниками національних меншин та усіх зацікавлених сторін щодо мовного питання у освіті;
- забезпечити, щоби виконання Закону не загрожувало збереженню культурної спадщини меншин та безперервності вивчення мов меншин в традиційних школах.
Глава МЗС України Павло Клімкін заявив, що Україна виконає рекомендації Венеціанської комісії щодо реалізації закону про освіту, а положення і документи готуватимуться в тісному контакті з національними громадами.
Зазначимо, 28 вересня в Україні набув чинності закон "Про освіту", який, серед іншого, запроваджує в Україні 12-річну повну загальну середню освіту. Законом передбачено, що представникам національних меншин України гарантується право на навчання в комунальних закладах для отримання освіти поряд із державною мовою відповідної національної меншини. Це право реалізується через класи (групи) з навчанням мовою відповідної національної меншини поряд із державною мовою.
Додамо, міністри закордонних справ Болгарії, Греції, Румунії та Угорщини заявили, що занепокоєні прийняттям в Україні нового закону про освіту й мають намір звернутися до Ради Європи і ОБСЄ.
Згодом Угорщина вирішила блокувати будь-яке подальше зближення України та ЄС через підписання президентом України Петром Порошенком закону "Про освіту", а також попередила Україну про можливі санкції в разі невідкликання закону про освіту.
Як повідомлялося, 12 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила рішення з рекомендаціями Україні за підсумками термінових дебатів щодо мовної статті українського закону "Про освіту". Відповідне рішення Асамблеї доволі жорстко засуджує те, що Верховна Рада ухвалила закон про освіту, змінивши "мовну статтю" без консультацій з представниками національних меншин.