«Ми це зробили. Ми уклали угоду, яка є основою для всіх інших угод. Ми створюємо ринок для двох мільярдів людей. І це історія двох гігантів — другої та четвертої найбільших економік світу. Двох гігантів, які обрали партнерство у справжньому взаємовигідному форматі — сильну відповідь, що співпраця — це найкраща відповідь глобальним викликам», — заявила президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн 27 січня під час спільної пресконференції із премʼєр-міністром Індії Нарендрою Моді та головою Європейської Ради Антоніу Кошта.
Лідери ЄС цьогоріч були почесними гостями Дня республіки — одного із найбільших національних свят, яке в Індії відзначають 26 січня. На наступний день після свята, 27 січня, відбувся саміт Індія-ЄС, на якому й було погоджено «mother of all deals», або ж «угоду понад угодами», як її назвала президентка Урсула фон дер Ляєн. Очікується, що угода буде повністю ратифікована протягом 2026 року. З боку ЄС, узгоджені проєкти текстів будуть опубліковані найближчим часом після того, як пройдуть юридичну експертизу та будуть перекладені всіма офіційними мовами ЄС. Далі документ голосуватиме Рада ЄС, а після її погодження — Європарламент. Після ратифікації Індією угода зможе набрати чинності. І ймовірно вже на початку 2027 року розпочнеться процес імплементації.
Союз зраджених, чи нові можливості, про які нарешті домовилися?
Індія та ЄС є стратегічними партнерами ще з 2004 року, однак тривалий час ця співпраця трималася на рівні кількох столиць –Лондона, Парижа та Берліна, а не колективного Євросоюзу. Кілька факторів упродовж останніх років посприяли посиленню відносин як і з європейськими столицями, так і з безпосередньо Брюсселем.
Мабуть, найпотужнішим поштовхом упродовж останнього року стало президентство Дональда Трампа у США та пов’язані з ним зміни, зокрема у тарифній політиці.
Другий фактор — це посилення агресивності Китаю в регіоні (Китай допомагав Пакистану зокрема розвідданими під час активізації індійсько-пакистанського конфлікту у травні 2025 року).
Третій — російсько-українська війна. Попри те, що Індія продовжує балансувати у своїй позиції щодо війни, з її початком ще у 2014 році, Нью-Делі диверсифікує джерела купівлі зброї (до того часу основним джерелом була Росія), а упродовж останніх чотирьох років цей процес став ще активнішим. Так, згідно з даними SIPRI, Франція за період 2020-2024 років стала другим найбільшим постачальником зброї Індії (33 % від усього імпорту); Німеччина – на п’ятому місці.
У 2024 році почесним гостем Дня Республіки Індії був президент Франції Емманюель Макрон. Саме тоді Індія та Франція погодили спільне виробництво гелікоптерів (виробляють разом група Tata та французька Airbus). Також, як пишуть місцеві медіа, Індія планує велику угоду про виробництво 114 винищувачів «Рафаль» на своїй території із 60-80 % локалізацією. Очікується, що цю угоду може бути підписано під час візиту Емманюеля Макрона, який планується 19-20 лютого.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц розпочав своє азійське турне із відвідин Нью-Делі 12 січня. Тоді також було підписано ряд договорів, сторони заявили про бажання посилити співпрацю зокрема в оборонній галузі та наростити торгівлю до €50 мільярдів.
У липні 2025 року Індія та Велика Британія підписали Всеосяжну економічну та торговельну угоду (Comprehensive Economic and Trade Agreement (CETA), згідно з якою 99 % індійського експорту до Великої Британії звільняється від мит. Так само Велика Британія зможе експортувати понад 90 % товарів до Індії без мит. Ця угода набуде чинності в першій половині 2026 року й несе в собі не лише економічну складову, а й важливий геополітичний сигнал — дві країни зближуються вже не через постколоніальні звʼязки, а як рівноцінні партнери.
Що ж до ЄС, то Індія та ЄС вперше розпочали переговори щодо угоди про вільну торгівлю у 2007 році. Переговори були призупинені у 2013 році, оскільки Нью-Делі відмовлявся лібералізувати мита на такі товари як автомобілі та алкоголь. Розбіжності також були у питаннях захисту даних та доступу індійських робітників до європейського ринку праці. Переговори відновилися у 2022 році, а минулий рік виявився для цього процесу найбільш проривним. Одним із втілень активізації взаємодії між двома партнерами став візит до Нью-Делі президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляйєн разом із понад 20 єврокомісарами 27-28 лютого 2025 року. Це був перший візит такого формату представників Брюсселя до Нью-Делі.
Переваги нової угоди
Нині ЄС є одним із найбільших торговельних партнерів Індії (якщо брати до уваги торгівлю товарами , то у 2024 році це склало 11,5 % від загальної торгівлі товарами Індії). У Брюсселі очікують, що ця угода подвоїть експорт товарів ЄС до Індії до 2032 року завдяки скасуванню або зниженню мит на 96,6 % товарів, що експортуються ЄС до Індії. Загалом обсяг експорту із ЄС до Індії у 2024 році склав €75 мільярдів.
Церемонія підписання угоди про вільну торгівлю між Індією та ЄС 27 січня 2026 року. Фото: newsroom
Серед великих економік Індія має одні з найвищих промислових мит. Історично Нью-Делі використовує високі мита, аби посилити власне виробництво та дати можливість розвиватися власним малим виробникам. Це також підштовхує компанії відкривати виробництва в Індії. Зниження цих мит є особливо важливим для капіталомістких галузей Європи, які «вже давно стикаються з серйозними перешкодами на індійському ринку».
Як зазначила на прес-конференції Урсула фон дер Ляйєн, зниження мит дозволить європейцям заощадити близько €4 мільярдів на рік. Ці кошти можна буде використати у якості інвестицій у виробництво чи інші потреби. Основними статтями експорту з ЄС до Індії є товари машинобудування та електрообладнання. За даними ЄС, у 2024 році цих товарів поставили до Індії на суму €16,3 мільярдів. «На ці товари наразі поширюються мита у розмірі до 44 %, які будуть здебільшого скасовані відповідно до угоди протягом п’яти-десяти років», — пише euronews. Експорт літаків і космічних кораблів минулого року становив €6,4 мільярдів. Протягом 10 років 11 %-ві мита, які накладаються на цей вид товарів, буде скасовано зовсім.
Читайте також: Візит Нарендри Моді та «історична» дипломатія Києва
Для Індії ця угода несе теж неабиякі переваги. Без мит до ЄС (після того, як угода почне діяти) потраплятиме 99 % індійських товарів. Найбільшу вигоду відчують трудомісткі галузі, пише Fortune India. Зокрема, — це текстильна, машинобудівна, фармацевтична, дорогоцінні камені та ювелірні вироби, ремесла, чай, спеції та інші сільськогосподарські продукти.
«У текстильній та швейній промисловості ЄС пропонує негайне скасування мита на 100 %, відкривши доступ до текстильного ринку ЄС вартістю $263 мільярди. Тарифи на шкіру та взуття знизяться з 17 % до нуля, що допоможе індійським експортерам вийти на ринок ЄС вартістю $100 мільярдів та відродити такі кластери, як Агра, Канпур, Колхапур та Раніпет. Коштовне каміння та ювелірні вироби отримають 100 % безмитний доступ до преміального ринку вартістю $79 мільярдів, що принесе користь центрам у Гуджараті, Раджастхані, Махараштрі та Західній Бенгалії», — пише Fortune India.